Українська локалізація програмних виробів корпорації Майкрософт:

від Microsoft Windows XP до Microsoft Windows Vista

• В. Кубайчук, Є. Мейнарович До пакету Windows Ukrainian Interface Pack

• Б. Рицар, Р. Мисак  Мова та термінологія зукраїнізованих програмних продуктів фірми Майкрософт

• Звернення Наукового товариства імені Шевченка

• Відповідь Генерального директора ТОВ "Майкрософт Україна" п. В. Лановенка

• Науково-технічна нарада "Проблеми локалізації програмних продуктів компанії Майкрософт" (19 березня 2004р.)

• Рекомендації наради

• Р. Рожанківський Терміни програмного продукту Ворд ...

• Листи [Голові ВР України, Прем'єр-міністрові  України, Міністрові освіти і науки України, ...] [Генеральному директорові ТОВ "Майкрософт Україна"] [Президентові корпорації Майкрософт]

• Т.Ковальчук  Якою буде мова в комп'ютері, такою і розмовлятиме наша молодь  ("Аудиторія" ч.1 (2450))

• Огляд українізованого MS Office 2003 http://programy.com.ua/reviews/office2k3ua.php

• Проект «MS Community Glossary. Ukrainian Glossary»

• Руслан Дейниченко MS Vista буде повнiстю україномовною

• Конференція з нагоди випуску україномовних продуктів Microsoft Windows Vista 2007 Office System (22.05.2007)

• Виступ Голови ТК СНТТ (ТК-19) проф. Б. Рицара

• Перші відгуки ...

             ... У січні 2003 року американська компанія Майкрософт оголосила про випуск комп'ютерної програми, яка дає змогу отримати україномовну версію операційної системи MS Windows XP Professional. Представництво цієї корпорації в Україні повідомило, що за допомогою безоплатного програмного засобу Windows Ukrainian Interface Pack користувачі (власники) російської версії (Sic!) MS Windows XP “...можуть перетворити її на повноцінну україномовну версію...”

Кубайчук В. П.^*, Мейнарович Є. В.^**

*Інститут теоретичної фізики ім. М. М. Боголюбова НАН України, Київ.

До пакету Windows Ukrainian Interface Pack

Діставши пакета Windows Ukrainian Interface Pack, ми пішли до свого приятеля, що працює системним адміністратором і має кілька машин із русифікованою системою Windows XP. Ми з ним вивчали результати інсталяції декілька днів. Результат залишив у нас катастрофічне враження: одна з найсолідніших фірм світу народила щось, що не має аналогів у практиці локалізації оперативних систем. Щоб не обтяжувати цей допис розлогими коментарями, ми торкнемося лише одного документа, що супроводить цей пакет і дає користувачеві інформацію про програмовий продукт, а саме – досить короткий, але дуже змістовний файл Readme_UKL_XP. Зазначимо, що його зміст, з деякою поправкою на напіврекламний характер, цілком відповідає описуваному продуктові.

Розгляньмо файл Readme_UKL_XP. Цей документ справляє незабутнє враження. Ми не будемо казати про “літературні досягнення” авторів (отримати задоволення від “рафінадно чистого суржика” можна за наведеними нижче цитатами), говоритимемо лише про те, що пропонує нам Windows Ukrainian Interface Pack. Підкреслення у цитатах наші.

На початку нам урочисто повідомляють: Додаток Windows Ukrainian Interface Pack для російської версії операційної системи Windows XP Professional застосовує український інтерфейс до більшої частини інтерфейсу користувача операційної системи Windows XP Professional… Локалізовано не усі строки інтерфейсу. Після установки Windows Ukrainian Interface Pack деякі строки інтерфейсу користувача залишатимуться російською мовою. Тоді як в іншому місці, мабуть, щоб “користувач не здогадався”, написано: Слід зауважити, що це не зовсім те саме, що працювати з локалізованою версією. Windows Ukrainian Interface Pack є оснований на російській версії операційної системи Windows XP Professional. Мусимо визнати, що це справді не є локалізація, бо далі – більше: При установці Windows Ukrainian Interface Pack значення для мови системи (мови програм, які не підтримують Юнікод) змінюється на російську, а мова користувача залишається такою, якою вона була до установки додатку. Рекомендовано залишити мову системи російською. Російська і українська мови використовують одну кодову сторінку 1251 (вона використовується для програм, які не підтримують Юнікод). Зміна російської мови системи на українську може спричинити відображення деяких елементів інтерфейсу англійською мовою. І справді, інтерфейс системи виглядає саме так.

