Вступ 2019: рейтингові списки
 

Нові навчальні програми, інноваційні лабораторії та міжнародна співпраця: ректор Політехніки розповів, чим живе університет

27 серпня 2019, 11:08
Наталія ПАВЛИШИН, Центр комунікацій Львівської політехніки

Про те, чим житиме Політехніка найближчий навчальний рік, із якими викликами бореться та які перспективи розвитку слід очікувати і студентам, і викладачам, і науковцям, а також, як утверджуватиметься наш університет у міжнародній співпраці з вишами світового рівня, поспілкувалися з ректором, головою Ради ректорів Львівщини, професором Юрієм Бобалом.

– Львівська політехніка тривалий час має високі рейтинги серед українських та світових університетів, як вважаєте, що є запорукою цього?

– Успіх Львівської політехніки – це результат кропіткої праці колективу університету, а особливо основних його структурних підрозділів, над виконанням завдань, передбачених Програмою розвитку Національного університету «Львівська політехніка» на період до 2020 року та Стратегічним планом розвитку до 2025 року. Головна мета цієї програми – забезпечити поступальний стійкий розвиток університету як навчально-наукового інноваційного центру, орієнтованого на підготовку конкурентоспроможних фахівців, наукових і науково-педагогічних кадрів, трансферу знань та новітніх технологій.

Поки що нам вдається забезпечити зростання, однак ставимо перед собою амбітніші стратегічні цілі. Це – підвищення рівня присутності університету в глобальному інформаційному середовищі, завоювання першого місця серед українських університетів за обсягом виконаних міжнародних грантів, створення середовища, сприятливого для навчання, праці та розвитку особистості. Ці стратегічні цілі та завдання відображені у Стратегічному плані розвитку Львівської політехніки до 2025 року, яку схвалила Вчена рада університету.

– Сьогодні основний акцент в освіті роблять на практику, створюючи потужну науково-технічну базу, яка забезпечує не тільки якісну підготовку студентів, а й стрімкий розвиток науки. Які, на Вашу думку, найважливіші напрями в Політехніці потребують підсилення практичної складової?

– Справді, розвиток матеріально-технічної бази є однією із ключових умов забезпечення якості вищої освіти та розвитку наукових досліджень в університеті. Ми шукаємо можливості для розвитку цього напряму. Зрештою, відкриваємо сучасні навчально-наукові центри й лабораторії за результатами виконання міжнародних грантів та за сприяння провідних українських і закордонних компаній та фірм. За останні кілька років в університеті створили близько 30 таких центрів та лабораторій. А за цей рік в Політехніці з’явилася навчально-наукова лабораторія електроприводу та систем автоматизації від фірми Siemens, лабораторія «Інтернет речей», завдяки спонсорській підтримці учасників Львівського IT Кластеру і насамперед компанії SoftServe, навчально-наукова лабораторія від німецького холдингу Leoni, лабораторія вбудованих та мікропроцесорних систем за сприяння фірми Siemens, навчальна лабораторія від австрійської компанії Herz, а також загальноуніверситетська спеціалізована лабораторія проектування вбудованих систем від GlobalLogic.

Однак розуміємо, що для подальшого розвитку матеріально-технічної бази необхідно розвивати міжнародну співпрацю й використовувати потужні можливості закордонних університетів. Безумовними перевагами цього є можливість ознайомлення зі сучасними науковими методами та методиками й опанування їх, проведення досліджень і отримання нових наукових результатів, можливість проведення досліджень на сучасному науковому обладнанні, налагодження та розширення контактів, організація спільних наукових досліджень.

За приклад можна взяти цікавий досвід міжнародної співпраці Tech StartUp School Львівської політехніки. У цьому році тут реалізували кілька масштабних проектів, зокрема StartUp Market (платформа для презентації та продажу прототипів і продуктів стартапів), програму Creative spark (об’єднання творчих людей, розвиток креативної економіки, навики розвитку стартапів і підприємництва, навики володіння англійською мовою, реформування вищої освіти, можливості для працевлаштування молоді). А серед проектів, які у Tech StartUp School планують реалізовувати найближчим часом, – преакселераційна програма Tech Startup School «Стартап прорив 2.0» (наймасштабніша подія України, яка збирає стартаперів та інноваторів, успішних підприємців, інвесторів, представників великих технологічних корпорацій та представників влади), Tech Lab Inno (відкрита технологічна лабораторія та централізоване місце інновацій для навчання, обміну досвідом у реалізації стартапів, створення умов прототипування та нових винаходів, яке працює у форматі Fab Lab), Enterprise Pitch Competition (конкурс стартап проектів і проектів мейкерів, який є одним із компонентів програми Creative Spark, що дасть змогу отримати досвід і нові можливості для проекту).

