Зиґмунт Завірський народився 29 вересня 1882 року в селі Мала Березовиця, тепер Збаразька міська громада Тернопільської області. Львівський період життя Зиґмунта Завірського розпочинається у 1901 році, а завершується у 1928-му.
У 1901–1906 роках Завірський навчається на філософському факультеті Львівського університету. Відвідує лекції з історії грецької філософії та є учасником семінару Вітольда Рибчинського. Він також відвідує лекції та є учасником філософського семінару Казимира Твардовського. У 1907 році він склав іспит, який дозволив йому працювати вчителем філософської пропедевтики, математики та фізики. Понад двадцять років Зиґмунт Завірський працює вчителем гімназій, зокрема у Жешуві та VII Львівській гімназії.
Зиґмунт Завірський працював не лише вчителем у гімназіях, але також викладачем загального факультету Львівської політехніки з 1922 до 1928 року. У 1927 року отримав вчене звання доцента Львівської політехніки.
Як Зиґмунт Завірський опинився у Львівській політехніці? Поява учня засновника Львівсько-Варшавської філософсько-логічної школи Казимира Твардовського у Львівській політехніці – це рідкісний випадок, бо учні Твардовського працювали або у Львівському університеті, або їхали до польських міст, в яких були університети з філософськими факультетами. У Львівській політехніці у той час не було й не могло бути філософського факультету, бо це був заклад, який готував інженерів і техніків.
У 1921 році керівництво Львівської політехніки вирішило, за прикладом ректорів австрійських технічних університетів, створити загальний факультет, завдання якого полягало у підготовці вчителів природничих наук, а також математики, для середніх та професійних шкіл. Цей факультет не мав кафедр; забезпечувався викладачами як самої Львівської політехніки, так і зовнішніми викладачами.
Одним із таких «зовнішніх» викладачів цього факультету був Зиґмунт Завірський. Із самого початку він проводив заняття з філософії, а згодом до філософії ще додалися такі дисципліни, як логіка, математична логіка, теорія дедукції Рассела, логічні основи математики та природознавства, психологія. Як бачимо, дисципліни, які викладав Завірський у Львівській політехніці, за своїм змістом, становлять інтерес для аналітичної філософської школи Казимира Твардовського.
Цікаво, що до сфери зацікавлень Завірського, як і Твардовського, також входить психологія. 11 лютого 1925 року на Форумі Політехнічного товариства у Львові Завірський виступив з доповіддю на тему «Основи психотехніки та її розвиток», текст якої був опублікований у «Технічному журналі». Співдоповідачем Завірського був інженер, професор та керівник кафедри обробки металу факультету механіки Львівської політехніки Едвард Ґайслер (1884–1966), доповідь якого стосувалася також психотехніки, її цілей та шляхів розвитку.
Можна вважати, що Завірський був першим філософом науки (філософом фізики) у Львові 20-х років ХХ століття. Крім цього, його викладацька діяльність припала на час так званої львівської полеміки щодо особливостей спеціальної й загальної теорії відносності Айнштайна. У цій полеміці брали участь представники різних наук та професій. Професійним академічним філософом був лише Завірський, інші учасники полеміки – це були або науковці, або інженери. Львівська полеміка 20-х років ХХ століття про особливості теорії відносності свідчить про те, що необхідність філософського осмислення тих чи інших наукових проблем виникає з їхнього глибшого розуміння та логіки виникнення цих проблем.
Повний текст матеріалу – у доданому файлі. Фото із сайту Archiwum Cyfrowe Połączonych Bibliotek.
