Коли вийде цей матеріал, весняна сесія у Львівській політехніці вже добігатиме кінця. Про її перебіг розмовляємо із викладачами кафедри теоретичної та загальної електротехніки Інституту енергетики та систем керування.
Кожна сесія для педагогічного колективу кафедри – це своєрідний підсумок півріччя, бо саме під час неї розумієш, чого вдалося навчити студентів і чи не погасло в них бажання стати справжніми фахівцями своєї справи, гризучи науку навіть не на випускових кафедрах.
– Екзаменаційна весняна сесія проходить у звичному режимі, – говорить завідувач кафедри професор Петро Стахів, з яким розмовляємо у його кабінеті. – Тішить, що тепер обов’язковою є усна компонента, бо це дозволяє об’єктивніше оцінити знання студента, позбавляє його можливості списування. Ще добре, що відмінили модулі, адже вони призвичаювали студентів до непослідовної праці. Однак, щоб перевірити їхні знання, вирішили проводити в середині семестру письмовий колоквіум. Ця оцінка не впливає на кінцеве оцінювання, але дає нам інформацію про стан знань студента. Крім цього, бачимо, де недопрацювали, на що слід звернути особливу увагу у ході навчання. Загалом, на цьогорічній сесії студенти демонструють непогані знання, відповідаючи на тверду четвірку. На жаль, збільшується кількість студентів, які не приходять на заняття. Неофіційно відомо, що частина з них десь уже працює, частина виїхала за кордон. Ми інформуємо про їхню відсутність деканат. Погано, що така тенденція стосується нині й іноземних студентів. Для одних і других створюємо сприятливі умови для відробки і повторного вивчення предмету у поза семестровий час. Десь близько п’яти відсотків з них ми таки не атестуємо, адже з різних причин не встигають виконати лабораторні роботи.
Студенти кафедри теоретичної та загальної електротехніки щороку беруть участь у різних всеукраїнських олімпіадах. Однак викладачам щоразу стає важче вибрати тих, які гідно представляли б Політехніку на всеукраїнському рівні. Цього року, зазначає завідувач кафедри, «із загальної електротехніки мали непогані результати у другому етапі Всеукраїнської олімпіади, а з теоретичної електротехніки, на жаль, хоч і потрапили у першу десятку, то десь наприкінці».
Оскільки кафедра має справу з першими і другими курсами, то тут чітко бачать, що базова освіта цих студентів дуже слабка. Вчорашнім школярам особливо бракує знань з фізики і математики. Не з кращими знаннями приходять до університету й випускники коледжів, які йдуть одразу на другий курс. Якщо перших частково «підтягують» на першому курсі, то другі такого шансу просто не мають.
– Петре Григоровичу, нині дуже популярна думка, що успіху можна досягнути й без вищої освіти…
– На жаль, така думка серед студентів домінує. Гадаю, ми маємо бути реалістами. Наразі у нас фірми беруть на роботу тих, хто має добрі знання. Звичайно, трапляються й такі, яких дипломи тимчасом не цікавлять. А що буде через кілька років, того ніхто не знає. На щастя, маємо студентів (їх небагато), які знають, що добрі знання – це вклад у їхнє майбутнє. Таким всіляко сприяємо. Вони можуть навчатися паралельно й у Німеччині чи Польщі і отримати два дипломи, варто лише добре знати іноземні мови. У Німеччині, до прикладу, наші студенти навчаються безкоштовно і навіть отримують стипендію чи матеріальну допомогу. В інституті маємо також інтелектуальну лабораторію, де поєднані засоби комп’ютерної техніки з електротехнічною дисципліною. Студенти проводять там натурні експерименти, перевіряють свої результати. Це теж стимулює їх до вивчення електротехніки.
До нашої розмови долучається заступник завідувача кафедри, голова методичної ради ІЕСК професор Василь Маляр. На його думку, система контролю знань дуже застаріла, адже «кожен студент, йдучи на іспити, має зі собою смартфон, а їх ми вилучати не можемо».
– Думаю, нам варто повернутися до складання сесій за допомогою білетів (все одно іспити приймають два викладачі), – вважає професор. – Студенти завжди були хитрі, а ми ж не можемо за кожним вгледіти. Крім цього, вони мають замало часу на вивчення окремих дисциплін (за вісім лекцій засвоїти наші предмети практично нереально). А якщо врахувати, що з фізикою чи математикою вони не дуже «дружать», то це автоматично негативно впливає на засвоєння інших дисциплін. Коли я був студентом, то ми, вивчаючи електротехніку, мали по дві пари практичних занять на тиждень. Нині на це, по суті, нема часу, що негативно впливає на рівень підготовки майбутнього спеціаліста, тож сам контроль дає небагато.
Оксана Гоголюк, доцент кафедри, працює з іноземними й українськими студентами, тому може порівняти їхні знання. Як свідчать результати нинішньої сесії, «іноземні студенти мають аналогічні проблеми: приїжджають до нас із посередніми знаннями, дехто з них не завжди відвідує лекції, що потім негативно впливає на хід екзаменаційної сесії». Як позитив, відзначає їхнє знання української мови, а також і те, що на весняній сесії більшість із них отримали добрі оцінки.