Не може не порадувати користувача і таке обмеження: Windows Ukrainian Interface Pack не може бути встановлено на Windows XP Home Edition або на будь-яку 64-бітову версію Windows XP… Windows Ukrainian Interface Pack не може бути встановлено на систему, яка має або мала встановлений багатомовний пакет інтерфейсу Windows XP Multi User Interface Pack (MUI). Дуже цікаво, чи стосуються такі обмеження, скажімо, іспанської чи німецької локалізації?. Чи вони можуть працювати з 64-бітовими версіями, а українцям зась?

Перше, що впадає в око під час читання документації –упослідженість українізаційного пакету. Замість створити локалізацію, як це зроблено для інших мов, побудовано чергові, й дуже погані, милиці до російської версії. “Українізовано” лише російську версію Windows XP Professional. Залишаються поза змогою українізації усі нерусифіковані версії та найновіші розробки, що їх вже локалізовано для інших мов.

Як наслідок, машина розмовляє з користувачем сумішшю MSEnglish, ніжєгородского та російсько-українського суржику. Від цього хочеться сміятися до сліз. Панове з MS ніяк не можуть збагнути, що українська і російська мови – це різні мови, хоча й використовують ту саму кодову сторінку. Ми не думаємо, що вони розробляли іспанську локалізацію на основі французької чи італійської; до того ж, напевне, розробляти локалізацію не доручали людям, що не знають цієї мови. Постає питання, що саме робить фірма? І для кого? Невже так важко усвідомити, що українську локалізацію треба робити на базі оригінальних англійських версій?

Все це нагадує сумновідому MS українську розкладку клавіатури, де нема місця для літери ґ та апострофа, проте є вкрай потрібна в українській мові літера ё.

Детально вивчивши зазначеного пакета, ми зробили єдино можливе – виконали настанову з пункту 8.0: виділили (тобто підсвітили) назву цього пакету в меню «Установка й видалення програм» та клацнули «Видалити».

Поліпшення чи вдосконалення розглядуваного продукту неможливе, а спроби це зробити – безсенсовні. Треба починати нормальну роботу з української локалізації.

травень, 2003 р.

Мовно-термінологічний аналіз українізованих програмних продуктів фірми „Майкрософт”

17 травня 2003 року на науковому семінарі НТШ розглянуто висліди мовно-термінологічного аналізу програмного продукту “Windows Ukrainian Interface Pack для російської версії Microsoft(R) Windows XP Professional Грудень 2002”, якого московська філія запрезентувала 18 лютого 2003 року у Києві, а повідомлення про випуск українського інтерфейсу (оформлення) до цього продукту пролунало ще 3 січня. Аналіз виконано в Технічному комітеті стандартизації науково-технічної термінології Держспоживстандарту та Міносвіти України. Найдетальніше проаналізовано українізовані теки (каталоги) HELP\html\OFMAIN10\html (540 довідкових файлів пакету Майкрософт офіс) і Wwintl_dll (146 файлів текстових повідомлень динамічної бібліотеки).

Надалі грубим шрифтом наведено англійські та російські слова та вислови в українському тексті.

В описовому файлі Readme до цього продукту, відзначено його основні недоліки (цитати підкреслено): його встановлюють на російську версію Windows XP Professional; український інтерфейс застосовується лише до більшої частини інтерфейсу користувача; після встановлення деякі строки інтерфейсу користувача залишатимуться російською мовою; значення для мови системи змінюється на російську; рекомендовано залишити мову системи російською, деякі компоненти системи залишатимуться російською мовою, деякі системні майстри і діалоги можуть містити кнопки російською мовою, такі як «ОК», «Отмена», «Назад», «Далее», «Применить» та багато ін.

Усі згадані недоліки „українізованої” версії – це наслідок того, що залишено російську локалізацію системи, а українізовано лише деякі програмні продукти нижчого рівня. Більшість недоліків принципові, яких позбутися неможливо, зокрема, дво- і тримовні суміші в командах, повідомленнях, вікнах тощо становлять невід’ємну властивість цієї системи. Файли Wwintl містять загалом 9900 повідомлень (настанов, інструкцій, пояснень, рекомендацій, команд тощо), серед яких майже 2000 повідомлень – чисто англійські (типу LetterReturnAddressSF, ExportPicturewithMetafile, DefaultPictureBullet), а 455 повідомлень подано сумішшю двох чи трьох мов (Необхідно вказати Entry або EntryAutoText, Для перегляду поточних параметрів двічі клацніть значок ''Язык и стандарты'' на панелі управління Windows).

