Біобібліографія вчених-термінологів України

АНАТОЛЬ  ВОВК

• Про видання

• Від редакторів

• Автобіографія

• Основні дати життя і діяльності вченого

• Покажчик праць Анатоля Вовка

• А.Вовк "Проблеми української термінології на чужині"

• З листування Анатоля Вовка до Олекси Горбача

• Про Анатоля Вовка

•      Олекса Біланюк

•      Володимир Жила

•      Марія Ганіткевич

•      Гергій Сулим

• Світлини

Анатоль Вовк / Ред. Б.Рицар, М.Комова. – Львів: Ліга-Прес, 2002. –  64 c.

У збірнику відображено життя і діяльність видатного термінолога Анатоля Вовка, який тривалий час проживав за кордоном. До видання увійшли бібліографічний покажчик праць вченого, відгуки колег і друзів, світлини, а також листи до відомого українського вченого-мовознавця Олекси Горбача. Видання буде цікавим і корисним для всіх, хто працює в царині української термінології.

Головний редактор термінографічної серії:  Богдан Рицар

Редактор:  Марія Комова

Комп’ютерне опрацювання: Роман Мисак

Комп'ютерний набір:  Данута Рицар

Задум обкладинки: Федір Лукавий

Комп’ютерний дизайн обкладинки: Юрій Оганесян

Рекомендовано Постійним науковим семінаром Технічного комітету науково-технічної термінології Держстандарту та Міністерства освіти і науки України

Це видання термінологічної серії “СловоСвіт” відображає життя і творчість видатного українського термінолога Анатоля Вовка. Воно присвячене 80-річчю від дня народження та 10-ій річниці смерті вченого. Сюди увійшли деякі матеріяли з домашнього архіву, надіслані його сином Андрієм Вовком – бібліографічний покажчик наукового надбання видатного вченого, спогади колег і друзів, світлини, а також листи до відомого українського вченого-мовознавця Олекси Горбача.

Проживаючи тривалий час (1945–1991 рр.) за кордоном, Анатоль Вовк завжди належав Україні, бо своєю плідною працею на ниві української фахової термінології зробив свій внесок у становленні й утвердженні держави. Розуміючи визначальну роль мови в існуванні нації, там на чужині, далеко від Батьківщини, яка ще тоді перебувала в колоніяльних умовах і, здавалося б, ніколи з них не вийде, він постійно вивчав і досліджував проблеми української термінології. У коло наукових досліджень інженера А.Вовка, які мали переважно лексикографічне спрямування, потрапляли не лише проблеми з його фаху – хемічної термінології, але й з інших галузей науки й техніки – механіки, екології, кібернетики тощо. З цього приводу А.Вовк постійно листувався, обмінювався думками з багатьма вченими-термінологами й мовознавцями діаспори та України.

Унікальним подарунком для України, який ніхто до нього не зробив, є його англо-український словник назв кольорів і кольорознавства.

Щоб пізнати Анатоля Вовка не лише як талановитого термінолога, але й як особистість, яка перейнята майбутнім української термінології, варто прочитати вперше надруковану тут його доповідь “Термінологічна праця на чужині”, яку він виголосив 5 червня 1976 року на засіданні Філадельфійського Відділу ТУІА. У ній Анатоль Вовк ставить низку наукових проблем, які й досі є актуальними і корисними для тих, хто бажає працювати чи вже працює в царині термінології і термінографії.

Очевидно, що цю першу невеличку працю про Анатоля Вовка не можна вважати повною. Потрібне ґрунтовне, теоретично заглиблене і науково виважене дослідження спадщини вченого. Термінологічна праця Анатоля Вовка завжди посідатиме почесне місце в історії української науки.

Богдан Рицар

Я народився 11-го березня 1921 р. в місті Ростів над Доном, куди мої батьки Іван Вовк та Ольга (з Чубатих), обоє уродженці Галичини, були переміщені під час Першої світової війни. В Ростові мій батько закінчив Юридичний факультет Варшавського Університету, який в цей час був евакований до цього міста. У 1922 р. батько помер під час епідемії тифу на Київщині, де мої батьки в цей час жили.

