21 лютого 2007 року відійшов у вічність ректор Національному університеті «Львівська політехніка» Юрій Кирилович Рудавський – видатний український вчений у галузі теоретичної фізики, талановитий педагог і організатор вітчизняної освітньої сфери. Прийшовши до керма Університету в буремні 1990-ті роки, він спромігся не лише зберегти нетлінні традиції Львівської політехніки, а й надати її розвитку нової якості та динаміки.
Минуло десять років від цієї сумної дати. Та львівські політехніки свято бережуть пам’ять про свого ректора. В Університеті засновано іменну стипендію Юрія Рудавського та медаль його імені. А кілька років тому на будинку, де він проживав із родиною, встановлено меморіальну таблицю. У ці дні ми готуємося відзначити 70-річчя від дня його народження, яке припадає на 10 квітня.
З нагоди десятих роковин від дня смерті Юрія Кириловича відбувся день його пам’яті. Очільники Університету і представники громадськості Львова взяли участь у поминальній панахиді, що проходила у соборі святого Юра. Вони поклади квіти до могили ректора на Личаківському цвинтарі, а заключним акордом вшанування став вечір-реквієм на його честь.
Вступним словом зібрання, яке відбулося в історичній актовій залі Львівської політехніки, відкрила директор Міжнародного інституту освіти, культури та зв’язків з діаспорою Університету Ірина Ключковська.
Перед присутніми виступив ректор Національного університету «Львівська політехніка» професор Юрій Бобало. Він, зокрема, сказав:
– Наша уславлена Львівська політехніка, котра нещодавно відзначила свій 200-літній ювілей, горда з того, що тут тривалий час плідно трудився професор Рудавський. Образ цієї людини став об’єднавчим, консолідуючим для двох найбільших вищих навчальних закладів Львова – нашої Політехніки та Франкового університету, де він навчався. Пізніше працював у Львівському відділенні Інституту теоретичної фізики НАН України, де пройшов шлях від молодшого наукового співробітника до вченого секретаря.
Переломним для Юрія Кириловича став 1987 рік, коли був обраний на посаду професора кафедри вищої математики Львівського політехнічного інституту, а через рік став завідувачем цієї кафедри. А у часи, коли зароджувалася Українська незалежна держава, Юрій Рудавський очолив Львівську політехніку, ставши першим в державі демократично обраним ректором.
Ми, політехніки, із самого початку абсолютно органічно сприйняли його прихід до нас. Це був добрий знак оновлення й подальшого динамічного розвитку нашого навчального закладу.
Із хвилюючими спогадами і думками про світлу постать ректора Юрія Рудавського на вечорі виступили його вчитель академік НАН України, Герой України Ігор Юхновський, ректор Запорізького національного технічного університету професор Сергій Бєліков, ректор Національного лісотехнічного університету України професор Юрій Туниця, начальник Львівського обласного відділення Комітету з фізичного виховання та спорту Міністерства освіти і науки України, голова наглядової ради Національного студентського союзу Анатолій Ігнатович.
Тепло зустрінута, до присутніх звернулася дружина Юрія Кириловича – Галина Никонівна Рудавська, яка щиро подякувала керівникам та професорсько-викладацькому колективу Університету за збережену світлу пам’ять про чоловіка та його добрі справи.
Чудовим музичним супроводом цього вечора, майстерно поставленим керівником Народного дому «Просвіта», заслуженим працівником культури України Степаном Шалатою, став виступ університетського камерного оркестру «Поліфонія».
«Тільки двічі живемо...» – таку назву має меморіальна книга про ректора Юрія Рудавського. І справді, життя людини має два виміри: земний і той, що залишається у вдячній людській пам’яті, коли вона покидає нас.
