ТК  СНТТ

 наступний  Технічний комітет стандартизації науково-технічної термінології

| Структура | Склад | Адреса | Засади | Правопис | Конференція | Семінар | Термінографія | Вісник | Товариство | Комісія | Оголошення | Хто є хто | Архів |


Організаційна структура і напрями діяльності



 

   Заснування

 наступний наверх Технічний комітет стандартизації науково-технічної термінології

Технічний комітет стандартизації науково-технічної термінології (ТК СНТТ) організовано 22.07 1992 р. спільним наказом № 66 Держстандарту та Міносвіти України. Найбільшу активність у справі становлення української термінології та створення ТК з боку “Львівської політехніки” проявили доцент Євген Шморгун, доцент Богдан Рицар і професор Володимир Перхач, який вже з 1991р. керував “Науково-термінологічною лабораторією” та “Видавничо-термінологічною комісією” Львівського політехнічного інституту, будучи автором декількох підручників українською мовою та редактором одного словника – короткого електротехнічного (1990 р).

На рік до заснування ТК СНТТ, в 1991 році, при Львівській політехніці утворено Термінологічну лабораторію (НДЛ-89) для виконання науково-дослідницьких робіт в царині науково-технічного термінознавства, накопичення термінологічної бази даних (як на паперових, так і на електронних носіях), розроблення програмних продуктів для роботи з термінологічними даними. Штатними працівниками держбюджетних тем лабораторії в різний час працювали: Орест Дзьоба, Борис Іванків (пізніше відповідальний секретар ТК СНТТ), Ірина Чайка, Людмила Вороненко, Мирослав Кузан, Мирослав Хомицький, Ольга Мацейовська (пізніше технічний секретар ТК СНТТ), Роман Мисак.

 

   Обов'язки

 наступний наверх Технічний комітет стандартизації науково-технічної термінології

        

        Спільним наказом № 66 Держстандарту та Міносвіти України від 22.07.1992 р.“з метою забезпечення виконання закону “Про мови в Українській РСР” і втілення в усі державні й громадські сфери України української науково-технічної термінології та україномовного науково-технічного стилю”, на ТК СНТТ покладено такі головні обов’язки:

 

   Структура

 наступний наверх Технічний комітет стандартизації науково-технічної термінології

 

У 1992 році Держстандарт і Міносвіти затвердив “Положення про ТК СНТТ”. Держстандарт затвердив також загальну програму розроблення термінологічних стандартів України.

Чинне дотепер Положення деталізує згадані головні напрямки діяльності, встановлює структуру, склад та функції  ТК СНТТ.

ТК СНТТ – це орган організацій-засновників, Держстандарту та Міносвіти України, створений на базі Інституту української мови (ІУМ) НАН України, Київського політехнічного інституту (КПІ), Львівського політехнічного інституту (ЛПІ) та Українського НДІ стандартизації, сертифікації та інформатики (Укр НДІССІ) Держстандарту України.

Згідно з Положенням організації-засновники створюють Управу ТК СНТТ у складі Голови ТКСНТТ і постійних представників від базових організацій та організацій-засновників – разом 7 чоловік з правом вирішального голосу.

Першим головою ТК СНТТ був. проф. В. Перхач, заступником голови – проф. Є.Шморгун, відповідальним секретарем – доц. Богдан Рицар (з червня 1993 р. – доц. Борис Іванків).

На даний час головою ТК СНТТ є доцент НУ “ЛП” Богдан Рицар (з 1996 р), заступиком голови і представником НУ “ЛП” в Управі – доц. Богдан Шуневич (з 1998 р.), заступиком голови і представником Міносвіти і науки України – проректор КПІ проф. Якименко Юрій Іванович (в Управі ТК СНТТ п. Ю.Якименка завжди представляє директор інженерного центру “Система” при КПІ п. Сидоренко Любов Омелянівна). Решта членів Управи – це постійні представники від:

Держстандарту України – Віткін Леонід Михайлович, начальник Управління (початково Дмитро Мишовець);

УкрНДІ ССІ Держстандарту України – Юзьків Ярослав Михайлович, к.т.н., заст. директора;

Національного технічного університету “КПІ” – проректор КПІ д.т.н., проф., нач. Навчально-методичного об’єднання КПІ Шеховцов Володимир Ілліч

Інституту української мови НАНУ – Симоненко Людмила Олександрівна, ст.н.п., к.ф.н.