Серед довідкових файлів з теки OFMAIN10\html лише біля 20% чисто українських гіпертекстів, а решта містять окремі англійські слова (найчастіше Microsoft Office, всякі скорочення типу MIME, FTP, GIF, OLE, CTRL, URL, DEL тощо) або кількамовні суміші (встановіть прапорець Требуется безопасное подключение (SSL), Виберіть параметр Создание ярлыка для узла, а потім натисніть кнопку Далее).

То ж як позбутися отієї суміші трьох мов? Очевидно, що російської мови не буде, коли зробити нормальну українську локалізацію способом, який рекомендує для інших мов фірма „Майкрософт”. „Український правопис” не передбачає вкраплювати чужі слова в український текст і в розділі „ІІІ. Правопис слів іншомовного походження” подає правила транслітерації чужих слів, а також подає дуже багато прикладів написання чужих власних назв українською кирилицею (розділ IV. Правопис власних назв). Очевидно також, що всі англійські слова, що не є власними назвами, треба просто перекласти українською мовою. Щодо англійських власних назв, то маємо вибір – перекласти або протранслітерувати.

У наведених текстах як власні назви виступають назви пакетів програм, програм, протоколів, інтерфейсів, бібліотек, шаблонів, шрифтів, функцій, полів (даних), опцій меню, клавіш, файлів тощо. Йдеться про те, до якого рівня перекладати (транслітерувати) і що залишити без усяких змін. Мабуть, назви та розшири системних файлів треба залишити в оригіналі. Все, що перекладено на російську мову (опції меню, шрифти та ін.) треба перекласти і на українську. Але російська мова з безмірною кількістю вкраплених англійських слів для нас не зразок. Як на кінцеву мету треба зорієнтуватися на передовий світовий досвід і брати приклад із Франції та Німеччини, де перекладають усе, дбаючи про чистоту своєї мови. А почати потрібно з назв програмних продуктів, бо їх найбільше. Маємо до вибору: Вікна чи Віндовз, Служба чи Офіс, Доступ чи Аксес, Провідник чи Експлорер, Майстер чи Візард, Довідка чи Гелп, Слово чи Ворд тощо. З назвами фірм легко – Майкрософт або Мікрософт. Підкреслені назви вже вживають і процес перекладання (транслітерування) назв продовжуватиметься. Треба лише до нього активно долучитися.

Тепер звертаємо увагу на застосовані українські тексти.

Найперша суржикова риса, яка впадає в очі термінолога, – це масове вживання віддієслівних іменників із закінченням -ка типу оцінка на позначення дії та/чи події. Це суперечить вимогам настановчого документу Держстандарту України ДСТУ 3966-2000 „Термінологія. Засади і правила розробляння стандартів на терміни та визначення понять”, зміст якого схвалено Інститутом української мови НАН України. У п. Г.9.10 вказано правильні форми слів на позначення дії (оцінювання), події (оцінення) та наслідку дії (оцінка).

Усупереч до цих вимог, у файлах Wwintl іменники на -ка як назви дії вжито біля 500 разів. Це такі слова (у порядку зменшення частоти вживання): вставка, настройка, правка, розмітка, розбивка, установка, вкладка, виноска, заливка, підстановка, розсилка, відправка, обробка, прив’язка, розкладка тощо). У довідкових файлах виявлено ще підписка. 

Багато виразів пересичено віддієслівними іменниками на -ння, через що вони часто перетворюються у посміховисько. Настановчий документ ДСТУ 3966-2000 рекомендує вживати дієйменники (інфінітиви дієслів) поряд з віддієслівними іменниками на -ння (Г.9.1.1), наприклад: [видовжування {видовжувати}] [видовження {видовжити}]

Загалом іменники на -ння присутні в 2045 повідомленнях файлів Wwintel, що складає 29% від кількості всіх повідомлень у цих файлах. У 450-и повідомленнях присутні по декілька іменників на -ння. Пропонуємо насамперед дієслівні форми на -ти, якими зручно і природно заступати наявні віддієлівні іменники на -ння, вжиті як назви команд, режимів, процесів (дій і подій). Доцільно також застосовувати дієприслівникові звороти. Можна також замінити віддієслівний іменник і прикметником чи дієприкметником (панель малювання → малювальна панель). Ось деякі наявні вирази та запропоновані їхні замінні форми (іменники на -ння, усюди подано курсивом):

Зняття блокування оновлення виділених полів → Зняти заблокованість оновляння виділених полів

Припинення порівнювання форматування і повернення інспектора формату до звичайного режиму → Припинити порівнювати формати і повернути інспектора формату у звичайний режим

З наближенням терміну закінчення дії підписки виводяться повідомлення, які нагадують про необхідність поновити її. → Наприкінці терміну чинності передплати повідомляється про потребу її поновити 

