Підготовка до вступу та ЗНО

Гуртки Малої технічної академії

 

«Як ви ставитеся до нового українського правопису?»: розповідають студенти Львівської політехніки

8 листопада 2019, 08:40
Анастасія Мигидюк, тижневик «Аудиторія»

9 листопада – День української писемності та мови. Це надзвичайно важливе для нас свято, адже мова – одна з цеглинок, із якої формується культура, суспільство, національна ідентичність.

Щоб бути хорошим громадянином держави, необхідно не тільки знати свої права та обов’язки, а й пам’ятати про моральні норми суспільства, дотримуватися мовної культури (правильна вимова, знання норм і правил слововживання, вміння користуватися виразними засобами мови).

Досконале знання рідної мови – це показник культурного рівня розвитку людини. Франсуа Вольтер, один із найвизначніших французьких філософів-просвітників, писав: «Чужу мову можна вивчити за шість років, а свою треба вчити все життя». Тому дуже символічно говорити про культуру мовлення як про впровадження нового правопису.

Новий український правопис викликав кардинально різні враження та думки в українців. У соціальних мережах, на конференціях, у громадському транспорті, на телебаченні та радіо, на парах в університеті та на газетних шпальтах – усі дискутують щодо мовного закону та нового правопису. Комусь він дуже не подобається, мовляв, тільки-но звикли до старого, та й навіщо спотворювати мову? Хтось навпаки вважає, що нам варто ставати дедалі унікальнішими, відмежовувати себе від радянського й російського. Кожен має право висловлюватися: позитивно чи негативно. Найголовніше – аргументовано.

Студенти ЗВО розповіли, як ставляться до нового українського правопису, які його плюси й мінуси, чи дотримуються правил та чи розмовляють/пишуть чистою літературною українською мовою.

Яна Турбал, студентка першого курсу Інституту права, психології та інноваційної освіти:
«Ставлюся нейтрально»

До нового правопису ставлюся нейтрально. Чистою українською літературною мовою в повсякденному житті не розмовляю, лише на заняттях. Використовую суржик, адже я з Херсона. Гадаю, нині мало людей звертають увагу на новий український правопис. Але вважаю, що його важливо дотримуватися.

Анастасія Жук, студентка другого курсу Інституту комп’ютерних наук та інформаційних технологій:
«Міт» і «етер» не дуже звичні»

Загалом мені подобається новий правопис, адже ми повертаємося до чистої української мови, а не змосковщеної. Плюси – це те, що ми шануємо наше, запроваджуємо щось нове, змінюємося і змінюємо Україну, відокремлюємося від Росії. Мінус лише один – те, що деякі слова, як-ось «міт» або «етер» не дуже звичні, але думаю, що з часом звикнемо. Важливо дотримуватися правил нового правопису української мови, адже нам потрібні зміни, а починати необхідно зі себе.

Марта Верхомій, студентка першого курсу Інституту права, психології та інноваційної освіти:
«Він відокремлює нашу мову від російської»

Мені до вподоби не всі зміни: наприклад, не подобається «проєкт», «траєкторія». А подобається, що ввели менше дефісів, адже на ЗНО з цим було складно. Також подобається, що зберігають букву «ґ», бо це родзинка української мови. Добре, що ввели фемінітиви. Новий правопис відокремлює нашу мову від російської й інших слов’янських мов. Але не всі хочуть звикати до змін і вивчати їх. Я доволі часто виправляю друзів. Важливо принаймні старатися говорити й писати відповідно до нового українського правопису, оскільки краще спілкуватися з грамотною й обізнаною людиною, яка знає рідну мову.

Олена Мушинська, студентка четвертого курсу факультету журналістики ЛНУ ім. Івана Франка:
«Подобаються фемінітиви»

Найулюбленіша частина нового правопису для мене є фемінітиви. Дотримуюся правопису і в розмовній мові, і в журналістських матеріалах. Стараюся розмовляти літературною мовою, але несвідомо вживаю галицькі діалектизми. Часто використовую російські слова в контексті, суржик і помічаю, що така форма спілкування є модною серед молодого покоління. Суржиком говорити ненормально. Щодо діалектизмів, це навпаки – позитивне емоційне забарвлення мови. Звертаю увагу на очевидні помилки в листуванні, наприклад, «будь-ласка» замість «будь ласка».