Дорадчі голоси в Управі ТК СНТТ мають відповідальний секретар ТК СНТТ та начальники термінологічних лабораторій (відділів) базових організацій (від КПІ: Л.Сидоренко;  від УкрНДІССІ в різні часи: к.т.н., с.н.п. В.Моргунюк, к.т.н., с.н.п. Л.Пшенична; від ІУМ НАНУ не було; від НУ “ЛП” не було, бо науково-термінологічну лабораторію, НДЛ-89, традиційно очолює сам голова ТК СНТТ ).

Секретаріят ТК СНТТ розміщено при Голові ТК, тобто на базі НУ “ЛП”, його (секретаріят) фінансує Міносвіти і науки України. У складі секретаріяту – відповідальний секретар (Роман Рожанківський, з 1997 р.), секретар від ДУ “ЛП” (Роман Микульчик, попередньо Роман Керик, Роман Рожанківський, Богдан Рицар), технічний секретар (Ольга Мацейовська, попередньо Ірина Чайка, Жана Горечко).

Згідно з Положенням про ТК СНТТ сфери діяльності за галузями науки й техніки розподілено між НУ “ЛП” та НУ “КПІ” так:

 НУ “ЛП”

1.             Нафтопродукти

2.             Машини й обладнання

3.             Електротехнічне обладнання

4.             Хемічні продукти та ґумово-технічні вироби

5.             Охорона здоров'я, засоби санітарії та гігієни

6.              Сільське господарство, лісове господарство, лісоматеріяли

7.             Загальнотехнічні й організаційно-методичні стандарти

8.             Вимірювальні прилади, засоби автоматики й обчислювальної техніки

 НУ “КПІ”

1.             Гірнича справа

2.             Метали та металеві вироби

3.             Транспортні засоби й тара

4.             Енергетика й атомна техніка

5.             Будівельні, силікатно-керамічні ту вуглеводні матеріяли

6.             Текстильні та шкіряні матеріяли й вироби

7.             Харчові та смакові продукти

8.             Електронна техніка, радіоелектроніка та зв'язок

9.             Вироби культурно-побутового призначення

 

Розділення сфер діяльності відображено також у структурі ТК СНТТ за його галузевими і міжгалузевими підкомітетами (ПК). У львівському осередку  ТК СНТТ це наступні ПК:

1.             Нафтопродукти, голова В.Гуменецький, д.т.н., проф.

2.             Машини, обладнання й інструменти, голова Л.Боженко, к.т.н., доц.

3.             Електротехніка, голова В.Перхач, д.т.н., проф.

4.             Хемія, голова В.Яворницький, д.т.н., проф.

5.             Охорона здоров’я, голова Л.Петрух, д.фарм.н., проф.

6.             Сільське та лісове господарство, голова Р.Панас, д.с.-г.н.

7.             Вимірювання, автоматика та інформатика, голова Є.Шморгун, к.т.н., проф. (до 1998 р.), голови робочих груп проф, д.т.н. Богдан Стадник (Вимірювання), проф, д.т.н. Валерій Дудикевич (Автоматика), проф, д.т.н. Роман Базилевич (Інформатика).

 

ПК 6, 7 мають у своєму складі структурні одиниці – робочі групи (РГ).

Подібно було створено ПК також у київському осередку.

Така структура була особливо потрібна в перший, дуже інтенсивний період планової діяльності ТК СНТТ, коли за 5 років (1992–1996) було розроблено й затверджено майже 500 термінологічних ДСТУ.

 

   Напрямки діяльності

 наступний наверх Технічний комітет стандартизації науково-технічної термінології

Подана структура ТК (розділ 3) була особливо потрібна в перший, дуже інтенсивний період планової діяльності ТК СНТТ, коли за 5 років (1992-1996) було розроблено й затверджено майже 500 термінологічних ДСТУ.

