Завершилася велика робота над написанням і укладанням мемуарного видання «Товариство, яке змінило Політехніку», присвяченого 150-річчю Товариства «Просвіта» ім. Т. Шевченка і 30-річчю його діяльності у Львівській політехніці. Вже незабаром книжка побачить світ, а сьогодні ми коротко розповімо про неї.
Як ви вже, мабуть, здогадалися, мова йде про Товариство «Просвіта», яке відродилось у Львові в червні 1988 року і вже через пів року було створено у Львівській політехніці. Задум видання виник напередодні 150-річчя «Просвіти» і 30-річчя її діяльності в нашій альма-матер і його ухвалила рада університетського Товариства на своєму засіданні. Адже час плине дуже швидко і багато подій та імен стираються з пам’яті, а вони вартують того, щоб залишитися в історії університету й України.
Книжка складається зі семи розділів. У першому – «Просвіта» в історії України» – голова університетського Товариства професорка Христина Бурштинська робить екскурс у 150-річну історію організації, розповідає про її велику просвітницьку роботу серед широких верств населення, роль у формуванні національної свідомості українців, у національно-визвольній боротьбі за незалежність, про видатних діячів-просвітницького руху. І навіть після того, як радянська влада заборонила Товариство, репресувала його провід й активних просвітян, повоєнна патріотична українська молодь виховувалася на традиціях «Просвіти» – про це розповідає у своїх спогадах «Просвітництво в підрадянській Україні» професор Орест Івахів.
У розділі «Відродження» йдеться про те, як 1988 року «Просвіта» відродилася – спершу під назвою Товариство української мови, а згодом повернула собі назву матірної «Просвіти»; про те, як Товариство сформувалося у Львівській політехніці, з якими труднощами розвивалося, як завдяки активності й наполегливості просвітян-політехніків знайшло підтримку нового керівництва інституту, широко розгорнуло свою діяльність і стало його надійним партнером у справі виховання студентів. Спогадами про ці роки діляться тодішній член обласної ради ТУМ Ігор Кархут і перший голова осередку Товариства у Політехніці Олег Гринів, членкиня ради Товариства від 1988 року Ярослава Величко; про повернення історичної пам’яті українцям розповідає Олександр Шишка; Христина Бурштинська й Ірина Ключковська – про роль «Просвіти» у боротьбі за незалежність України, у їхньому житті і професійній роботі.
Від перших днів своєї діяльності університетська «Просвіта» одним із найважливіших завдань визначила утвердження української мови в усіх сферах життя Політехніки – навчальному процесі, викладанні, документуванні, науковій, культурно-виховній роботі. Завдяки підтримці керівництва університету і широкої громадськості було напрацьовано, затверджено й успішно виконано «Програму організаційно-методичних заходів по впровадженню Закону УРСР «Про мови в УРСР», здійснено чимало важливих справ, зокрема: створено кафедру української мови, видавництво, Технічний комітет стандартизації науково-технічної термінології, написано і видано українськомовні підручники, організовано щорічні конкурси знавців української мови ім. Петра Яцика, виставки студентських плакатів на теми мови та багато іншого. Про це розповідають Геннадій Вознюк, Ростислав Білосевич, Ірина Фаріон, Богдан Рицар (розділ «Утвердження української мови»).
Насичений незабутніми спогадами учасників буремних подій 80 – 90-х років минулого століття, Помаранчевої революції, Революції гідності, волонтерського руху під час майданів і нинішньої російсько-української війни – Володимира Яремка, Ореста Кунтого, Лідії Гриценко, Галини Захарчин, Тараса Жеплинського, Надії Любомудрової розділ «У боротьбі за державу».
Про краєзнавчі поїздки дорогами української слави і пам’яті (на гору Маківку, Шевченківськими і Франковими місцями, на Соловки, в Сандармох та інші), які організували чи в яких брали участь наші просвітяни, розповідають в однойменному розділі Тетяна Пасович, Галина Захарчин, Корнелія Товстюк, Тетяна Крушельницька, Леонід Сніцарук, Орест Кліщ, Наталія Павлишин.
Активно працюють просвітяни в структурних підрозділах університету (ІНЕМ, ІХХТ, ІБІД, ІТРЕ, ІІМТ, НТБ, НД «Просвіта»), у «Молодій Просвіті», в колективах художньої самодіяльності. Про вирвані сторінки української історії, вшанування пам’яті героїв національно-визвольної боротьби, жертв Голодомору і репресій, про надзвичайно цікаві літературно-мистецькі вечори, присвячені забороненим чи замовчуваним тоталітарним режимом світочів української науки і культури. народні традиції, просвітницькі акції народного чоловічого хору «Орфей», народного вокального камерного ансамблю «Аколада», вокально-інструментального ансамблю «Заспів» та інші читачі довідаються з матеріалів розділу «Осередки духовності». Тут також опубліковано спогади колишнього редактора Ярослави Величко про метаморфози нашої газети (від «Радянського студента до «Львівського політехніка», а відтак – «Аудиторії»), про просвітницьку роботу редакції в умовах радянського режиму, у час боротьби за незалежність та до нинішніх днів.
До книжки ввійшли замальовки і нариси про найактивніших просвітян, які в різні роки друкувала наша газета. Вони об’єднані в розділ «Просвітництво – це наш спосіб життя».
Дуже вартісними є Додатки, у яких вміщено документи, повідомлення, заяви, відозви і звернення «Просвіти» Львівської політехніки з приводу найважливіших і резонансних подій у суспільстві від часу створення Товариства до 2017 року.
Книжка чимала за обсягом (600 сторінок), щедро ілюстрована раритетними фотографіями, які люб’язно надали Василь Овсієнко й світлої пам’яті Любомир Криса, а також світлинами з архівів редакції тижневика «Аудиторія», Товариства «Просвіта», Студентського братства, авторів спогадів.
Сподіваємося, що мемуарне видання «Товариство, яке змінило Політехніку» зацікавить не тільки тих, хто пам’ятає боротьбу українців за рідну мову й державу, а й молоде покоління, для якого це вже далека історія.
Тож чекаємо на вихід книжки і її презентацію!
