На засіданні Вченої ради розглянули стан виконання Стратегічного плану розвитку Львівської політехніки

Наталія Павлишин, Центр комунікацій Львівської політехніки
Фото із засідання Вченої ради

Серед ключових питань, які розглядали на березневому засіданні Вченої ради, було проміжне звітування про виконання Стратегічного плану розвитку Львівської політехніки. Про це доповідали проректори, які відповідають за роботу в різних напрямах.

Варто зазначити, що втілення Стратегічного плану розвитку Львівської політехніки до 2025 року припало на складний і переломний час не лише для України, а й для світу. Лише почавши реалізовувати напрацьовані напрями, ми змушені були оперативно реагувати на виклики, які постали через запровадження карантину. Ще серйознішим викликом стала повномасштабна війна і всі наслідки, до яких вона призвела: переїзд багатьох студентів і працівників на тимчасове проживання за кордон, значною мірою – студентів-іноземців, перебої з електроенергією, вимушене і досить швидке переформатування роботи в умовах воєнного стану з необхідністю вносити зміни в безліч звиклих процесів. І те, що Львівська політехніка фактично не припиняла працювати, а студенти й далі мають змогу отримувати якісні освітні послуги, є результатом добре спланованої роботи кожного підрозділу Університету.

Політехніка ― у міжнародних і національних рейтингах

Доповідаючи, проректорка з науково-педагогічної роботи та стратегічного розвитку Лілія Жук нагадала, що місія Університету – «Формувати майбутніх лідерів, які працюють мудро, творчо, ефективно». А візія – «Стати найкращим університетом в Україні».

Стратегічні цілі Львівської політехніки:

  • залучити талановиту молодь, мотивовану до навчання в університеті;
  • створити середовище, сприятливе для навчання, праці та розвитку особистості;
  • покращити якість персоналу, підвищити часту молодих учених;
  • вийти на перше місце серед вітчизняних університетів за обсягом виконаних міжнародних грантів;
  • підвищити рівень присутності у глобальному інформаційному просторі.

Фундаментом роботи Львівської політехніки є цінності, серед яких: професіоналізм, патріотизм, доброчесність, прагнення до змін.

– Наш Університет є найкращим з-поміж українських ЗВО у рейтингу QS World University Rankings: Sustainability та серед лідерів в інших міжнародних рейтингах. Найвищі позиції Львівська політехніка посідає й серед українських ЗВО у міжнародних рейтингах за галузями знань: «Інженерні спеціальності в галузі нафти і газу» в рейтингу QS WUR; (позиція нашого Університету – 101–150 у світі – є найкращою в міжнародних рейтингах), а також за галуззю «Комп’ютерні науки» в рейтингу THE, – зазначила проректорка і додала: – Щодо національних рейтингів та оцінювань різноманітними інституціями, то Львівська політехніка посідає 1 місце в категорії «Найкращі технічні заклади вищої освіти України» (за результатами Консолідованого рейтингу); 1 місце – за кількістю вступників, зарахованих на контрактну форму навчання. Якщо порівняти присутність Політехніки в рейтингах у 2019 році, коли ми стартували зі Стратегією, і у 2023 році, то за цей час Політехніка суттєво піднялася в міжнародних і національних рейтингах.

Впровадження системи оцінювання та розвитку персоналу

Серед виконаних стратегічних завдань – розроблення та впровадження системи оцінювання персоналу на всіх рівнях. Вона побудована на оцінюванні результативності науково-педагогічних працівників та кафедр, а також на досягненні конкретних показників, зазначених у контрактах науково-педагогічних працівників, завідувачів і директорів ННІ.

– Також реалізовано завдання щодо удосконалення якості викладацького персоналу – впроваджено нову процедуру конкурсного відбору на заміщення вакантних посад, який відбувається за підсумками комплексного оцінювання кожного науково-педагогічного працівника – його результативності, особистісних якостей, а також із врахуванням результатів опитування студентів, – пояснила проректорка Лілія Жук.

Крім того, значного поступу досягнуто щодо створення та впровадження програм підвищення кваліфікації для викладачів та керівників підрозділів. Сформовано та реалізовано низку освітніх програм за напрямами формування ключових компетентностей XXI століття, формування методологічної компетентності викладача. На базі відділу навчання та розвитку персоналу Львівської політехніки функціонує Школа лідерства з модульним форматом навчання. Вона пропонує програми за напрямом формування та розвитку управлінських компетентностей, допомагає вдосконалювати навички менеджменту, розвивати лідерські якості в керівників усіх управлінських рівнів. Це сприяє максимальному залученню працівників до діяльності Університету.