Мати наступного року вернулася до Галичини та стала учителювати по різних селах Брідщини, де я й провів свої дитячі роки. На весні 1939 р. я закінчив матурою восьмирічну державну гімназію у Бродах.

З приходом совєтської влади до Галичини, на підставі конкурсового іспиту, мене прийняли на Хемічний факультет Львівського Політехнічного Інституту, де я й студіював два роки до вибуху німецько–російської війни. Після приходу німців і віднови технічних студій я продовжував студії у Львівській Політехніці та закінчив їх у квітні 1944 року. По успішнім зложенні кінцевих іспитів я був змушений виїхати на працю до Німеччини. Тут працював я, як хемік, в околицях Берліну, а потім у Реґенсбурзі, в Баварії, до закінчення війни. Баварське міністерство освіти признало мені, як і іншим випускникам Львівської Політехніки, науковий ступінь Diplom Ingenieur.

Я почав студії на вищий науковий ступінь спочатку у Техніше Гохшулє в Мюнхені, а опісля в Університеті ім. Гете у Франкфурті над Майном, але перервав їх через виїзд до ЗСА. Від приїзду до Америки на весні 1947 р. досі я працюю як дослідник у дослідницьких хемічних лябораторіях декількох хемічних фірм. Останніх 7 років працюю в ділянці технології синтетичних барвників. Досі одержав 13 американських патентів та 52 закордонних.

Тому, що у польській гімназії навчання української мови було незадовільне, я вивчав мову самотужки, використовуючи варшавські видання проф. І.Огієнка. Під час студій зацікавився справою нашої технічної термінології і до спілки з іншим студентом укладав німецько-українського технічного словника з допомогою матеріялів у бібліотеці НТШ у Львові. Продовжував цю працю у Німеччині (Після закінчення війни опрацював термінологію до “Підручника шофера” інж. М.Домбровського (Реґенсбурґ, 1946)). З приїздом до ЗСА (З’єднані Стейти Америки – Ред.) став звичайним членом НТШ в 1963 році. З утворенням Термінологічної Комісії НТШ 1958 р. був вибраний Заступником Голови цієї комісії.

У 1966 р. був одним із ініціяторів Українського Термінологічного Центру Америки, що є, згідно із статутом, автономною клітиною НТШ та УВАН. Від цього року до 1978 р. був Заступником Голови УТЦА, а зі смертю голови, ред. В.Давиденка, цього ж року – діючим головою Центру.

Від 1948 р. я є автором численних статтей і дописів на теми природознавства, культури мови, термінології, номенклятури у таких газетах і журналах, як: СВОБОДА, АМЕРИКА, НАШЕ ЖИТТЯ, СЛОВО НА СТОРОЖІ, ВІСТІ УКРАЇНСЬКИХ ІНЖЕНЕРІВ. В ділянці номенклятури хемічних елементів, їхніх груп та сполук я видвигнув ряд нових пропозицій, які мали б цю номенклятуру поліпшити та усучаснити. Вони були надруковані у двох бюлетенях Термінологічної Комісії НТШ (див. [12, 20] у бібліографії) та в органі Товариства Українських Іженерів (див. [32,50]). Свої пропозиції і погляди я оборонив, думаю успішно, перед критикою опонента в дискусії у Записках Філологічної Секції НТШ в 1976 році (див. [60]).

З думкою популяризувати добру українську мову і термінологію я опрацьовував постійну колюмну “Термінологічно-мовна сторінка” у Віснику НЙ (Нью-Йоркського – Ред.) Відділу ТУІА (1967-1970) та колюмну “Нотатник моволюбця” у Бюлетені ТУІА (1970-1977).

Від 1962 року дав я 7 доповідей на теми української мови й термінології, на форумах НТШ, ЕНІА, УТЦ та ПКУС.

Теми моїх доповідей на 2-му і 3-му з’їзді Постійної Конференції Українських студій при УНІГУ були: “Наукова мова і політика: 55 років української термінології в УССР” (1977 р.) та “До проблеми правопису в українській хемічній номенклятурі” (1978 р.).

Мою доповідь на тему “Український переклад назви the United States of America: дослідження одної контроверсії” прийнято на четвертий з’їзд ПКУС, що відбувся в травні 1979 р.