У цей період до ТК СНТТ щорічно доводили плани державної стандартизації України щодо проєктів термінологічних ДСТУ, підкріплені відповідним фінансуванням (знеціненим в умовах інфляції) на виконання експертиз першої редакції проєктів ДСТУ та погодження другої. Детально це відбувалося так: у другому півріччі надходив проєкт плану стандартизації у вигляді таблиці з графами: Назва стандарту, Пріоритет розроблення, Терміни подання (першої редакції і на затвердження), Назва організації-розробника, Співвиконавці. Усі заплановані стандарти були згруповані за рубриками класифікатора державних стандартів (КДС) України, якого успадковано від КГС.

Цей проєкт певною мірою враховував також пропозиції технічних комітетів, які вони  надсилали до Держстандарту заздалегідь (у таблиці подібної форми).

Остаточний річний план стандартизації термінології, скорегований з урахуванням зауважень і пропозицій,  доводили до відома ТК СНТТ. Оскільки назви класів за КДС і назви сфер діяльності ТК СНТТ практично збігаються, то після незначних уточнень кожен пункт плану закріплявся за НУ "ЛП" або НУ "КПІ" на предмет організації та виконання державної експертизи й прикінцевого узгодження ТК СНТТ. У цьому плані для кожного проєкту ДСТУ було зазначено, що його виконують в рамках “Державної програми розвитку української мови”. Саме наявність такої програми й відповідного державного фінансування  і забезпечили розроблення основної маси  термінологічних стандартів (біля 500) практично за чотири роки.

Починаючи з 1966 року ситуація істотно змінилася, бо Держстандарт України практично перестав фінансувати розроблення нових термінологічних стандартів на державному рівні.

Коротенький проєкт плану стандартизації на 1996–1997 р. (14 позицій) супроводжено листом Держстандарту до організацій з просьбою фінансувати розроблення дуже потрібних термінологічних стандартів. Сам план так і не надійшов, очевидно його не затверджено.

Відколи державна стандартизація ведеться переважно за кошти зацікавлених міністерств, відомств, підприємств, Держстандарт не надсилає до ТК планів  розроблення термінологічних стандартів, а в договорах між УкрНДІССІ й ТК на виконання експертиз та погодження зазначають, що цю роботу виконують у порядку надходження проєктів. Унаслідок цього, а також відносного насичення деяких галузей основною частиною термінології, яку треба стандартувати на державному рівні, кількість розроблюваних державних термінологічних стандартів зменшилася, а загальна кількість чинних термінологічних ДСТУ на сьогодні незначно перевищує 600.

Лише в останні 2-3 роки Держстандарт почав дещо фінансувати розроблення ДСТУ на базі міжнародних стандартів ISO та IEC в зв’язку з намаганням України увійти у Світову організацію торгівлі (СОТ) і катастрофічним відставанням України у цій сфері, навіть порівняно з іншими суб’єктами СНД (Білорусія за кількістю впроваджених міжнародних стандартів нас випереджує щонайменше у три рази).

Унаслідок зменшення з 1996 р. кількості розроблюваних термінологічних ДСТУ ТК СНТТ отримав змогу покращити і вдосконалив методику, якість, глибину державної експертизи проєктів термінологічних стандартів. Окремі роботи тепер – це експертиза на відповідність вимогам настановчих нормативних документів, логіко-семантична експертиза систем понять, фахова експертиза, аналіз на відповідність нормам української мови та прийнятим у стандартах правилам подання, засадам і тенденціям розвитку української науково-технічної термінології.

У своїй щоденній діяльності ТК керується річними планами роботи, затвердженими на засіданні управи ТК. Ці річні плани традиційно охоплюють усі 12 п/п розділу 2 “Основні напрямки діяльності ТК СНТТ” з Положення (формування наукових засад унормування термінології, розроблення документації з термінології, організація розроблення та експертизи стандартів, організація науково-дослідних робіт, організація конференцій і семінарів, консультацій, готування фахівців, міжнародна діяльність, організація засідань управи тощо).

У 1993–1996 рр. було заплановано такі актуальні роботи: створення науково-термінологічних лабораторій, формування галузевих термінологічних комісій, формування міжгалузевих термінологічних підкомітетів, розвиток науково-методичної бази у сфері термінології, видання методичних посібників.