Залучення до Університету талановитої молоді

Залучення до Університету талановитої молоді – ще одне стратегічно важливе задання, над яким працюють політехніки. Про ключові кроки, які сприяють його виконанню, доповів перший проректор Олег Матвійків.

– Серед механізмів, які забезпечують залучення до університету талановитої молоді, є: встановлення мінімальних прохідних балів на окремі спеціальності ― цей захід виконано і надалі буде виконуватись (до цього нас також спонукають нові правила прийому, які ми з вами сьогодні затвердили). Також проводимо міжнародну акредитацію освітніх програм. Та все ж ключовим є відкриття нових інноваційних освітніх програм для підготовки фахівців, яких потребує ринок праці. Слід зазначити, що за звітний період вдалося відкрити значно більше програм, ніж було заплановано. Працюємо й над удосконаленням профорієнтаційної роботи, запроваджуючи низку заходів, серед яких: олімпіади, зустрічі з успішними випускниками, гуртки, вебінари, літні та зимові школи. Особливо цінно, якщо їх ініціювали інститути та кафедри.

Міжнародна діяльність

Великих зусиль львівські політехніки докладають і для розвитку міжнародної роботи. Проректорка з науково-педагогічної роботи та міжнародних зв’язків Наталія Чухрай у своїй доповіді акцентувала на найважливіших віхах діяльності у звітному періоді:

– У грудні 2019 року в Університеті створили Проєктний офіс, працівники якого консультують політехніків у написанні проєктів, проводять семінари, вебінари, курси та тренінги, а також супроводять подання проєктних заявок. Завдяки спільним зусиллям працівників Науково-дослідної частини, Центру міжнародної освіти, Проєктного офісу зросла кількість поданих запитів на міжнародні колективні проєкти. Для порівняння: у 2019 році було 92 проєкти, а у 2023 році – 310. Також збільшилася кількість заявок на наукові індивідуальні гранти та стипендії. Істотно зростає зацікавлення політехніків програмою «Горизонт Європа». У 2023 році за цією програмою наші науковці виконували шість проєктів. За обсягом здобутих коштів Львівська політехніка посідає друге місце в Україні у «Рейтингу ефективності участі ЗВО України в головних конкурсах наукових проектів (міжнародних і вітчизняних) у 2023 році» (за даними ЄвроОсвіта), – зазначила Наталія Іванівна.

Цифровізація Львівської політехніки

Докладно про те, як упродовж цих років відбувається цифровізація Львівської політехніки і чи вдається досягати всіх поставлених цілей, доповів проректор з науково-педагогічної роботи та інформатизації Павло Жежнич:

– У 2019–2020 роках побудовано та впроваджено інформаційну систему моніторингу показників результативності діяльності Університету, за допомогою якої відбувається рейтингування кафедр та оцінювання результативності діяльності науково-педагогічних працівників. Також побудували нове ядро комп’ютерної мережі й постійно розширюємо WiFi-покриття кампусу Університету (вже сягає 70 % від потреби). За звітний період у Студентському просторі «ІІІ поверх» – Науково-технічній бібліотеці (корпус № 27) та в головному корпусі впроваджено автоматизовану систему реєстрації видавання/здавання ключів до приміщень. Система пройшла дослідну експлуатацію і готова до тиражування в інших корпусах. Також впровадили нову автоматизовану бібліотечно-інформаційну систему на базі платформи Кoha.

Павло Іванович наголосив, що Єдина інформаційна система (ЄІС) Університету покриває основні інформаційні процеси. Подальший їх розвиток спрямований на вдосконалення допоміжних інформаційних процесів, найважливішим з яких є масове впровадження КЕП в електронний документообіг Університету. Ще до початку широкомасштабної війни в повну експлуатацію ввели Центр обробки даних. Також проректор повідомив, що в новому навчальному році відбудеться повний перехід на нову версію ІС «Деканат».

Наукові здобутки та додаткові можливості для науковців

Проректор з наукової роботи Іван Демидов зосередив увагу на пунктах, пов’язаних із розвитком наукових напрямів Львівської політехніки.

– Безумовно, таких високих рейтингів вдається досягати завдяки командній роботі. Навіть приєднання нових підрозділів далеко не погіршує картини, а вдається сформувати ефективний колектив. Завдяки цілеспрямованій роботі науково-педагогічних працівників маємо досягнення планових показників у 2020–2021 роках за Scopus, а також за Web of Science, починаючи з 2019 року. На жаль, через виклики, пов’язані з повномасштабною війною, не вдалося досягнути цільових значень за Scopus, також це вплинуло на співпрацю видань із НМБ, накладає відбиток на зростання кількості праць, які індексуються Web of Science. Та все ж якість публікацій покращується і збільшується їх кількість, – наголосив Іван Васильович.

