| Термінографічна серія СловоСвіт № 13 |
|
|
| Структура | Склад | Адреса | Засади | Правопис | Конференція | Семінар | Термінографія | Вісник | Товариство | Комісія | Оголошення | Хто є хто | Архів | |
Стефан Жуковський, Роман Кінаш, Лев Полюга, Вікторія Базилевич, Наталія Дрівко
РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКИЙ ТА УКРАЇНСЬКО-РОСІЙСЬКИЙ СЛОВНИК ТЕРМІНІВ БУДІВНИЦТВА Й АРХІТЕКТУРИ
в двох томах
Том 2: Українсько-російський словник термінів будівництва й архітектури
| Про словник |
|
Російсько-український та українсько-російський словник термінів будівництва й архітектури в 2 тт. Том 2: Українсько-російський словник термінів будівництва й архітектури / Уклад. С. Жуковський, Р. Кінаш, Л. Полюга, В. Базилевич, Н. Дрівко. За ред. Р. Кінаша – Львів: Ліга-Прес, 2007. – 488 с. – Диск із електронною версією
Словник містить близько 50 000 термінів з будівельної та архітектурної термінології. Для його створення використано минулі та сучасні спеціальні видання з різних галузей знань, посібники, енциклопедичні, політехнічні, фахові перекладні й тлумачні словники, державні стандарти, довідники, періодичні видання. До реєстру словника занесено одно-, дво- та багатослівні терміни, а також загальновживані слова, наявні у фаховій літературі. Серед українських відповідників (еквівалентів) надано перевагу термінам, які базуються на національній мовній основі. Словник пропонується широкому загалові спеціалістів, працівникам і студентам вищої та середньої освіти.
Укладачі:
Стефан Жуковський – к.т.н., доцент
Роман Кінаш – д.т.н., професор
Лев Полюга – д.філол.н., професор
Вікторія Базилевич – м.н.с.
Наталія Дрівко – викладач
За редакцією:
Романа Кінаша
Рецензенти:
Л. Коць-Григорчук – д.філол.н., професор кафедри української мови Львівського національного університету ім. Івана Франка
М. Худаш – д.філол.н., професор, провідний науковий працівник Інституту народознавства НАН України
Головний редактор термінографічної серії СловоСвіт:
Богдан Рицар – голова Технічного комітету стандартизації науково-технічної термінології Держспоживстандарту та Міністерства освіти і науки України
Рекомендовано постійним науковим термінологічним семінаром
Технічного комітету стандартизації науково-технічної термінології
Держспоживстандарту та Міністерства освіти і науки України
Електронний словник СловоСвіт
програма PolyDic, версія 1.0
Керівник проекту:
Роман Мисак – старший науковий співробітник, ТК СНТТ
Розробники:
Юрій Каличак, Андрій Василевський, Олександр Бабійчук
Розроблено на програмному забезпеченні, наданому Науково-виробничим центром “ІНТЕХ”
| Від укладачів |
|
Передмова
"Українсько-російський словник будівництва й архітектури" (2-й том) має однакову джерельну основу з ”Російсько-українським словником будівництва й архітектури” (1-й том), однак створений реєстр нового словника не виник на основі механічного укладання за абеткою українських відповідників попереднього. Кожен український термін будівництва й архітектури був ще раз переосмислений з погляду його виникнення, розвитку, з урахуванням семантичної структури. Для українського реєстру використано загальновживані термінні слова з української наукової фахової літератури та спеціальних словників. Крім того, до реєстру введено номінації, які засвідчують різні назви архітектурних і будівельних понять, що притаманні іншим народам, і вважаються міжнародними, інтернаціональними термінами, а також номени, які на цьому етапі існування української будівельної й архітектурної термінології ще малопоширені. До них належать діалектні слова, деякі територіально обмежені ремісничі терміни, назви народної архітектури і будівництва. Автори словника свідомо вводили в цей український реєстр такі слова, коли для окреслення відповідного поняття не знаходили в українській літературній мові вдалих відповідників.