З 1997 р. розпочинаються нові різновиди роботи (розроблення англійсько-українських і українсько-англійських термінологічних словників, залучення ТК до активної співпраці з міжнародними технічними комітетами ISO, IEC на рівні дійсного члена цих комітетів, залучення до цієї співпраці підкомітетів ТК СНТТ, співпраця з INFOTERM-ом та національними комітетами інших країн, участь в державних програмах впровадження міжнародних стандартів в Україні та ін), а також продовжуються незавершені роботи (створення бібліотеки термінологічних стандартів при ТК, утвердження на рівні Держстандарту таблиці транслітерації українських назв і текстів латиницею, розвиток інструментальних засобів Банку терміносистем на сучасній комп’ютерній базі, розроблення та формування засад унормування термінології, аналіз стану робіт у царині стандартизації української науково-технічної термінології та вироблення пропозицій для Держстандарту України, організація IV-VII наукових конференцій “Проблеми української термінології”, організація навчальних та наукових семінарів для укладачів та експертів термінологічних стандартів і словників тощо).

Річний план роботи ТК та звіт за діяльність ТК затверджує Управа ТК СНТТ. Управа на своїх засіданнях розглянула, крім планів і звітів, такі питання про організаційно-виробничу діяльність ТК СНТТ:

Перелічені напрями діяльності ТК СНТТ, що базуються на засадах відродження української науково-технічної мови та розвитку фахової термінології, не втратили своєї актуальності й сьогодні – в розрізі вимог статей 10, 11 Конституції України та Постанови Кабінету міністрів про “Комплексні заходи щодо всебічного розвитку і функціонування української мови” 1998 р., оскільки, як відзначено в цій постанові, “Нині мовна ситуація в Україні характеризується низкою негативних явищ і тенденцій. Українська мова як державна ще не дістала належного застосування в галузях права, освіти, культури, науки, інформатики, військової справи, судочинства тощо”. Понадто, за сприяння двомовних (українсько-російських) державних стандартів України посилились процеси зросійщення, особливо у сфері економіки – виробництво, торгівля, інформатика, зв’язок, банківська справа тощо. Лише зараз Держстандарт починає видавати українські стандарти без їхнього дублювання російською мовою.

 

          У виконанні експертиз проєктів термінологічних ДСТУ, що становить головне завдання в діяльності ТК, брали участь багато науковців, які штурмували й захопили потрібну термінологічну висоту. Нагадуємо прізвища експертів-львів’ян:

 

1.      Бальмич О. –  (1)

2.      Бардила О. –  (1)

3.      Бичківський Р. –  (4)

4.      Бичко Н. –  (17)

5.      Білик Б. –  (1)

6.      Боженко Л. –  (48)

7.      Братичак М. – (2)

8.      Боровець З. –  (17)

9.      Варецький Ю. –  (2)

10.    Василишин І. –  (2)

11.    Вахула Я. –  (17)

12.    Винницький В.    (4)

13.    Висоцький В. –  (5)

14.    Вознюк Г. –  (30)

15.    Воробкевич А. –  (6)

16.    Гамола О. –  (2)

17.    Ганіткевич М. –  (13)

18.    Глухівський Л. –  (4)

19.    Гоголюк С. –  (32)

20.    Голубінка Н. –  (7)

21.    Гончаренко В. – (1)

22.    Грицьків З. –  (2)

23.    Гудзь С. – (1)

24.    Данилейченко В. – (1)

25.    Данилюк А. –  (10)

26.    Дорожовець М. –  (7)

27.    Дудурич І. –  (3)

28.    Жук Ю. –  (5)

29.    Жуковський Е. –  (3)

30.    Задорожний І. – (1)

31.    Зорій В. – (1)

32.    Іванків Б. –  (66)

33.    Іванусь –  (3)

34.    Калінін М. – (1)

35.    Керик Р. –  (4)

36.    Кисіль Д. –  (4)

37.    Кідиба В. –  (5)

38.    Кінаш Б. –  (10)

39.    Ковбуз М. – (1)

40.    Когут Р. –  (8)