Про керування веб-файлами та посиланнями → Як керувати веб-файлами та посилками 

Деякі рекомендації щодо заміни суржикових термінів (у дужках – кількість вживань):

браузер - переглядач

виноска (151) – виносити; винести; винеска

видаляння, видаляти, видалення, видалити (194) – вилучати; вилучити (3)

виринаючі підказки – спливні підказки

відмінити – скасувати, відкликати, відмовити

вставка (218) – вставляти; вставити; вставка

за замовчуванням – без переналаду, без змін

заливка (ключа) (35) – заливок, -вка 

накреслення (шрифта) – вид шрифта (грубий, курсив тощо)

настройка (37) – настроювати, настроювання; настроїти, настроєння; настрій, -рою / ладнати, ладнання; наладнати, наладнання, налад, -ду

зберігання, збереження (даних) (>200) – запам’ятовування, запам’ятання

область – ділянка, поле, зона, сфера

папка – тека, картотека, каталог – directory

підписка – передплата

плаваючий (об’єкт) – плавкий, плавальний, плавучий

помічник із пошуку – помічник-шукач

правка – виправляти, виправляння; виправити, виправлення; виправа, -ви

розкладка (клавіатури) – розстава, розподіл, назначення (клавішей)

скид – (дія, режим) скидати, скидання; (подія, опція меню, команда) скинути, скинення; (вислід) скид

смарт-теги, смарт-техи – розумна техніка, розумні технології

спеціальні можливості – доступність, зручність – accessibility

співпадати – збігатися

устаткування – устатковання, обладнання

Деякі мовно-стилістичні рекомендації:

OK – гаразд

більш широкі можливості – ширший набір функцій [інстументів, програм тощо]

виконати установку – уставити, установити

Встановлення прив'язки до сітки для вирівнювання графічних об'єктів – Прив'язати до сітки, щоб вирівнювати графічні об'єкти 

Для помітки виправлень – Щоб позначити виправи

добавити – додати, докласти, долучити тощо

дозволяють (виконати) – дають змогу

документ було надіслано Вами – Ви надіслали документ

документ не може бути змінений – документ не можна змінити; документ заборонено змінювати

знайдена проблема – виявлено проблему

користувач із порушенням рухливості - користувач із порушеною рухливістю

необхідно – треба, потрібно

оточуючий (текст) – довкільний, навколишній, оточувальний

перебіг виконання установки – уставляння, установлювання

при можливості (слід зробити) – за змоги

при установці – уставляючи, встановлюючи

прив’язка – (дія, режим) прив’язувати, прив’язування; (подія, команда) прив’язати, прив’язання; (вислід) прив’язь

у відповідності з – відповідно до;

управління – керувати, керування

установка й видалення (програм) – долучити або вилучити (програми) – Add or Remove (programs)

Загальні висновки:

1. Треба виконати нормальну українську локалізацію Windows XP, а згаданий „хімічний” продукт заборонити для вживання – вже краще застосовувати англійську чи російську версію.

2. Виконуючи українську локалізацію, перекласти або протранслітерувати всі англійські назви і терміни, за винятком імен файлів.

3. Виконуючи українську локалізацію, цілком позбутися російсько-українського суржику, дотримуючись вимог настановчого термінологічного документа ДСТУ 3966-2000 

19 березня 2004 року у м. Львові у приміщенні Конференційної зали Наукового товариства ім. Шевченка на вул. Винниченка, 24 відбулася науково-технічна нарада "Проблеми україномовної локалізації програмних продуктів компанії Майкрософт".

 УЧАСНИКИ НАУКОВО-ТЕХНІЧНОЇ НАРАДИ

1. Артеменко Ганна – "СофтПрес"

2. Базилевич Роман – д.т.н., професор Національного університету “Львівська політехніка”, голова Комісії інформатики і кібернетики НТШ

3. Библюк Нестор – професор, д.т.н., Український державний лісотехнічний університет, м. Львів

4. Біркова Оксана – Інформаційне агенство "Контекст-медіа"

5. Бурштинська Христина – професор, д.т.н., Національний університет “Львівська політехніка”

6. Гумницька Наталя – секретар НТШ, м.Львів

7. Задорожний Володимир – професор, д.філол.н., Національний університет “Львівська політехніка”

8. Заневський Ігор – професор, д.т.н., Львівський державний інститут фізичної культури

9. Звєрєв Сергій – видавництво “Академічний експрес”

10. Злобін Г. – Львівський національний університет ім.І.Франка

11. Ковальчук Тетяна – редактор тижневика “Аудиторія”

