У Львівській політехніці діє міжнародний проект IMAGE, який вперше в Україні виграв грант європейської програми «Горизонт-2020», куратором якого є професор ІТРЕ Анатолій Андрущак. Із цієї нагоди до Львова з’їхалися учасники консорціуму з України, Польщі, Німеччини та Франції та проаналізували перший етап роботи.
Проект розрахований на чотири роки. У ньому беруть участь фахівці з оптики, кристалофізики, ІТ-спрямування та наноінженерії. Вони вивчають анізотропні кристалічні матеріали, досліджують просторову анізотропію, що дозволяє вдвічі-втричі підвищити їхню ефективність, а також досліджують новий клас кристалічних нанокомпозитів із заданою анізотропією.
Відповідно до умов участі у «Горизонт-2020», учасники проекту повинні щороку збиратися й аналізувати проведену роботу, окреслювати найближчі плани. У дводенному заході взяли участь координатори проекту ― науковці Львівської політехніки, НВО «Карат», Політехніки Варшавської, Політехніки Ченстоховської (Польща), дослідницьких установ Німеччини і Франції. Всього ― понад 20 осіб.
Куратор програми Анатолій Андрущак анонсував, що 25–29 серпня у Ченстохові відбуватиметься конференція. У її заходах візьмуть участь не лише координатори, а й усі учасники проекту.
Що стосується здійсненої роботи, професор наголосив, що впродовж першого року відбулося п’ять поїздок до приватної фірми Enoze (Польща), ПП Smartemembranes (Німеччина), адже, відповідно до правил, науковці Львівської політехніки можуть їздити лише до неакадемічних інституцій інших країн. Під час поїздок вдалося побачити сучасний стан вимірювань електрооптичних коефіцієнтів кристалічних матеріалів інтерферометичними та оптичними методами. Науковці також провели експериментальну методику для вивчення нанопористих матриць, які брали на основі експериментальних випробовувань і теоретичних даних. З погляду наукових досягнень, вдалося дослідити оптичну частину експериментального приладу для вимірювання показників заломлення, навчилися виготовляти різні мембрани. Також вдалося провести дві конференції, підготувати три наукові публікації.
― Цей перший рік був радше ознайомчий. Ми узгодили наші позиції, розробили кілька теоретичних та практичних ідей, що підвищують точність вимірювання, розробили програмне забезпечення для вимірювання. Сподіваюся, що співпраця у рамках нашого проекту надалі буде більш творчою та плодовитішою, ― резюмує Анатолій Степанович.
У Львівській політехніці діє міжнародний проект IMAGE, який вперше в Україні виграв грант європейської програми «Горизонт-2020», куратором якого є професор ІТРЕ Анатолій Андрущак. Із цієї нагоди до Львова з’їхалися учасники консорціуму з України, Польщі, Німеччини та Франції та проаналізували перший етап роботи.
Проект розрахований на чотири роки. У ньому беруть участь фахівці з оптики, кристалофізики, ІТ-спрямування та наноінженерії. Вони вивчають анізотропні кристалічні матеріали, досліджують просторову анізотропію, що дозволяє вдвічі-втричі підвищити їхню ефективність, а також досліджують новий клас кристалічних нанокомпозитів із заданою анізотропією.
Відповідно до умов участі у «Горизонт-2020», учасники проекту повинні щороку збиратися й аналізувати проведену роботу, окреслювати найближчі плани. У дводенному заході взяли участь координатори проекту ― науковці Львівської політехніки, НВО «Карат», Політехніки Варшавської, Політехніки Ченстоховської (Польща), дослідницьких установ Німеччини і Франції. Всього ― понад 20 осіб.
Куратор програми Анатолій Андрущак анонсував, що 25–29 серпня у Ченстохові відбуватиметься конференція. У її заходах візьмуть участь не лише координатори, а й усі учасники проекту.
Що стосується здійсненої роботи, професор наголосив, що впродовж першого року відбулося п’ять поїздок до приватної фірми Enoze (Польща), ПП Smartemembranes (Німеччина), адже, відповідно до правил, науковці Львівської політехніки можуть їздити лише до неакадемічних інституцій інших країн. Під час поїздок вдалося побачити сучасний стан вимірювань електрооптичних коефіцієнтів кристалічних матеріалів інтерферометичними та оптичними методами. Науковці також провели експериментальну методику для вивчення нанопористих матриць, які брали на основі експериментальних випробовувань і теоретичних даних. З погляду наукових досягнень, вдалося дослідити оптичну частину експериментального приладу для вимірювання показників заломлення, навчилися виготовляти різні мембрани. Також вдалося провести дві конференції, підготувати три наукові публікації.
― Цей перший рік був радше ознайомчий. Ми узгодили наші позиції, розробили кілька теоретичних та практичних ідей, що підвищують точність вимірювання, розробили програмне забезпечення для вимірювання. Сподіваюся, що співпраця у рамках нашого проекту надалі буде більш творчою та плодовитішою, ― резюмує Анатолій Степанович.