41.    Кожарський В. –  (3)

42.    Крупіна О. –  (4)

43.    Кукляк М. –  (21)

44.    Куньч З. –  (11)

45.    Ладижинський С. –  (6)

46.    Ластухін Ю.   (1)

47.    Лах В. – (1)

48.    А.Лисишин – (2)

49.    Лисяк  Г. –  (8)

50.    Литвин О. –  (9)

51.    Лотоцька У. – (2)

52.    Луців-Шумський (1)

53.    Маліновський А. –  (25)

54.    Маляр В. – (1)

55.    Маненко А – (2)

56.    Марець В. –  (3)

57.    Мельник Е. –  (5)

58.    Микитюк О. –  (5)

59.    Микульчик Р. –  (13)

60.    Михайлишин Ю. –  (5)

61.    Михальчук Т. – (1) 

62.    Мичуда З. – (2)

63.    Мочернюк Д. –  (3)

64.    Наконечна Г. –  (7)

65.    Никипанчук М. – (1)

66.    Олійник М. –  (8)

67.    Онишко Є. – (2)

68.    Панас Р. – (3)

69.    Пеньков В. – (1)

70.    Перхач В. –  (46)

71.    Піцан Р. –  (5)

72.    Плєшаков Е. –  (4)

73.    Пона М. –  (17)

74.    Пономарьов П. – (2)

75.    Попічко В. –  (3)

76.    Прахоменко А. – (1)

77.    Рицар Б. –  (13)

78.    Рожанківський Р. –  (60)

79.    Семеген Р. –  (17)

80.    Семенистий К. –  (5)

81.    Серкіз А. –  (4)

82.    Синенька В. –  (17)

83.    Скоклюк М. – (2)

84.    Скрипник О. – (1)

85.    Соболь Х. –  (18)

86.    Соколовський М. – (1)

87.    Совин Р. – (1)

88.    Стадник Б. – (2)

89.    Стасюк І. – (1)

90.    Суберляк О. – (1)

91.    Теплюх З. – (1)

92.    Тихан М. –  (4)

93.    Топольницький М. – (1)

94.    Тхір І. –  (4)

95.    Удалов Д. – (1)

96.    Ференц Н. –  (17)

97.    Фецович І. – (2)

98.    Фільц Р. –  (3)

99.    Хоп’як Н. – (2)

100. Чабан О. –  (6)

101. Чайковський О. –  (3)

102. Шегедин О. –  (5)

103. Шморгун Є. –  (10)

104. Яворський В.– (1) 

105. Ящишин Й. –  (19)

106. Яцун М. –  (3)

107. Яцюк В.–  (1)

 

Крім основної науково-виробничої діяльності (організація та виконання державної експертизи стандартів на терміни й означення), ТК СНТТ працював ще в таких напрямах:

Перелічені напрями діяльності ТК СНТТ, оперті на засадах впровадження української науково-технічної мови та фахової термінології, не втратили своєї актуальності й сьогодні - в розрізі вимог Конституції України (статті 10, 11) та Постанови Кабінету міністрів про “Комплексні заходи щодо всебічного розвитку і функціонування української мови”, оскільки “Нині мовна ситуація в Україні характеризується низкою негативних явищ і тенденцій. Українська мова як державна ще не дістала належного застосування в галузях права, освіти, культури, науки, інформатики, військової справи, судочинства тощо”. Понадто, на фундаменті двомовних (українсько-російських) державних стандартів України посилились процеси зросійщення, особливо у сфері економіки - виробництво, торгівля, інформатика, зв’язок, банківська справа тощо.

     

   Положення про ТК СНТТ

 наступний наверх Технічний комітет стандартизації науково-технічної термінології

П О Л О Ж Е Н Н Я

про

ТЕХНІЧНИЙ КОМІТЕТ СТАНДАРТИЗАЦІI

НАУКОВО-ТЕХНІЧНОI ТЕРМІНОЛОГІI

Положення встановлює основні напрямки діяльності, структуру та функції Технічного комітету стандартизації науково-технічної термінології (ТК СНТТ).