12. Коссак Орест – доцент, к.т.н., Національний університет “Львівська політехніка”

13. Кочан Ірина – доцент, к.філол.н., Львівський національний університет ім. І.Франка

14. Кратко Мирослав – професор, д.ф.-м.н., Волинський Державний університет ім.Л.Українки, м.Луцьк

15. Кубайчук Віктор – Інститут теоретичної фізики ім.М.Боголюбова НАНУ, м. Київ

16. Кудрик Сергій

17. Кукляк Микола – д.т.н., професор Національного університету “Львівська політехніка”

18. Кульчицький Ігор – старший викладач, Львівська комерційна академія

19. Левков Сергій – НТШ Америки

20. Мацейовська Ольга – секретар ТК СНТТ, м.Львів

21. Микульчик Роман – секретар ТК СНТТ, м.Львів

22. Мисак Роман – с.н.п., ТК СНТТ, м.Львів

23. Моргунюк Виталь – к.т.н., секретар НТК, Державне підприємство "Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості" Держспоживстандарту України, м. Київ

24. Орєхов Олександр – менеджер державних проектів у сфері науки та техніки, ТзОВ "Майкрософт-Україна", м. Київ

25. Орловський Анатолій – к.т.н., м. Моршин

26. Павликевич Маркіян – проректор з навчальної роботи Національний університет “Львівська політехніка”

27. Полюга Левко – професор, д.філол.н., Національний університет “Львівська політехніка”

28. Полянський Ігор – Львівський національний університет ім.І.Франка (факультет журналістики)

29. Рицар Богдан – голова ТК СНТТ, доцент Національного університету "Львівська політехніка"

30. Романів Олег – д.т.н., чл.-кор. НАН України, голова НТШ

31. Рожанківський Роман – к.т.н., відповідальний секретар ТК СНТТ, м.Львів

32. Сапужак Ігор – к.т.н., завідувач НДЦ, Львівський державний інститут фізичної культури

33. Смотр Михайло – заступник директора з питань автоматизації НБ Львівського національного університету ім. І.Франка

34. Соколовський В. – УкрДЛТ

35. Соколовський Віктор – Львівський регіональний центр стандартизації, метрології та сертифікації

36. Сташенко Михайло – проректор Волинського Державного університету ім. Л.Українки, м.Луцьк

37. Ткачук Сергій – Державне підприємство "Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості" Держспоживстандарту України, м. Київ

38. Федасюк Дмитро – д.т.н., професор Національного університету “Львівська політехніка”, член Президії НТШ

39. Чорнобривець Микола – Державне підприємство "Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості" Держспоживстандарту України, м. Київ

40. Шевчук Андрій – адміністратор сайту www.programy.com.ua, м.Львів

41. Шуневич Богдан – доцент, к.філол.н., Національний університет “Львівська політехніка”

42. Якимович Богдан – директор бібліотеки Львівського національного університету ім. І.Франка

Рекомендації

науково-технічної наради

“Проблеми локалізації програмних продуктів компанії Майкрософт українською мовою”

м. Львів 

конференц-зала НТШ                                                                                                                                      19 березня 2004 р.

Присутні: представники компанії “Майкрософт України”, Держспоживстандарту України, Наукового товариства імені Шевченка (НТШ) України й Америки, Технічного комітету стандартизації науково-технічної термінології (ТК СНТТ) Держспоживстандарту та Міністерства освіти і науки (МОН) України, інститутів Національної академії наук України (НАНУ), навчальних закладів МОН України, громадських організацій, телерадіокомпанії, преси.

Обговоривши низку актуальних проблем, пов’язаних з засадами та недоліками локалізації програмних продуктів компанії Майкрософт і конкретними способами впровадження та підвищення якості локалізації цих програмних продуктів українською мовою, учасники науково-технічної наради рекомендують: 

1. Компанії Майкрософт у межах Меморандуму про тривалу співпрацю з МОН України, а також із Державним комітетом зв’язку та інформатизації України щодо розповсюдження продуктів Майкрософту в загальноосвітніх закладах і державних організаціях орієнтуватися тільки на повну локалізацію своїх продуктів українською мовою.

2. Виконавцям локалізації слід жорстко дотримуватися:  1) вимог компанії Майкрософт щодо процесу локалізації (перетворення програмного продукту-оригіналу має лінґвістично, термінологічно і культурно відповідати українській мові; базовою мовою є англійська і переклад на українську мову має здійснюватися на її ґрунті); 2)  засад і правил Держспоживстандарту України щодо стандартування термінів, а також правописних норм, що гарантують стислість та однозначну зрозумілість українського науково-технічного тексту. 