Полем мойого особливого зацікавлення є лексикографія. У власній домашній бібліотеці я маю 175 томів український словників та 168 видань з українського мовознавства.

У минулому я написав рецензії на такі словники:

Жуковський. Малий німецько-український технічний словник, Берлін, 1943 (у манускрипті).

Російсько-український хемічний словник. – Київ, 1959.

М.Подвезько та М.Балла. Англо-український словник. – Київ, 1974.

П.Штепа. Словник чужослів. Знадібки. – Торонто, 1977.

Я написав також рецензію (з погляду моволюбця) на працю “Український правопис” (1-ше видання) П.Ковалева та Б.Береста.

Доповідав на мовні і термінологічні теми на 5-х з’їздах Постійної Конференції Українських Студій (ПКУС) при УНІГУ в Гарварді.

Мав зв’язки (листування, допомога консультаціями) з українськими мовознавцями: М.Овчаренко, В.Чапленко, Б.Струмінський, В.Лев, Я.Славутич.

У словниковій праці я співпрацював теж з іншими укладачами словників, а саме інж. М.Пежанським (фотографія, летунство) та мґр. Н.Чапленко (словник куховарства і харчування).

Анатоль Вовк народився 11 березня 1921 р. в м. Ростові над Доном, куди його батьки, уродженці Галичини, були переміщені в 1916 році під час наступу російських військ.

 1939 р. Закінчив державну польську гімназію у Бродах.

1939–1944 рр. Студент хемічного факультету Львівської політехніки.

1946 р. За рішенням Баварського міністерства освіти і культури визнано його диплом Львівської політехніки і присвоєно еквівалентний ступінь “дипломованого інженера”.

1946 р. Опрацював термінологію до “Підручника шофера” інж. М.Домбровського (Реґенсбурґ).

1947 р. Приїхав до Америки, де працював як дослідник у хемічних лабораторіях різних фірм.

1957 р. Член Термінологічної Комісії НТШ в Америці.

1958 р. Заступник Голови Термінологічної Комісії НТШ в Америці.

1962 р. Друкує працю “Модерна українська номенклятура неорганічної хемії” під псевдонімом Андрій Вільшенко.

1963 р. Звичайний член НТШ в Америці.

1965 р. Член управи Українського Термінологічного Центру Америки (УТЦА).

1966–1978 рр. Заступник голови УТЦА.

1967–1970 рр. Опрацьовував постійну рубрику “Термінологічно-мовна сторінка” у Віснику Нью-Йоркського Відділу ТУІА.

1970–1977 рр. Опрацьовував постійну рубрику “Нотатник моволюбця” у Бюлетені ТУІА.

1977 р. Зробив доповідь на 2-му з’їзді Постійної Конференції Українських Студій при УНІГУ на тему: ”Наукова мова і політика: 55 років української термінології в УССР”.

1978 р. Голова УТЦА.

1978 р. Член редакційної колегії сторінки про культуру української мови “Мова про мову” у газеті “Свобода”.

жовтень 1978 р. Зробив доповідь на 3-му з’їзді Постійної Конференції Українських Студій при УНІГУ на тему: ”До проблеми правопису в українській хемічній номенклятурі”.

травень 1979 р. Зробив доповідь на тему ”Український переклад назви “The United States of America”: дослідження одної контроверсії” на 4-у з’їзді Постійної Конференції Українських Студій при УНІГУ.

1981 р. Член-кореспондент філологічної секції НТШ в Америці.

1982 р. Видано “Вибірковий англійсько-український словник з природознавства, техніки і сучасного побуту”, Нью Йорк, вид-во УТЦА. Частина 1 (А-М); Частина ІІ (N-Z).

1982 р. Зредагував останній випуск ”Мова про мову”.

1982 р. Успішно здав іспит (Civil Service) на перекладача і диктора “Голосу Америки”.

1982 р. Пройшов курс Effective Writing Skills Seminar – a Two-Day Course by ICA America’s Training Dept.

1986 р. Видано “Англійсько-український словник назв кольорів і кольорознавства”, Нью Йорк, вид-во НТШ.

1986 р. Член Робочої групи для опрацювання усучасненого правописного словника на базі “Правописного словника” Г.Голоскевича.