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1. ТК СНТТ створюється для організації і виконання робіт з державної та міжнародної стандартизації науково-технічної термінології з метою забезпечення її однозначності у визначальних видах документації (стандартизаційна, законодавча, юридична, виробнича, комерційна тощо) та для розвитку української мови і наукової думки з метою розбудови державності України.

1.2. ТК СНТТ є органом Держстандарту (ДС) і Міністерства освіти (МО) України та створений їхнім спільним наказом як організацій засновників.

1.3. Колективними членами ТК СНТТ є базові організації, які мають значний доробок у царині української науково-технічної термінології - відповідну наукову школу, високий науковий потенціал, розвинену службу стандартизації та достатню матеріально-технічну базу для виконання робіт в ТК СНТТ.

1.4. ТК СНТТ створено на добровільних засадах на базі: Національного університету “Львівська політехніка” (НУ “ЛП”), Національного університету "Київський політехнічний інститут" (НУ “КПІ"), Українського Науково-дослідного інституту стандартизації, сертифікації та інформатики (УкрНДІССІ), Інституту української мови (ІУМ) НАН України.

1.5. У своїй діяльності ТК СНТТ керується чинним законодавством України, нормативними документами Держстандарту України, міжнародних організацій зі стандартизації, членом яких є Україна, а також цим статусом.

1.6. ТК СНТТ здійснює свою діяльність під науково-методичним керівництвом Держстандарту України в особі його управління стандартизації та Міністерства освіти.

1.7. ТК СНТТ веде розрахунки на засадах, прийнятих в його базових організаціях. Для листування з іншими організаціями та міждержавного спілкування секретаріат ТК СНТТ має свій бланк та штамп.

1.8. Для виконання фінансових операцій робочі органи (підкомітети) ТК СНТТ чи їх базові організації можуть мати поточні чи розрахункові рахунки, які використовують на засадах, прийнятих у цих організаціях.

2. ОСНОВНІ НАПРЯМКИ ДІЯЛЬНОСТІ ТК СНТТ

2.1. Організація розроблення та формування науково-обгрунтованих концептуальних засад і практичних рекомендацій щодо унормування науково-технічної термінології.

2.2. Розроблення стандартів й іншої документації з науково-технічної термінології.

2.3. Організація, планування та координація розроблення й експертизи, а також готування змін і доповнень, рекомендацій щодо перегляду, скасування, заміни, затвердження та впровадження державних термінологічних стандартів.

2.4. Розроблення математичного забезпечення та формування банку стандартованої української науково-технічної термінології.

2.5. Організація та проведення науково-дослідних робіт щодо вимог до термінологічних стандартів з різних галузей і необхідності їх розроблення.

2.6. Організація й участь у проведенні науково-технічних конференцій, семінарів і нарад зі стандартизації науково-технічної термінології.

2.7. Участь у роботах щодо підготовлення фахівців зі стандартизації, підвищення їхньої кваліфікації, розроблення навчальних планів і програм, зокрема готування підручників, методичних посібників, довідників тощо.

2.8. Надання консультаційних та інформаційних послуг і виконання науково-дослідних робіт на замовлення установ, підприємств і організацій.

2.9. Організація робіт щодо взаємодії з іншими ТК для забезпечення гармонізації та інтеграції систем стандартів на державному та міжнародному рівнях.

2.10. Організація взаємодії та участь у роботі міжнародних установ зі стандартизації: розроблення проектів стандартів міжнародних установ, готування пропозицій щодо публікації міжнародних чи національних стандартів і їх перекладання українською мовою, науково-технічне редагування тощо.

2.11. Готування пропозицій щодо організації та участі в роботі конференцій, симпозіумів, семінарів, які проводяться міжнародними установами; участь в організації проведення в Україні засідань міжнародних установ зі стандартизації.

2.12. Розподіляння сфер діяльності між ЛПІ та КПІ з галузей науки й техніки на підставі взаємної домовленості відповідно до чинної рубрикації покажчика стандартів:

 

Л П І 

К П І

1. Нафтові продукти.

1. Гірнича справа. Корисні

2. Машини, обладнання та копалини. інструмент.

2. Метали та металеві вироби.

3. Енергетичне та електротехнічне обладнання.