3. МОН України для забезпечення якісної і повної локалізації українською мовою програмних продуктів  фірми Майкрософт залучити провідних фахівців-термінологів і мовознавців із ТКСНТТ, НТШ, наукових академічних установ України, вищих навчальних закладів, зокрема Львівського національного університету імені Івана Франка та Національного університету „Львівська Політехніка“.

4. Представництву компанії „Майкрософт Україна“ виставляти на сайт компанії  англійсько-український глосарій для постійного моніторингу його якості фахівцями.

5. МОН України і Держкомітету зв’язку та інформатизації України в рамках Меморандуму про стратегічну співпрацю з корпорацією Майкрософт дотримуватися конституційного права та відповідного законодавства України стосовно використання державної мови у сучасних інформаційних технологіях. 

6.  Верховній Раді України та відповідним її комітетам забезпечити законодавчими та нормативними актами сферу розвитку інформаційних технологій і ринку програмних крмп’ютерних продуктів для захисту національних, культурно-освітніх інтересів України, збереження її генотипу. 

7. МОН України запровадити альтернативну програму підтримування розвитку вільного відкритого та безоплатного програмного забезпечення (зокрема зі світовими лідерами у розробці програмного забезпечення Apple, IBM, Sun, Novell, …), щоб уникнути монополізації ринку та загрози національній безпеці.

Роман Рожанківський

Технічний комітет стандартизації науково-технічної термінології Держспоживстандарту 

та Міністерства освіти й науки України (на базі Львівської політехніки)

Інформаційна мова та інформаційні терміни програмного продукту Ворд компанії Майкрософт

На інтернет-сторінці Майкрософту поміщено 36 англійсько-іншомовних глосаріїв (наборів покласифікованих словників), на підставі яких локалізували, локалізують і локалізуватимуть далі програмні продукти цієї фірми іншими мовами.

Англійсько-український глосарій найбідніший, бо містить лише три словники – для OfficeXP, OutlookXP і WordXP. Відсутність WindowsXP у глосарії підтверджує наші припущення, що цей продукт українізовано не з англійської, а з російської мови. Отже, не треба шукати ще інших пояснень недосконалості українізованого WindowsXP і наявного там суржику.

Щоб детально дослідити якість англійсько-українського глосарію, ми вибрали з нього словник для WordXP (файл ukr-ukr-csv-WordXP.csv обсягом 1153 КБ, 10113 записів) і порівняли його зі словником для WordXP з англо-російського глосарію (файл ru_woaxp.csv обсягом 1471 КБ, 15232 записи). Попри відмінність вибраних двох словників за обсягом і призначенням (ступінь локалізації, версія WordXP) практично кожна українська стаття має свого відповідника з однаковою англійською частиною в російському словнику.

Найважливіший висновок з порівняння полягає в тому, що українські частини статей перекладено не з англійської мови-оригіналу, а з уже перекладених російських текстів, бо абсолютна більшість російських і відповідних українських частин статей послівно збігаються, незначну кількість статей легко підредаговано, і тільки поодинокі статті відредаговано на зразок текстів мовою-оригіналу.

Щоб це підтвердити, наводимо декілька прикладів зіставлення двох статей у скороченій формі, де однакову англійську частину подаємо один раз, прикінцеві позначки статті (типу ,,DIA,,Windows,Word,"XP") вилучаємо і додаємо свою версію перекладу (грубим шрифтом):

П1.\\b Makes the page number for the index entry bold

\\b - использует полужирное начертание для оформления номера страницы элемента указателя

\\b - використовує напівжирне начертання для оформлення номера сторінки елемента покажчика

\\b - Проставляє номер сторінки елемента покажчика напівгрубим шрифтом

                Текст, створений на англійський зразок, став стислий і зрозумілий, що цілком відповідає вимогам [1]. Слова начертання (застосовано у словнику 16 разів) в українській мові нема.

П2. (Press ENTER to Insert) 

 (Нажмите ВВОД для вставки) 

 (Натисніть ВВІД для вставки)

 (Клацніть на УВЕСТИ, щоб вставити)

Неточно натисніть, бо це не миттєва, а тривала дія. Неправильно ВВІД (повторено у словнику 100 разів) і вставка (повторено 247 разів), бо йдеться про дію чи подію, яку треба називати дієсловом або віддієслівним іменником на -ння, -ття [1]. Короткі віддієслівні іменники на -ка (вставка) чи без суфікса (ввід, вивід) позначають лише вислід чи об’єкт дії [1].

