Кафедра архітектури та реставрації провела міжнародну наукову конференцію до дня народження Іоана Пфістера

Карина Бовсуновська, студентка другого року магістратури кафедри ЖЗМК
Фото з конференції

5 вересня на території Бережанського замку відбулася Міжнародна наукова конференція «Мистецька спадщина Іоана Пфістера: міжкультурний діалог», присвячена творчому доробку видатного митця.

Цього року минає 450 років від дня народження одного з найвідоміших і найталановитіших українських скульпторів кінця XVI – першої половини XVII ст. Іоана (Йоганна, Яна, Гануша) Пфістера. Найважливіший період його творчості пройшов саме у Бережанах, адже це місто стало «єдиним поза Львовом» окремим осередком скульптури.

«Його прагнення самовдосконалення, невпинний пошук форм для вираження своїх ідей та задумів, експерименти з матеріалами, поєднання з досягненнями західного мистецтва сформували унікальний талант, що поєднав ознаки ренесансу та маньєризму. Іоан Пфістер працював над оздобленням Бережанському замку та Троїцького замкового костелу в 1615–1642 роках, виконав надгробки представників родини Синявських – власників замку. Саме у Бережанах завершився довгий шлях розвитку скульптора та викристалізувався його унікальний стиль», – зазначають представники Державного історико-архітектурного заповідника у м. Бережанах.

Відомо, що Бережанський замок є новоствореним сучасним артпростором, який пристосували до потреб сьогодення, проте зберегли автентичність, де присутній дух історії. Ініціаторами організації конференції стали кафедра архітектури та реставрації Національного університету «Львівська політехніка» і ВП НУБіП України «Бережанський агротехнічний інститут». У заході взяли участь науковці з Брнова та Вроцлава (Польща), Києва, Львова, Кам’янця-Подільського. Меджибожа, Тернополя, Вишнівця, Збаража, Бережан.

«Вони представили цікаві доповіді про життя та творчість Іоана Пфістера, збереження, реставрацію і популяризацію творів відомого скульптора, різноманітні сакральні пам’ятки України та їх представлення в туристичній галузі. Ця конференція, що відбувалася в офлайн- та онлайн-форматі, стала майданчиком для висловлення пропозицій, обміну думок із приводу творчості митця, розширення знань про нього та його творчу родину», – додають організатори.

Доповідачами конференції були завідувач кафедри архітектури та реставрації Львівської політехніки професор Микола Бевз, професор цієї кафедри Олег Рибчинський, доцентка Олена Стасюк та асистент Сергій Сірий.

За словами Олега Рибчинського, до формування експозиції, присвяченої Іоану Пфістеру, долучалися студенти.

– Як пов’язаний Пфістер із Львівською політехнікою?

– З Політехнікою він не пов’язаний. Він радше пов’язаний з Бережанами, де переважно працював. Але річ у тім, що працівники Львівської політехніки формували документацію спадщини Бережан для створення заповідника. А якщо говорити з історичного аспекту, то наприкінці XIX століття твори Пфістера у Бережанах реставрував професор нашого університету Леонард Марконі, автор багатьох скульптурних творів. Він викладав образотворче мистецтво і скульптуру на факультеті архітектури Львівської політехніки, – зауважив Олег Рибчинський.

– Які у Львові є найвидатніші роботи Пфістера?

– Як відомо, Пфістеру приписують скульптурну декорацію інтер’єрів бернардинського костелу у Львові через їхній високий мистецький рівень і близьке знайомство скульптора з керівником будівництва Андреасом Бемером. Також дослідники Владислав Лозинський і Мечислав Гембарович робили припущення, що Пфістер теж може бути автором скульптур Христа і Богоматері в нішах головного фасаду костелу бернардинського монастиря у Львові.

Пфістер створив дерев’яне розп’яття для вівтаря Святого Хреста костелу єзуїтів (тепер це Гарнізонний храм святих апостолів Петра і Павла) у Львові. Загалом Владислав Лозинський зазначав, що Пфістер є автором трьох рельєфів на фасаді каплиці Кампіанів у Львові. Так вважають й інші дослідники, зокрема Володимир Любченко.

Варто зауважити, що конференція відбулася завдяки ЗСУ. Ворог хоче знищити все українське, зокрема культуру, проте завдяки нашим воїнам йому не вдасться цього зробити. Своєю чергою українські митці та освітяни й далі прославлятимуть нашу творчість на весь світ!
 

Фото: з джерел Державного історико-архітектурного заповідника у м. Бережани

Фото з конференції Фото з конференції Фото з конференції Фото з конференції Фото з конференції Фото з конференції Фото з конференції Фото з конференції Фото з конференції