3. Транспортні засоби й тара.

4. Хемічні продукти та гумово-азбестові вироби.

4. Енергетика й атомна техніка.

5. Охорона здоров’я, предмети санітарії та гігієни.

5. Силікатно-керамічні та вуглецеві матеріали і вироби.

6. Сільське та лісове господарство.

6. Текстильні та шкіряні матеріали і вироби.

7. Лісоматеріали. Вироби з деревини. Целюлоза. Папір. Картон.

7. Харчові та смакові продукти.

8. Загальнотехнічні й організаційно-методичні стандарти.

8. Електронна техніка, радіоелектроніка та зв’язок.

9. Вимірювальні прилади, засоби автоматизації й обчислювальної техніки.

9. Вироби культурно-побутового призначення.

 

3. СТРУКТУРА ТК СНТТ

3.1. Організації-засновники створюють Управу в складі: Голови ТК СНТТ, який призначається спільним наказом організацій-засновників, та постійних представників, делегованих по одному персонально з організацій-засновників і базових організацій (разом 7 осіб - з правом вирішального голосу) і з правом дорадчого голосу: відповідального секретаря ТК СНТТ та завідувачів науково-термінологічних лабораторій (НТЛ) базових організацій. На час роботи голови він призначає першого заступника, який одночасно є представником базової організації, з якої назначено голову ТК. Кожен із представників інших базових організацій відповідає за роботу ТК СНТТ в закріплених сферах діяльності і є заступником голови в цих сферах.

3.2. Базові організації у сфері своєї діяльності зі залученням інших організацій, які виявили бажання брати участь у роботі ТК і мають належні умови та фахівців, створюють органи ТК: підкомітети (ПК) з різних галузей знань згідно з переліком чинної рубрикації стандартів (див. п. 2.12). Голова ПК обирається на організаційних зборах із представників організації, на якій базується цей ПК, терміном на 3 роки. Голови ПК затверджуються постановою Управи ТК СНТТ.

3.3. Голови усіх ПК разом з управою (члени з правом вирішального голосу) утворюють Раду ТК СНТТ.

3.4. Для виконання окремих робіт ПК можуть створювати на громадських чи контрактних засадах робочі групи (РГ); РГ можуть також формуватися з представників двох чи більше ПК для робіт зі взаємопов’язаними об’єктами стандартизації. Робочі органи ТК СНТТ можуть взаємодіяти з галузевими ТК, ПК, РГ.

3.5. Для науково-термінологічних досліджень, формування концепцій і засад творення та стандартизації терміносистем, готування до видання відповідних словників, виконання технічної роботи щодо координації робіт ПК, забезпечення робіт щодо створення банку термінології, допомоги управі в організації конференцій, семінарів, нарад, друкування матеріалів ТК та інших видів робіт базові організації за рахунок бюджетних, своїх і залучених коштів, а також господарської діяльності, створюють науково-термінологічні лабораторії (НТЛ).

3.6. Голова ТК СНТТ для виконання поточної організаційної роботи створює секретаріат, очолюваний Відповідальним Секретарем, який затверджується управою за поданням Голови ТК. Секретаріат утримується за кошти базової організації, представник якої призначений Головою ТК СНТТ на визначений термін.

4. ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ ТК СНТТ

4.1. Голова ТК СНТТ

1) керує підготовленням програм і планів робіт ТК та виносить їх проекти на засідання управи, а також готує звіт управи;

2) керує роботою управи, координує роботу базових організацій, головує на засіданнях управи, нарадах, конференціях, засіданнях Ради;

3) контролює виконання робіт з науково-технічного й інформаційного забезпечення діяльності ТК , ведення обліку та звітності;

4) репрезентує ТК в державних та інших органах;

5) затверджує та підписує документи й ухвали, прийняті управою;

6) забезпечує взаємодію з іншими ТК з питань стандартизації, а також із міжнародними організаціями зі стандартизації;

7) формує склад Секретаріату ТК СНТТ;

8) несе відповідальність перед організаціями-засновниками за якісне виконання робіт зі стандартизації науково-технічної термінології;

9) з питань роботи ТК СНТТ зі стандартизації науково-технічної термінології у закріплених сферах діяльності (п.2.12) Голова ТК доручає право підпису своїм заступникам - представникам базових організацій.