Якісні наукові дослідження і систематичні публікації на їх основі значно покращують динаміку h-індексу. Різні види цитування та індексації праць – те, за що конкурують науковці в Україні й за кордоном. Проте основне – це якість дослідження та його результати.

Коментуючи внесення видань у НБД Scopus та Web of Science, проректор Іван Демидов зазначив, що ця робота триває постійно. Він вважає, що в сучасних умовах Університет може мати п’ять-сім індексованих у НБД найменувань видань.

Стосовно проведення наукових конференцій, матеріали яких індексуються Scopus, Web of Science або які відбуваються під егідою IEEE, проректор зауважив:

– Незважаючи на пріоритетність публікування праць у періодичних виданнях, традиційно склалася практика проведення міжнародних конференцій в Університеті. Індексовані конференції є найзручнішим способом для наукового спілкування. На превеликий жаль, останніми роками така міжнародна співпраця перейшла в онлайн. Проте номенклатура конференцій, що були проведені й успішно проіндексовані, цілком відповідає стратегічним цілям на сучасний період і сприяє, зокрема, підвищенню h-індексу Університету.

Проректор Іван Демидов також доповів про досягнення обсягів надходжень до бюджету Університету за виконання наукових досліджень.

– Обсяги загального фонду, як правило, піддаються адміністративно-бюджетним обмеженням. Проте, як можна бачити, у 2024 році цей обсяг сягне майже 45 мільйонів. Велику роль у цьому відіграли оборонні дослідження.

Також важлива участь кафедр у конкурсах наукових досліджень і розробок, які фінансує МОН України, та подання заявок на здобуття грантів за держзамовленням, Національного фонду досліджень, грантів Президента тощо.

– Стосовно пункту, який стосується укладання госпдоговірних НДР, то його зазвичай виконує приблизно третина кафедр. Та потрібно розуміти, що він становить середньострокову основу фінансової «подушки» наукового фонду Університету та відповідних кваліфікованих наукових кадрів. Тому важливо посилювати роботу в цьому напрямі зі ставкою на інновації відповідних наукових шкіл, залучення студентів до комерціалізації наукових розробок, на стимулюванні їхньої бізнес-освіти у відповідних напрямах, – акцентував Іван Васильович.

Проректор також додав, що Львівська політехніка є лідером в Україні щодо генерування патентопридатних ідей.

– Ситуація з комерціалізацією об’єктів права інтелектуальної власності є дзеркальним відображенням процесів у державі: капітальні видатки відбуваються спорадично, високотехнологічні проєкти часто не є в пріоритеті через їх високу вартість, при цьому кошториси постійно змінюють через несприятливу економічну ситуацію. Відчутний і критичний дефіцит дешевого капіталу. Тож державні установи опиняються в однакових умовах з аналогічними установами розвинутих країн зі стабільною економікою, хоча приватний бізнес не працює за подібними правилами тощо, зрештою, як і не готовий інвестувати в інновації, а прагне отримувати за мінімальні кошти чи безоплатно. Інновації в Університеті потребують кардинально нового підходу за прямої взаємодії представників підприємництва з науковими школами. Потрібні також потужні доступні венчурні капітали для розвитку українського інноваційного продукту, що, разом з осучасненим законодавчим полем, приведе до розвитку комерціалізації, – зазначив Іван Васильович.

Розвиває Політехніка і матеріально-технічну базу, що сприяє збільшенню зацікавленості серед потенційних вступників і відкриває нові можливості для науковців. За звітний період заснували Науковий парк Національного університету «Львівська політехніка» з найбільшим у країні статутним капіталом, де започатковано кілька дрібносерійних виробництв. Також за сприяння провідних компаній і фірм створили навчально-наукові центри та лабораторії, технологічний кластер «Львів Тех Кластер», у якому за грантові кошти USAID встановили лабораторне обладнання для реалізування освітньо-наукових програм «Робототехніка» та «Мехатроніка».

За проєктом програми «Горизонт 2020» закуплено аналітичне обладнання на загальну суму 7,2 млн грн.

У межах Tech Business School формують середовище нових підприємців України через впровадження інноваційних освітніх програм. Крім того, створили міжнародну лабораторію Tech LabInno для стартаперів за програмою Fablab.