Вказівки для користувачів
1. Українські слова та їхні російські відповідники, як і в першому томі, подано в початковій формі: іменники – у називному відмінку однини або множини, якщо вони в множині часто вживані чи мають тільки таку форму; прикметники та дієприкметники – у називному відмінку однини чоловічого роду, крім субстантивованих прикметників жіночого і середнього родів; дієслова – у формі інфінітива:
кріпильник, -а крепильщик
голосники, -ів (одн. голосник, -а) мн. архіт. голосники
гострогубці, -ів мн. острогубцы
канавковий канавочный
зачеканений зачеканенный
будувати 1. строить; возводить, (з дерева) рубить; 2. создавать
зафарбовувати, зафарбувати закрашивать, закрасить.
2. В українському реєстрі зменшено кількість варіантних термінів. З варіантів бетоноукладач, бетоноукладальник, які були в першому томі, вибрано лише бетоноукладач, з краплевловлювач, краплевловник, краплелов – краплевловлювач.
3. Для перекладу російських субстантивованих прикметників (гардеробная, обжигательная, сортировочная) автори скористалися українськими словотвірними моделями на –льня, які були продуктивні в 20-х рр. ХХ ст., і замість форм випалювальна, роздягальна, нормувальна, що подають сучасні словники, в українському реєстрі цієї праці запропоновано випалювальня, роздягальня, нормувальня.
4. Біля повернутих до вжитку "репресованих" за часів тоталітаризму або забутих термінів, щоб поставити їх в один синонімічний ряд з теперішніми, використано покликання див.:
викирковування выкирковывание; див. викайловування
карман, -а техн. і ін. карман; див. кишеня
кольоропередача, -і див. кольоровідтворення.
5. До реєстрових слів додано такі додаткові форми:
а) закінчення родового відмінка усіх іменників (за винятком іменників середнього роду на -я - помешкання):
інвентар, -я инвентарь
інструмент, -а (одиничний), -у (збірн.) инструмент
чохол, -хла чехол
твердість, -дості твёрдость; плотность; жёсткость;
б) закінчення родового відмінка субстантинованих прикметників:
дотична, -ної ім. мат. касательная
кодолова, -ої ім. бечевая.
6. Заголовним кожної словникової статті, як правило, є одне слово. Два і більше реєстрові слова містять такі словникові статті:
а) дієслова недоконаного й доконаного видів з однаковими префіксами:
оббивати, оббити обивать, обить.
Одновидові дієслова в таких випадках об’єднано сполучником і:
розграфлювати і розграфляти, розграфити разграфлять, разграфить;
б) іменники, утворені від дієслів недоконаного і доконаного видів, якщо вони стоять поряд за абеткою і перекладені однаково російською мовою:
допалювання, допалення дожигание;
в) морфологічні або фонетичні варіанти:
герм, -а, герма, -и архіт., мист. герм, герма
абшніт, -а, апшніт, -а архіт. абшнит, апшнит;
г) синонімічні терміни, які наведені в круглих дужках:
газовсмоктувач, -а (ексгаустер, -а) газосос (эксгаустер)
деревомір, -а (дендрометр, -а) толстомер (дендрометр);
д) складені терміни, які стоять у реєстрі за абеткою першого повнозначного слова:
бічний вівтар, -я (у православному храмі) архіт. придел
риб’ячий пухир, -я (мотив орнаменту) архіт., мист. рыбий пузырь
даховий причілок, -лка архіт. загрузок
дерти на смуги полосовать;
е) складні слова, що утворені від прикметників, у яких перший компонент закінчується на -ово, на зразок: арково-балковий, емалево-штампувальний, килимово-мозаїковий, потоково-конвеєрний, садово-парковий - подано в українському реєстрі ще й у скороченому варіанті без –во як більш поширені в усному мовленні. Якщо у першому компоненті таких відповідників наголос не змінюється, то вони наведені так:
щогло[во]-двостріловий мачтово-двухстреловой.
Якщо такі компоненти відрізняються наголосами, то в реєстрі вони стоять поряд:
килимо-мозаїковий, килимово-мозаїковий коврово-мозаичный.