4.2. Представник базової організації

1) управляє діяльністю ПК у сфері закріпленій згідно з п.2.12;

2) контролює виконання робіт відповідних ПК та РГ;

3) організує роботи над створенням комп’ютерної бази стандартів, інші роботи відповідно до прийнятого плану робіт ТК та розподілу сфер діяльності;

4) відповідає за якісне виконання науково-технічних робіт зі стандартизації науково-технічної термінології підлеглих ПК та РГ;

5) спрямовує роботу НТЛ, яка працює на підставі окремого Положення. Права юридичної особи та питання кошторису НТЛ реалізуються через органи базової організації.

4.3. Управа ТК СНТТ

1) розглядає програми та плани робіт на рік та на 5 років відповідно до наданих пропозицій і звіт Голови управи, вносить їх на затвердження до Міносвіти та Держстандарту до 30 січня наступного року;

2) приймає виконані роботи, організує їх експертизу, приймає остаточне рішення щодо проектів розроблених стандартів із термінології, передає їх у Держстандарт на затвердження;

3) для виконання своїх функцій управа збирається на засідання раз у три місяці. Ухвали управи з проектів стандартів вважаються прийнятими за умови досягнення консенсусу. Ухвали управи ТК з інших питань вважаються прийнятими, якщо за них проголосує 5 із 7 членів управи.

4.4. Рада ТК СНТТ

1) розглядає концептуальні питання стандартизації української науково-технічної термінології;

2) вирішує порядок взаєморозрахунків за виконані роботи, затверджує перспективні програми;

3) Рада збирається один раз на рік. Ухвали Ради приймаються більшістю голосів від спискового складу Ради.

4.5. Відповідальний Секретар і секретаріат

4.5.1. Секретаріат складається з Відповідального Секретаря, чотирьох секретарів базових організацій та інших членів секретаріату. Секретарі базових організацій призначаються владними представниками базових організацій.

4.5.2. Відповідальний Секретар:

1) управляє роботою секретаріату;

2) веде роботу з діловодства управи;

3) готує проекти стандартів на розгляд управи;

4) стежить за виконанням обов’язків ТК СНТТ перед державою та за зобов’язанням України перед Міжнародними організаціями;

5) разом з Головою ТК веде листування з державними та іншими організаціями, підтримує зв’язок з міжнародними організаціями зі стандартизації, забезпечує членів ТК відповідно зі сферою діяльності нормативно-технічною та методичною документацією, в тому числі міжнародною, забезпечує її переклад, а також переклад документів ТК СНТТ офіційними мовами міжнародних організацій;

6) організує засідання ТК , семінари, наради;

7) збирає та обробляє відгуки на проекти програм і планів.

5. МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

5.1. Держстандарт України забезпечує ТК СНТТ необхідною для його діяльності документацією: термінологічними й основоположними стандартами, керівними настановчими документами, інформаційними покажчиками стандартів України тощо.

5.2. Адміністрації базових організацій надають ТК СНТТ приміщення, обчислювальні та комунікаційні засоби та сприяють його роботі.

6. ДЖЕРЕЛА ФІНАНСУВАННЯ

6.1. Бюджетні фінансування.

6.2. Кошти за рахунок: робіт, які виконуються на держзамовлення, робіт на замовлення установ, підприємств чи організацій на госпрозрахунковій основі, надходжень від видавничої діяльності, внесків і субсидій установ, підприємств й організацій України та зарубіжних країн, кредитів банків, інших джерел, які не суперечать цьому Статуту.

6.3. Обмін інформацією між членами ТК здійснюється безкоштовно, якщо вона придбана безплатно.

6.4. ТК СНТТ може отримувати фінансову допомогу у вигляді грошей чи майна від юридичних і фізичних осіб і, в свою чергу, надавати допомогу фізичним та юридичним особам із користю для розвитку своєї діяльності та досягнення поставленої перед ТК мети.

 

   Розгляди, перегляди, експертизи, узгодження та впровадження ДСТУ

 наступний