Підготовка до вступу та ЗНО

Гуртки Малої технічної академії

 

Як популяризують науку в місті Лева: про першу в Західній Україні технологічну лабораторію Tech LabInno

21 листопада 2019, 08:44
Марія Масюк, тижневик «Аудиторія»

Нещодавно у Львові відкрили першу в Західній Україні технологічну лабораторію Tech LabInno. Про те, як вона працюватиме та що це означає для міста, розповів один із її засновників – Дмитро Донченко.

Чи є у Львові місце, де можна від самого початку і до завершення створити якийсь виріб чи винахід за власною ідеєю? Про це замислилась команда Tech Startup School. Такого місця вони не знайшли і вирішили самотужки його облаштувати. Так наштовхнулися на ідею створення fablab. Існує ціла світова мережа лабораторій такого типу, але у Львові та загалом у західній Україні таких майданчиків ще не було.

Що таке fablab?

Це лабораторія для швидкого прототипування для мейкерів. Сюди можна прийти і втілити свою ідею. Якщо у вас є ідея винаходу, то дуже важливо реалізувати її швидко. Тому що за рік-два це може стати неактуальним: хтось придумає щось схоже, а навіть краще. Тому найважливіше – це швидкість виготовлення, об’єднати все потрібне обладнання на одному місці, скоординувати людей, які вміють керувати цим всім та вчити користуватися. Також метою fablab є залучити молодь і абсолютно всіх, незалежно від професії, до мейкерської справи і розробок стартапів. Такими є принципи роботи лабораторії.

Нам потрібно таке

В Україні донедавна було лише п’ять лабораторій. Нині цифра доходить до десяти. Дмитро почав досліджувати, як вони працюють. До одного з таких майданчиків в Одесі з назвою MiRONAFT і вирушив торік. Це найпотужніший такий заклад в Україні при ЗВО. Перед поїздкою хлопець вважав, що ця лабораторія є нереальна. Адже чи можливо вмістити таку кількість обладнання в одному місці? Як з’ясувалося, можливо.

– У них є два поверхи приміщень із різним обладнанням. Там була зона для пневматики, де вони навчали, як цим користуватися. Були окремо для безпілотників, електроніків, окремо для фрезерування і гравіювання лазером. Абсолютно весь спектр крутого обладнання був на двох поверхах університету. Тому мене це дуже надихнуло, я зрозумів, що нам потрібно зробити таке у Львові. Стільки лабораторій є у світі – навіть на окремих маленьких островах є fablab, тому Львів, як ІТ-столиця, мусить також це мати, – пригадує Дмитро Донченко.

Також Tech Startup School підтримує контакт із Костянтином Леоненком – він перший створив fablab в Україні ще 2012 року – Izolab у Донецьку. Дмитро зазначає, що мейкери зі всієї України підтримували їхній ентузіазм. Коли ж у Львові почули про це, то були скептичні думки. Зокрема говорили, що це взагалі неприбутково. Нині є багато моделей, як Tech LabInno, які можуть отримувати прибуток. Хлопець вважає, що в них все вийде, бо на створення нових цікавих речей є запит.

Загалом більшість fablab в Україні є приватні. Себто інвестували в них гроші різноманітні компанії. Та якщо взяти світовий досвід, то лише 30% належать приватним власникам, а всі інші – державні й часто їх фінансують університети. На основі цієї тенденції можна виснувати, що Tech LabInno рухається в правильному напрямку. Адже головним інвестором є Львівська політехніка, яка дала і приміщення, і можливості для розвитку. Також Tech LabInno має інших жертводавців, які є резидентами Tech Startap School.

Старт

Розпочати і зрозуміти, як усе функціонує, як запустити і де взяти інвесторів та переконати їх, що в це треба вкладати гроші – надзвичайно складно. Дмитро почав шукати інформацію, яке базове обладнання потрібно для створення fablab і що потрібно, щоб бути fablab загалом. Першим початковим обладнанням є фрезер, лазер для гравіювання й випалювання на дереві, 3-D принтери, деякі ручні та електричні інструменти. Загалом над облаштуванням лабораторії працювали півтора року. Для наповнення брали тільки вітчизняні ЧПУ, фрезер і лазер. Вони в лабораторії найдорожчі й найпотрібніші, бо ріжуть метал, дерево, акрил. Тут є два види 3-D друку, а принтерів усього п’ять. Один із них друкує дуже точно на фотополімері. Інші – харчовим пластиком, який робить деталі міцними, але не такими точними.

Нині команда хоче доєднатися до всесвітньої мережі fablab. Єдине, що для цього потрібно, – заповнити аплікаційну форму й чекати на реєстрацію.

Що це означає для міста

Перевагою бути у світовій мережі fablab є те, що кожна така лабораторія у світі визначає, які проблеми має місто, його інфраструктура. Після цього – знаходить інноваційне рішення, потрібний стартап. Лабораторія ділиться проблемою з усією мережею! Це дуже потужний стрибок в інноваційній екосистемі міста.

– Для мене досі дуже дивно, чому люди, які були у Львові, раніше не замислювались про це. Коли ми запустили проєкт, то отримали позитивні відгуки. Вже маємо багато людей, які хочуть працювати на волонтерських засадах, і тих, хто хоче щось створювати. Бо в тій лабораторії є також і винаходи. Це виставка стартапів на різних етапах розробки. Кожен, хто приходить, може цим і справді перейнятись. У цьому просторі обмінюються ідеями, – розповідає Дмитро Донченко.

Лабораторії fablab розвиваються у різних напрямах: медицина, електроніка, робототехніка, пневматика. Tech LabInno має окуляри віртуальної реальності, тому наразі там працюють резиденти, які розробляють винаходи в додатковій реальності. Далі майданчик планує працювати з робототехнікою та електронікою.

Тому, можливо, за кілька місяців ми бачитимемо від студентів Політехніки нові рішення для Львова.

– Можу сказати про себе: ніколи б не захотів створити робота, якби на власні очі не переконався, що це реально. Такі речі надихають, – ділиться Дмитро.

До Tech LabInno можна приходити будь-коли, але наразі визначаємося з часом роботи адміністраторів. Нині є можливість працювати від 10.00 до 20.00. Також хочемо працювати й на вихідних.

Лабораторія планує виходити на самоокупність завдяки замовленням. Є вже можливість створювати столи для будови, які дорого коштують, але тут можна їх виготовити.

Для адміністрування потрібно небагато людей, тому нині там працюватиме лиш четверо. Є троє волонтерів, які готові допомагати у розвитку цього простору. Коли з’являться перші напрацювання, тоді збільшиться кількість охочих.