Якщо ж такі слова розміщені в різних місцях реєстру, то вони наведені з відсиланням:
садово-парковий садово-парковый; див. садо-парковий.
7. Назви професій чоловічого та жіночого родів наведені в реєстрі за алфавітом в окремих словникових статтях:
трафаретник, -ка (фах) трафаретчик
трафаретниця, -і (фах) трафаретчица.
8. Терміни-абревіатури стоять за абеткою у загальному реєстрі слів і розшифровані у квадратних дужках:
ВБЦ [водонепроникний безусадний цемент] ВБЦ [водонепроницаемый безусадочный цемент].
9. Омоніми подані в окремих словникових статтях і позначені арабськими цифрами вгорі праворуч:
ріг1, рога (предмет), рогу (матеріал) рог
ріг2, рогу (зовнішній кут будинку,вулиці) рог, угол
насаджувати1, насадити і насаджати (про рослини) насаживать, насадить і насажать
насаджувати2, насадити 1. (нанизувати) насаживать, насадить; 2. (впроваджувати) насаждать, насадить.
10. Усі уточнювальні ремарки викладено українською мовою. По-російському уточнення наведені тоді, коли українське пояснення повторює український відповідник. В одній словниковій статті можуть бути і українські, і російські уточнення:
брусувати обтёсывать (дерево у формі чотиригранника)
бик, -а 1. (кам’яний стовп) бык; 2. (боров печной) лежак
натоплювати, натопити 1. наплавлять, наплавить; 2. (нагрівати топкою) натапливать, натопить.
11. У всіх українських і російських словах та їхніх формах позначено наголос. Наголос не позначений в односкладових словах, російських з наголошеним ё і ремарках. Якщо слово вживається у літературній мові з двома наголосами, то зазначаються обидва:
ятка, -и (для дрібної торгівлі) палатка, ларёк
колоддя лісн. бревенник.
Авторський колектив з вдячністю прийме всі доброзичливі побажання.
Перелік скорочень
|
Загальні: |
Назви наук і виробництва: |
|
див. – дивись дієприкм. – дієприкметник док. – доконаного виду ж. – жіночого роду збірн. – збірне ім. – іменник мн. – множина невідм. – невідмінюваний іменник недок. – недоконаного виду одн. – однина перен. – переносне значення прийм. – прийменник прикм. – прикметник с. – середнього роду стос. – стосовно ч. – чоловічого роду
|
ав. – авіація авт. – автомобільний транспорт аерод. – аеродинаміка археол. – археологія архіт. – архітектура астр. – астрономія біол. – біологія бот.– ботаніка буд. – будівництво бур. – бурильна техніка взут.– взуттєва промисловість військ. – військова справа геогр. – географія геод. – геодезія геол. – геологія геом. – геометрія гідр. – гідрологія і гідравліка гідрот. – гідротехніка гірн. – гірнича справа дерев.– деревообробна промисловість екол. – екологія екон. – економіка ел. – електротехніка залізн. – залізнична справа звар. – зварювальне виробництво іст. – історія керам. – керамічне виробництво кін. – кінотехніка ков. – ковальська справа лісн. – лісівництво мат. – математика маш. – машинобудування мет. – металургія металообр. – металооброблення метеор. – метеорологія мех. – механіка мист. – мистецтво мін. – мінералогія мор. – морський транспорт наук. – наукознавство нафт. – нафтова промисловість папер. – паперова промисловість полігр. – поліграфія радіо – радіотехніка с. г. – сільське господарство слюс. – слюсарна справа стол. – столярна справа судн. – суднобудівництво театр. – театральний термін текст. – текстильна справа тел. – телефонія, телеграфія телев. – телевізія тепл. – теплотехніка тесл. – теслярська справа техн. – техніка ток. – токарна справа фіз. – фізика фін. – фінансовий термін фот. – фотографія харч. – харчова промисловість хім. – хімія швейн. – швейна промисловість шкір. – шкіряна промисловість юр. – юриспруденція |
|
|