Львівська політехніка проводить набір на підготовчі курси

Ректор Львівської політехніки Юрій Бобало привітав із 90-річним ювілеєм академіка Ігоря Юхновського

1 вересня 2015, 10:26
Прес-служба Національного університету «Львівська політехніка»

1 вересня виповнилося 90 років видатному українському вченому, знаному державному і громадському діячеві Герою України академіку НАН України Ігорю Рафаїловичу Юхновському. З цієї нагоди ювіляра тепло привітав ректор Національного університету «Львівської політехніки», голова Ради ректорів Львівщини професор Юрій Бобало.

У надісланому привітанні, зокрема, читаємо:

«Справжній подив й захоплення викликає Ваше подвижницьке та багатогранне життя в науці і громадській діяльності, яке Ви прожили чесно, гідно та відповідально.

Заслужене визнання не лише в Україні, а й далеко за її межами, отримала заснована академіком Ігорем Юхновським відома Львівська наукова школа статистичної фізики. Ви є загальновизнаним автором оригінальних і надзвичайно продуктивних методів теоретичних досліджень, завдяки яким розв’язана ціла низка принципових проблем фізики конденсованої речовини.

Особливий інтерес широкого академічного загалу викликали запропоновані Вами оригінальні математичні методи дослідження проблем соціальної сфери, економіки, енергетики, безпеки об’єкта «Укриття» на Чорнобильській АЕС, інших стратегічно важливих проблем для держави.

Мудро виголошено: кожний справжній науковець має бути готовий до того, що у вибудованій ним будівлі будуть жити інші. У спорудженій Вами високій будівлі Науки й Духу нині творять сотні Ваших вдячних учнів, серед яких і Ваші побратими – львівські політехніки. І ми по-справжньому горді від того, що пов’язані з Вами довгими роками плідної творчої співпраці, а тому високо цінуємо Ваші невтомні й подвижницькі зусилля, скеровані на підвищення авторитету й престижу вітчизняної науки, розбудову і зміцнення Української незалежної держави.

Ветеран Другої світової війни, депутат Верховної Ради України першого демократичного скликання, котра за ініціативою Вашою і Ваших соратників у далекому 1991 році проголосила незалежність України, Ви стали символом новітнього українського відродження, одним із беззаперечних вітчизняних авторитетів.

В урочу й життєдайну пору Ваших уродин зичимо Вам високих духовних поривань і невтамованої внутрішньої енергії творити науку та добро для людей!

Нехай Вам і надалі зорить удача в усіх починаннях, шана та прихильність людей, вірність та незрадливість друзів, затишок і благополуччя в родині!

Бажаємо Вам, вельмишановний Ігоре Рафаїловичу, моральної і фізичної міці, нестримного наукового прозріння, непереборної жаги знаходити і передавати людям нові знання та нове бачення світу!

З роси і води, ювіляре!»

Миттєвості життя Героя України академіка Ігоря Юхновського

Про таких людей як Ігор Рафаїлович Юхновський кажуть: «Живий свідок історії». Не тільки свідок, а й творець новітньої історії України.

Народився він 1 вересня 1925 року у селі Княгинине на Рівненщині. Символічно, що сталося це у День знань. Академік не раз казав: людина усе життя повинна вчитися.

Гімназійну, а від 1939 року шкільну освіту здобував у місті Кременці на Тернопільщині. Коли німці окупували Галичину, не раз чув від мудрих людей: «Німці знищать євреїв, а потім візьмуться і за українців. Їм не треба стільки неарійців...». Бачив жорстокість гестапо в окупованому Кременці.

1944 року був мобілізований до лав Червоної армії. На фронті був у взводі розвідки інженерно-саперних військ.

«Я був чесним солдатом», – згадував він. Фронт пройшов з хрестиком на грудях. За словами Ігоря Рафаїловича, на війні не було атеїстів. Кожен молив Бога, щоб снаряд не влучив, щоб куля минула...

Цікавий його погляд на релігію: «Можна помолитися й у храмі, і вдома до маленької іконки. А можна і до дерева, і до квітки, і до Сонечка. Господь – скрізь...».

Як голова Ради ветеранів України, як фронтовик академік Юхновський щиро хотів примирити ветеранів Червоної армії і УПА. Та не склалося, хоча були окремі випадки порозуміння. Примиряться онуки і правнуки.

Коли закінчилася війна, за плечима демобілізованого воїна було лише 7 класів. Юнак дуже хотів вчитися. За кілька місяців з несамовитою працездатністю здолав програму середньої освіти і 1946 року вступив на фізичний факультет Львівського університету імені Івана Франка.

Згодом очолив кафедру теоретичної фізики цього університету. Серед вихованців академіка Юхновського – майбутні ректори: Франкового університету Іван Вакарчук та Львівської політехніки – Юрій Рудавський.

Багато хто і зараз згадує блискучі лекції Ігоря Рафаїловича з квантової механіки. 1990 року академік Юхновський створив Інститут фізики конденсованих систем НАН України. Львівська школа статистичної фізики набула міжнародного визнання. Очолював він і Західний науковий центр. Попри свою величезну зайнятість був першим президентом Львівської обласної Малої академії наук. Він розумів, що науковий талант треба будити вдосвіта.