П3.You're clicking on text you cannot select. Press BACKSPACE to delete the text, or press TAB to indent the paragraph,

Этот текст не может быть выделен. Нажмите клавишу BACKSPACE, чтобы удалить его, или клавишу TAB, чтобы установить отступ абзаца

Цей текст не може бути виділений. Натисніть клавішу BACKSPACE, щоб видалити його, або клавішу TAB, щоб встановити відступ абзацу

Цей текст не можна виділити. Клацніть на Крок_назад, щоб вилучити його, або на ТАБ, щоб встановити відступ абзацу

Стисліше і зрозуміліше, коли вжити дієслово замість складеної конструкції з дієприкметником. Видалити (189 повторів) неправильно – треба вилучити, усунути.

П4. Word automatically converted your paragraph to a Heading,

Абзац был автоматически преобразован в заголовок

Абзац було автоматично перетворено на заголовок

Ворд автоматично перетворив ваш абзац на заголовок

Недоречно вживати давно минулий час „було перетворено”, „був перетворений” (у словнику 56 висловів такого типу), бо саме слово „перетворено” позначає вже доконану (минулу) дію.

Попередні загальні висліди аналізу (повного ще не зроблено) вордівських фраз і термінів такі: унаслідок механічного і бездумного перекладу за посередництвом російської мови порушено норми української загальної та науково-технічної мови та повсюдно уведено суржик. Вражає нестислість, багатослів’я та невиразність текстів, складених без урахування синтаксично-стилістичної специфіки української мови. І, як завжди, чимало термінів і словоформ просто перетягнено з російської мови в українську без істотних змін.

Далі про все це детальніше (приклади подано вже без тотожних перекладів російською мовою).

Вжито занадто багато пасивних речень, що цілком не характерно для української мови, а характерно для англійської та російської. А тут пасивів більше, ніж в англійській мові, бо  чимало активних особових англійських речень перекладено на пасивні безособові (див. П4). Не варто вилучати активного виконавця дії (наприклад, Ворд) ще й тому, що це втрата інформації.

В українському науковому чи науково-технічному тексті треба застосовувати переважно активні форми (конструкції) речень, які складено з підмета-виконавця дії, присудка-дієслова в активному стані та додатка-об’єкта дії. Часто застосовують також активні неозначено-особові кострукції з присудком-дієсловом у 3-ій особі однини чи множини. Пасивні форми треба звести до кона -но, -то і обмежити їхню кількість [2,3].

Вжито занадто багато зворотних дієслівних форм на -ся (720), переважно в пасивних конструкціях речень. Зворотна форма дієслова на -ся вказує, що процес виконується сам собою, а такого в науці й техніці нема. Завжди є активний виконавець дії. Кожне речення з дієсловом на -ся – це неточний вислів, яких треба, по змозі, уникати. Зовсім відмовлятися від -ся не можна і не треба, важливо не допускати неоднозначності зрозуміння слова і тексту.

Часто застосовано пасивні конструкції з дісловом недоконаного виду на -ся [3] типу Виділення не починається..., Очікувався ідентифікатор. Їх треба заміняти активними неозначено-особовими конструкціями з присудком-дісловом у 3-ій особі множини теперішнього чи минулого часу: Виділяти не  починають..., Очікували ідентифікатора (Чекали на ідентифікатор).

Утворено за російськими граматичними моделями пасивні речення з активним виконавцем в орудному відмінку (біля 50-ти). Безособове речення на -но, -то з таким додатком стає псевдоособомим покручем. Згадані речення треба обов’язково замінити на активні форми, подавши виконавця іменником у називному відмінку [2,3]:

П5. Some of the features in this document aren't supported by Web browsers

Деякі властивості цього документа не підтримуються веб-браузерами 

Деякі властивості цього документа не підтримують веб-переглядачі

П6. The property or method is not available on this system

Властивість або метод не підтримуються системою 

До властивості або методу система не досягає

П7. Warning: This computer program is protected by copyright law and

Попередження. Ця програма захищена законом

Пересторога. Цю програму захищає закон

П8. User canceled the process

Процес скасовано користувачем

Користувач скасував процес

Часто вживаний вираз „Не вдається (виконати якусь дію)” неточний, бо дія ніби продовжується (дієслово теперішнього часу), а таке повідомлення користувач отримує вже після завершення невдалих спроб. Точніше було б „Не вдалося...”, ще точніше „Не можна...”, „Нема змоги...”, а найточніше і мовно найправильніше – замінити ці пасивні конструкції на активні.