з 1988 р. Друкує частинами “Словник-порадник для дерусифікації і збагачення української мови” в журналі “Рідна школа”, Нью Йорк.

1991 р. Видано “Словничок-порадник з культури української мови”, Нью-Йорк, видавництво шкільної ради.

9 листопада 1992 р. Анатоль Вовк трагічно загинув в автомобільній катастрофі.

 Вибірковий англійсько-український словник з природознавства, техніки і сучасного побуту. – Ч.1: А-М... – Нью-Йорк: Т-во укр. інженерів Америки, 1982. – 210с.

 Англійсько-український словник назв кольорів і кольорознавства = English-Ukrainian dictionary of color names and color science / Наукове т-во ім. Шевченка; За ред. Б.Струмінського. – Нью-Йорк; Париж; Сидней; Торонто, 1986. – 94 с. – (Бібліотека  українознавства, Т.55).

 Англійсько-український словник вибраної лексики: Природничі науки, техніка, сучасний побут = Wowk A. English-Ukrainian dictionary of selected terms: Science and  contemporary technologies. – Нью-Йорк; Львів: Укр. Термінолог. центр Північної Америки при НТШ, 1998. – 277 с.

1948

1.   Нечутний звук – новий успіх науки // Свобода. – 1948. – 3 листоп.

1949

2.   Неймовірна історія // Свобода. – 1949. – 28 верес.

3.   Чому маємо два календарі // Свобода. – 1949. – 8 січ.

1951

4.   The True Value of Freedom: La story of my life // The Anilog (Easton). – 1951. – Pa. Spring.

1952

5.   Про тон наукової дискусії // Свобода. – 1952. – 27 берез.

6.  Розвиток і теперішній стан промисловости синтетичних фарбників у США: Довідкова стаття // Вісті Товариства Українських Інженерів в Америці. – 1952. – Т. І–ІІ.

7.   Успіх відкриття українського вченого // Свобода. – 1952. – 8 черв.

1953

8.   Вироби синтетичного волокна з органічних речовин. В 2 ч. // Свобода. – 1953. – 8 лют.; 15 лют.

9.   Розвиток хемічних знань // Свобода. – 1953. – 1 лют.

1954

10.  До проблеми транслітерації // Свобода. – 1954. – 13 серп.

1957

11.  З науки і техніки// Ми і Світ (Торонто). – 1957 (Колюмни).

1958

12.  Правописні проблеми в українській хемічній номенклатурі // Бюлетень Термінологічної Комісії НТШ..– Ню Йорк, 1958. – Ч.1.

13.  Словогра – мовна гра (семантика) // Молоде життя, Український огляд, Бюлетень ТУІА. –1958-1977.

1959

14.  В справі української наукової термінології: Завваги до рецензії В.Давиденка // Свобода. – 1959. – 21 трав.

15.  До добору назв: Дискусійна стаття // Наше життя (Філадельфія). – 1959. – груд

16.  Kistiakowsky’s Birthplace: Letter to the Editor // Chemical & Engineering News. – 1959. – 13  July.

1960

17.  До добору назв: Дискусійна стаття // Наше життя (Філадельфія). – 1960. – черв.

18.  Новий хемічний словник // Свобода. – 1960. – поч. 10 листоп. – Рец.на кн.: Російсько-український хімічний словник: 6000 термінів / Уклад. Є.Ф. Некряч, Ю.П. Назаренко, В.П. Чернецький.-К.: Вид-во АН УРСР, 1959.– 204с.

1961

19.  Captive Nations List: Letter to the Editor // The Daily Journal. – 1961. – 19 July.

1962

20.  Модерна українська номенклятура неорганічної хемії: Проєкт.– Ч.1. Хемічні елементи // Бюлетень ТК НТШ.. – Ню Йорк, 1962. – Ч.2.

1964

21.  До проблеми нашої термінології // Свобода. – 1964. – 15 верес.

22.  Ще про мовний куток // Свобода. – 1964. – 17 січ.

1965

23.  До статтей на мовні теми // Свобода. – 1965. – 25 лют.

24.  Справа рецензії: Голос читача // Свобода. – 1965. – 23 січ.