Він був активним учасником горбачовської перебудови, був її активним творцем, а згодом – і націонал-демократичного відродження. Очолював львівський «Меморіал». Чотири скликання обирався народним депутатом України.

За спогадами народного депутата України Ярослава Кендзьора, коли постало питання про опозицію у парламенті, про голову Народної ради, розглядали різні кандидатури. Пропонували, зокрема, В’ячеслава Чорновола, Михайла Гориня, але зрештою вирішили, що очолити опозицію має людина з великим життєвим досвідом – такий собі мудрець Аристотель.

Ігор Рафаїлович міг вислухати і лібералів, і радикалів. Йому вистачило політичної мудрості переконати депутатів у необхідності проведення Всеукраїнського референдуму за Незалежність 1 грудня 1991 року. Хоча були такі, які побоювалися цього референдуму, після якого десятки країн світу визнали незалежну Україну.

Дехто вважає помилкою рішення Юхновського піти 1992 року на посаду першого віце-прем’єра в уряд Леоніда Кучми. Ігор Рафаїлович був стратегом, а Кучмі був потрібен «начальник штабу», покликаний «гасити пожежі» в економіці і соціальній сфері. Зважте і на те, що академіку йшов вже тоді 68-й рік. Ігор Рафаїлович і зараз переконаний: щоб будувати державу, треба було йти у владу, аби знати, що робиться у Кабміні, щоб впливати на виконавчу владу, змінювати її зсередини.

Цікаво, що дуже багато знаних фізиків пішли у політику. Дехто у ній залишився, дехто повернувся в науку. Ігор Рафаїлович написав чимало книг не лише з проблематики теоретичної фізики, а й політики, історії, економіки. Нині він – почесний директор Інституту фізики конденсованих систем НАН України. Нещодавно завершив велику наукову статтю для престижного журналу. Неухильно дотримується розпорядку дня. Підйом о 6-й ранку. Година на фізкультуру – і до роботи.

З нагоди ювілею Інституту академік Юхновський організував у Карпатах міжнародну конференцію. Разом з усіма він зійшов на Говерлу. На вершині поміряли тиск. Результат виявився феноменальний: 120 на 80!

Як розповідає Борис Козловський, фахівець прес-служби Львівської політехніки, 18 років тому він був гостем на дачі Ігоря Рафаїловича. Господар нагострив косу і почав косити траву. Хтось з його родини зауважив: «Коли Юхновський косить – дощу не просить...». Він і зараз ще може взяти в руки косу. Так тримати! На вік не зважати!

Академік Ігор Юхновський на свій ювілей став модератором гуманітарної сесії «Вибір України: минуле, сучасність, майбутнє»

Видатний український вчений та громадсько-політичний діяч академік НАН України Ігор Юхновський відмовився від урочистої академії на честь свого 90-літнього ювілею, який припав на 1 вересня. Коли напередодні звучали пропозиції про необхідність проведення урочистої академії на честь його ювілею, він із властивою для нього скромністю відповів: «Звільніть мене від помпезних урочистостей і славослів’я...».

Сам академік запропонував формат гуманітарної сесії «Вибір України: минуле, сучасність, майбутнє», обравши для себе роль її модератора.

Вступне слово Ігоря Юхновського тривало не більше трьох хвилин. Він просив доповідачів не робити розлогих доповідей, заощадити час для запитань і відповідей.

Серед присутніх у актовій залі Львівського національного університету імені Івана Франка переважали науковці фізичного факультету цього навчального закладу та Інституту фізики конденсованих систем НАН України, де Ігор Рафаїлович працює почесним директором.

З доповіддю «Модель України від І.Р. Юхновського» виступив Надзвичайний і Повноважний посол України, народний депутат України кількох скликань Роман Безсмертний. Промовець стисло сформулював цю модель: баланс інтересів людини, суспільства і держави.

Як відомо, Роман Безсмертний був віце-прем’єр-міністром України з питань проведення адміністративно-територіальної реформи. Тоді, на його думку, не вистачило політичної волі для її втілення у життя. Як наслідок, маємо чимало бід від того, що за роки незалежності ми не займалися організацією територій, не приділяли належної уваги самостійності місцевих громад.

Заступник голови Конституційної комісії професор Володимир Буткевич спробував відповісти на запитання «Доки в Україні інтелігенція вважатиметься прошарком?».

Професор Інституту історії України НАН України Владислав Верстюк працював разом з Ігорем Юхновським, коли той очолював за часів Президента Віктора Ющенка Інститут національної пам’яті. Доповідач поділився думками щодо політики національної пам’яті в сучасній Україні. Його вузлова теза: «Політичну націю творить у наш час не лише ставлення до минулого, скажімо, до УПА і Червоної армії, Мазепи і Петлюри, а й оцінка сучасних подій, зокрема, російської анексії Криму, війни на Сході України».

Завідувач кафедри філософії мистецтв ЛНУ імені Івана Франка Олександр Козаренко виголосив глибоку й емоційну промову, присвячену українській музиці як стратегічній засаді тотожності нації.

Модератор сесії академік Ігор Юхновський просив доповідачів утриматися від вихвалянь його особи. Але кожен із промовців не міг утриматися від добрих слів на адресу ювіляра. Говорили про зваженість, толерантність, комунікабельність, повагу до думки опонентів і водночас принциповість цієї непересічної людини.