Зокрема, більшість англійських виразів типу Word cannot [can’t, could not]…, перекладених як Не вдається... (121 повторів), точніше подати активними формами типу Ворд не зміг..., Ворд не мав змоги..., Ворд неспроможний... Ворд не може..., Ворд не має змоги... . Інші наявні переклади (крім Не вдається...) – це також пасивні безособові форми: „Не вдалося...” (8), „Не можна...” (7), „Неможливо...” (1). Те саме з іншими активними виконавцями, наприклад You cannot [can’t]… перекладено як Не вдається... 23 рази. А загалом виразів з Не вдається... – 281. 

Утворюють ціле підрядне речення, коли досить вжити прикметник чи пасивний дієприкметник або коли воно просто зайве. З наявних 220-ти підрядних речень, розпочатих виразом ", як..." (який, яка, які, яких, ...), приблизно 100 можна вилучити:

П9. This document cannot be edited because it contains a read-only embedded font

Цей документ не може бути змінений, оскільки він містить вбудований шрифт, який не редагується

Цей документ не можна змінити, бо він має вбудований нередаговний шрифт

Цей документ не можна відредагувати, бо він має вбудований читний шрифт

П10. the current selection is in a table

виділено фрагмент, який знаходиться в таблиці 

поточний фрагмент виділено в таблиці

 Практично не застосовано дієслів як назв процесів в українській мові, натомість переобтяжено словник віддієслівними іменниками на -ння як назвами процесів (цю форму вжито загалом 543 рази). Деякі фрази з досліджуваного словника, створені низкою іменників на -ння, просто неможливо зрозуміти.

Чинні норми української науково-технічної мови дають змогу уникати таких ситуацій, вживаючи водночас дієслова й іменники на -ння як назви процесу (дії), дієслова й іменники на -ння, -ття як назви завершеного процесу (події), а короткі іменники без цих суфіксів – як вислід чи об’єкт дії [1]. Про все це перекладачі розгляданого словника очевидно нічого не знають.

П11. Stops comparing formatting and switches Format Inspector back to normal mode, option on the gallery control

Припинення порівнювання форматування і повернення інспектора формату до звичайного режиму

Припиняє порівнювати форматування і повертає інспектора формату у звичайний режим 

   Широко застосовано іменники жіночого роду на -ка на позначення і дії, і події, і висліду дії, як це заведено в російській мові. Настановчий документ щодо стандартування термінології [1] не рекомендує вживати ці іменники, бо норми, викладені у попередньому параграфі, охоплюють усе. У розгляданому словнику вжито, наприклад, терміни вставка (247 разів), заливка (33), розбивка (20), настройка (55), правка (32), підстановка (13), перевірка (103), які частіше позначають дію, ніж подію чи наслідок. Пропонуємо перекладати так (у порядку дія; подія; вислід):

вставка → у[в]ставляння [у[в]ставляти]; у[в]ставлення [у[в]ставити]; у[в]ставка 

заливка → тінення [тінити]; затінення [затінити]; тінник [затінок]

розбивка → поділяння [поділяти]; поділення [поділити]; поділ

настройка → строєння [строїти]; настроєння [настроїти]; (на)стрій

правка → поправляння [поправляти]; поправлення [поправити]; поправка

підстановка → підставляння [підставляти]; підставлення [підставити]; підставка

перевірка → перевіряння [перевіряти]; перевірення [перевірити]; перевірка

Тут і всюди квадратні дужки позначають взаємозамінність їхнього вмісту з попереднім словом чи літерою, а звичайні – дозвіл опустити їхній вміст або додати його до слова (словосполуки, речення). Два наступні подання тотожні: (на)стрій = стрій [настрій].

За російським зразком вжито короткі безсуфіксні іменники на позначення дії та події, що також не рекомендовано. Іменники ввід (59 повторів), вивід (13), подача (14), вибір (38), зміна (225), скид (28) і багато інших належить перекладати трьома способами – як назви дії, події та висліду (об’єкту) дії:

ввід → у[в]водження [у[в]водити]; у[в]ведення [у[в]вести]; у[в]від 

подача → подавання [подавати]; подання [подати]; подача

Застосовано нетипові для української синтетичної мови розчеплені (складені) присудки замість звичайних дієслів, тобто виконати копіювання [перетворення, сортування, настройку, експортування, збереження] замість скопіювати [перетворити, посортувати, настроїти, зберегти] (18 разів), здійснити збереження [розставлення, пошук, об'єднання, перехід, спробу] замість зберегти [розставити, розшукати, об'єднати, перейти, спробувати] (8 разів), зробити заміни [спільними (об’єкти), прихованими (об’єкти), перегляд, доступними (об’єкти), перетворення, переклад] замість [замінити, успільнити, приховати, удоступнити, перетворити, перекласти] (17 разів). Подібні присудки з іншими дієсловами не досліджено.