25  Тенденційність і факти: Голос читача // Свобода. – 1965. – 14 лип.

1966

26.  Назва USA українською мовою – огляд дискусії і підсумки. В 2 ч. // Свобода. – 1966. – 11 груд.

27.  Наше тіло: Термінологічна стаття // Слово на сторожі (Вінніпеґ). – 1966.

28.  Ще про назву країни, в якій живемо // Свобода. – 1966. – 8 верес.

29.  Comments on Entries Pertaining to Ukraine, in Encyclopаedia Britannica: Критична стаття й листування з редакцією енциклопедії // Америка. – 1966. – 11 лип.

1967

30.  Довідник для співробітників Українського Термінологічного Центру. – Ню Йорк, 1967. – 35с.

31.  Про назви рослин // Наше життя (Філадельфія). – 1967. – верес.

32.  Розвиток і проблематика української хемічної номенклятури // Вісті Товариства Українських Інженерів в Америці. – 1967. – 4 верес.

33.  Термінологічно-мовна сторінка. В 9 ч. // Вісник Товариства Українських Інженерів в Америці. – Ню Йорк, 1967–1970.

34.  United States of America по українському. В 4 ч. // Свобода. – 1967. – поч. 11 лип.

1968

35.  Не англізуймо української мови // Свобода. – 1968. – 20 квіт.

36.  Про ЗСА: Лист до редакції // Свобода. – 1968. – 27 січ.

37.  Технічна термінологія – річ першої потреби // Вісник Товариства Українських Інженерів в Америці. – Ню Йорк, 1968. – груд.

38.  Чи справді нездисциплінованість?: Відповідь в дискусії на тему перекладу ЮЕсЕЙ // Вільне слово (Торонто). – 1968. – 13 лип.

1969

39.  Ще про соняшникову олію // Свобода. – 1969. – 6 берез.

1970

40.  Дещо про цензуру друкованого слова в УССР. В 2 ч. // Свобода. – 1970. – 2–3 жовт.

41.  Нотатник моволюбця. В 13 ч. // Бюлетень ТУІА. – 1970–1977.

42.  Про чисту мову і термінологію // Свобода. – 1970. – 1 лип.

43.  Чи Україна – табу для Ню Йорк Таймсу? // Свобода. – 1970. – 2 квіт.

44.  Чортик гуляє далі: Голос читача // Свобода. – 1970. – 15 лип.

45.  Ще про голоси читачів: Відповідь в дискусії // Свобода. – 1970. – 6 трав.

1971

46.  До проблеми нашої термінології // Бюлетень ТУІА. – 1971. – 5 черв.

1973

47.  Англо-український словник вибраних термінів і назв: Техніка, природознавство, сучасний побут // Вісті Товариства Українських Інженерів в Америці. – поч. 1973. – (Вийшло 144с. до літери І).

48  Про мову, мовних критиків та інженерів: Відповідь у дискусії // Бюлетень ТУІА.– 1973. – берез.

49.  Українська мова в “радянській Україні” // Свобода. –1973. – 24 жовт.

1974

50.  Назовництво кислот в українській хемічній номенклятурі: Огляд і пропозиції // Вісті Товариства Українських Інженерів в Америці. – 1974. – 1 черв.

1975

51.  Держава Ню Йорк?: Про переклад назви ЮЕсЕй // Свобода. – 1975. – 28 серп.

52.  Індивідуалізм і правопис // Свобода. – 1975. – 17 січ.

53.  Новий англо-український словник. Oгляд словника Подвезька і Балли: Рецензія у 7 ч. // Свобода. – 1975. – поч. 1 лип.

54.  Оправданий докір (у справі слова “гласність”): Лист до редакції // Свобода. – 1975. – 17 січ.

55.  Правопис і еміграція // Свобода. – 1975. – 22 квіт.

56.  Про “зарево”: Голос читача // Свобода. – 1975. – 25 лют.

57.  Про слово “заключний”:Довідка // Свобода. – 1975. – 26 берез.

58.  Чи це не кпини?: B справі київського “Рідного Слова”: Голос читача // Свобода. – 1975. – 11 квіт.