Робота над популяризацією Університету та просуванням в інформаційному просторі

Підвищення рівня присутності Львівської політехніки у глобальному інформаційному просторі – один із найважливіших інструментів сприяння просуванню наукових досліджень, залученню вступників і викладачів, розвитку співпраці й загалом посиленню конкурентоспроможності Університету.

Одним зі заходів стратегічного плану було створення Центру комунікацій, який працює в кількох напрямах: як Пресслужба, та відповідає за формування щоденного новинного контенту на сайті Університету, наповнення ресурсу WikiLP, ведення соцмереж Політехніки. Ще один напрям – медійне забезпечення, й, зокрема, підготовка відеоматеріалів про освітні програми, найвизначніші події в Університеті (так, починаючи з 2020 року, створено 116 відеоматеріалів, розміщених на YouTube). Третій напрям функціонування Центру комунікацій – підготовка матеріалів журналу «Львівська політехніка» – щоквартального друкованого іміджевого видання, орієнтованого на представлення подій у Львівській політехніці. Так, починаючи з 2020 року, видано 20 номерів журналу.

Ще один із заходів, запланованих у Стратегії – створення Центру промоції Львівської політехніки. Серед завдань Центру – популяризація історії, досягнень і видатних постатей Університету, проведення екскурсій та ознайомлення з історичною спадщиною Політехніки. Уже створено низку відеоматеріалів про К. Бартеля, С. Уляма, М. Тульє, Г. Сокольницького, а також про 150-річчя введення посади ректора, про традицію посвяти у студенти тощо. Запропоновано нову послугу – проведення екскурсій для гостей Політехніки та туристів.

І насамкінець – модернізація Музею історії Львівської політехніки. Триває робота над розробленням Концепції нового, інноваційного простору в Машинній залі навчального корпусу №10, який охоплюватиме частину експозиції Музею історії Львівської політехніки, експозицію історії науки і техніки та великий простір для проведення різноманітних заходів: конференцій, зустрічей, виставок. Над концепцією працює робоча група, яка згодом подасть її на розгляд Вченої ради.

Крім вище зазначеного, політехніки постійно працюють над посиленням впізнаваності та іміджу Університету. За звітний період розробили й затвердили Кодекс корпоративної культури; для моніторингу стану та рівня корпоративної культури періодично проводять опитування працівників стосовно їхньої лояльності до Університету, а студентів та НПП – про дотримання принципів академічної доброчесності. Також напрацювали низку зовнішніх атрибутів та іміджевої продукції з логотипами Львівської політехніки для формування ідентичності учасників нашої академічної спільноти.

Нові простори

Попри всі виклики, у Львівській політехніці відкривають нові простори для студентів. Серед реалізованих проєктів – Студентський простір «ІІІ поверх» у корпусі № 28, де впровадили технологію відкритого доступу до фонду бібліотеки.

За звітний період серед іншого відремонтували підвальне приміщення книгосховища бібліотеки (корпус № 27); провели капітальний ремонт навчального корпусу № 36; відремонтували підземні переходи та підвальні приміщення корпусів, які виконують функцію укриттів. Продовжують облаштування архіву.

Перспективи зростання

На завершення звітування про виконання Стратегічного плану розвитку Львівської політехніки проректорка Лілія Жук зазначила:

– Звичайно, не все означене Стратегічним планом вдалося виконати. Зокрема, це стосується питання матеріально-технічної бази, реалізування окремих проєктів. Адже на час воєнного стану через дуже обмежений бюджетний ресурс та потребу збільшити фінансування оборони уряд запровадив особливі правила здійснення видатків. Постановою Кабміну запроваджено чітку пріоритетність здійснення видатків під час війни. Відповідно, капітальні видатки фінансуються в останню чергу і, як правило, лише за умови обґрунтування нагальної потреби таких видатків. Та все ж вдалося багато реалізувати і, що особливо важливо, зберегти робочі місця та навіть підвищити потенціал Львівської політехніки, залучити ще більше здобувачів вищої освіти й напрацювати нові проєкти. Попереду ще два роки можливостей роботи та виконання завдань. Львівська політехніка прагне й надалі зберігати цю тенденцію і посилювати свою присутність на глобальному та національному рівнях.

Фото із засідання Вченої ради Фото із засідання Вченої ради Фото із засідання Вченої ради Фото із засідання Вченої ради Фото із засідання Вченої ради Фото із засідання Вченої ради Фото із засідання Вченої ради Фото із засідання Вченої ради Фото із засідання Вченої ради Фото із засідання Вченої ради Фото із засідання Вченої ради Фото із засідання Вченої ради Фото із засідання Вченої ради Фото із засідання Вченої ради