1976

59.  В обороні номенклятурних пропозицій // Записки НТШ. Філологічна секція. – Ню Йорк, 1976. – Т.187. – [Відповідь О.Омецінському на критику статті “Правописні проблеми в українській хемічній номенклатурі”, ВоА 58–1, в тому самому томі].

60.  Новий довідник українського правопису // Америка. – 1976. – поч. 31 серп. – Рец. на кн.: Український правопис / П.Ковалeва. – Ню Йорк, 1976.

61.  Про назву ЗСА – до історії проблеми // Америка. – 1976. – 13 січ. 1977

62.  Словник вибраних термінів і назв з перспективи 4-ох років // Бюлетень ТУІА. – 1977. – 1 берез.

63.  Словник чужослів. Знадібки // Америка. – 1977. – 3 груд. – Рец. на кн.: Штепа П. Словник чужослів = Diсtionary of forеing words in Ukrainian.- Торонто: Вид-во Й.Гладун і сини, 1977.– 452с.

64.  Український правопис П.Ковалева: Вияснення у зв’язку із статтею Б.Береста. В 2 ч. // Америка. – 1977. – 11–12 лют.

1978

65.  Правописна сесія третього з’їзду Постійної Конференції Українських Студій при УНІГУ. В 2 ч. // Свобода. – 1978. – 15–17 лип.

66.  Про мовні статті // Свобода. – 1978. – 22 берез.

67.  Шашки, варцаби чи дамки?: Довідка // Свобода. – 1978. – 9 груд.

68.  Ще про Пенсільванію: Дискусійна стаття // Свобода. – 1978. – 2 лип.

1979

69.  “Котрий”, “який” чи “що” // Свобода (МПМ-3). – 1979. – трав.

70.  Лист до редакції “Нових днів” (Торонто) // Нові дні. – 1979. – лют.

71.  Лист до редакциї “Нових днів” в справі Давиденка // Нові дні. – 1979. – верес.

72.  Михайло Пежанський.Термінологічні видання на еміграції за роки 1945-1975 // Бюлетень УТЦА. – 1979. – С.21–24.

73.  Назва “The United States of America” по українському // Свобода. – 1979. – 28-30 черв.

74.  Наука і політика – 55 років української термінології в УССР: Скорочена версія доповіді на 2-му з’їзді ПКУС // Сучасність (Мюнхен). – 1979.

75.  Наукова мова і політика: 55 років української термінології в УРСР // Сучасність. – 1979. – черв.–лип

76.  Патріот і науковець // Бюлетень ТУІА. – 1979. – cіч.–берез. – С.3‑4. – [Стаття-спомин у пам’ять В.Давиденка ].

77.  Патріот і науковець: У пам’ять В.Давиденка // Бюлетень УТЦА. – 1979. – берез. – Ч.2.

78.  Полімо мовний бурян // Свобода. – 1979. – 28 черв.(МПМ-1); 19 жовт. (МПМ-2).

79.  Про англо-українські словники в Україні // Свобода (МПМ-2). – 1979. – 17 жовт.

80.  Проблеми термінологічної праці на чужині // Бюлетень УТЦА.. – 1976. – С.24–32. – [Доповідь прочитана 06.05.1976].

81.  Техніка – технологія // Свобода (МПМ-3). – 1979. – 29 груд.

82.  Хемічна номенклатура на правописній сесії ПКУС // Бюлетень TУІА. – 1979. – cіч.-берез. – С. 38–40.

83.  Чому ми видворюємо? // Свобода (МПМ-3).– 1979. – черв.

1980

84.  Мова і цензура // Свобода (МПМ). – 1980. – 4 квiт.

85.  Назви для (авто)водія // Свобода (МПМ). – 1980. – 7 груд. – Ч.1; 1981. – 3 серп. – Ч.2.

86.  Назви пальців // Свобода (МПМ). – 1980. – 6 жовт.

87.  Про мову – тут і там // Свобода (МПМ). – 1980. – квiт.

88.  Про українську ортоепію // Свобода (МПМ). – 1980. – 6 жовт.

89.  Прозірка-діяпозитив // Свобода (МПМ). – 1980. – 5 черв.

90.  Русифікація, росіянізація, російщення: Лист // Нові дні. – 1980. – 3 верес.