У планах розвиток інноваційної інфраструктури університету, а саме: створення Наукового парку для формування середовища академічного підприємництва, створення Центру трансферу технологій для комерціалізації науково-технічних розробок науковців Львівської політехніки, запуск роботи Краудфандингової платформи StartEra (інноваційна краудфандингова платформа для розміщення і просування творчих, соціальних і технологічних проектів, а також громадських ініціатив за фінансової підтримки з боку тих, хто вболіває за розвиток і реалізацію інноваційних проектів).

– Нині щораз менше молоді прагне залишатися в науці, кажуть, що це неперспективно і доволі затратно. Як Політехніка підтримує молодих науковців і які кроки ще попереду?

– В університеті запроваджено систему заохочень, які затверджені відповідними положеннями. Йдеться, зокрема, про матеріальне заохочення науково-педагогічних, наукових та інженерно-технічних працівників і докторантів, гранти університету для молодих науковців, винагородження найкращих молодих науковців. Крім того, молоді науковці, які вчасно захистили докторські та кандидатські дисертації, мають змогу працевлаштуватися в Політехніці.

Комплекс заходів щодо залучення талановитої молоді до роботи у Львівській політехніці передбачено в межах Стратегії університету. Це, зокрема, створення та впровадження Програми кадрового резерву. Адже ми хочемо залучити до університету не менш ніж 30% молодих учених (докторів та кандидатів наук) до складу науково-педагогічних та наукових працівників.

В університеті успішно діє Наукове товариство студентів, аспірантів, докторантів і молодих вчених. Щороку відбуваються Наукові фестини, Об’єднаний міжнародний молодіжний науковий форум Litteris et Artibus, а також Міжнародна конференція Young Scientists Towards the Challenges of Modem Technology. Крім того, є конкурс грантів для молодих науковців нашого університету.

Для залучення талановитої молоді у Tech StartUp School проводять курси StartUp Creator, організовують тренінги Lviv Tech Challenge, Digital Hackathon (як створювати рішення для тисяч клієнтів та користувачів, перевірка і розвиток навичок програмування на практиці), «Прибутковий стартап» (як розвивати, а не втратити власний бізнес, новітні тренди в бізнесі та фінансах, сучасні тенденції і підходи до фінансів і бюджетування, управління витратами), тренінг «Blockchain і криптовалюти» та інші.

– Наші викладачі часто бувають за програмами обміну у закордонних університетах, де черпають новий досвід, та, кажуть, що далеко не завжди можуть застосувати здобуті знання тут, бо бракує відповідного обладнання. Їм пропонують вести спільну працю в тому чи іншому виші за кордоном, але за підтримки з боку нашого університету, що Політехніка може запропонувати для такої співпраці?

– Декілька років діє програма Еразмус+, у межах якої минулоріч у європейських університетах-партнерах викладали або стажувалися 79 викладачів Політехніки, а в нашому університеті побувало 33 закордонних викладачів і науковців.

У Політехніці, як зрештою, й загалом в українських ЗВО, основні проблеми – застаріле обладнання в навчально-наукових лабораторіях, відсутність коштів на його модернізацію, а також законодавчі обмеження на оплату закордонних відряджень.

Однак ми постійно проводимо перемовини з промисловими фірмами і компаніями щодо встановлення в Політехніці їхнього устаткування для навчальних і дослідницьких потреб. Тут ми досягнули перших результатів, про які я вже сказав раніше. Також регулярно проводимо навчальні семінари, щоб допомогти політехнікам у написанні та поданні заявок на проекти і гранти, як, до прикладу, Еразмус+, так і «Горизонт-2020», за кошти яких можна закупляти обладнання.

У Стратегії розвитку Політехніки передбачено, що до 1 січня 2020 року з’явиться «Проектний офіс», який допомагатиме писати нові проектні заявки та координуватиме успішну реалізацію профінансованих проектів.

Окрім цього, вже вдосконалено положення про академічну мобільність, що дало змогу дещо спростити підготовку документів для закордонних відряджень. У міру лібералізації українського законодавства це спрощення триватиме.

– Як, на Вашу думку, можна підвищувати професійний рівень викладачів? Чи заплановане зростання стандартів викладання в університеті?

– Підвищення професійного рівня викладачів можна здійснювати у різних формах. Зокрема, навчання за програмами підвищення кваліфікації, які реалізує університет, а це – семінари педагогічних знань, програма «Розроблення електронних засобів навчання в середовищі Moodle», курси «Моделювання бізнес-процесів за допомогою програмного забезпечення FleXSim», курси з розроблення навчально-методичного забезпечення освітнього процесу за дистанційною формою навчання тощо. А також навчання за програмами підвищення кваліфікації, які реалізують інші заклади вищої чи післядипломної освіти. Вплив має також і стажування за фахом на провідних підприємствах, в організаціях, закладах вищої освіти чи наукових установах в Україні та за кордоном.

Загалом, щоб досягти належного професійного рівня викладачів, передовсім потрібне їхнє бажання. Для цього в університеті діє система заохочень – і матеріальне стимулювання, і можливості для кар’єрного зростання.

Питання вдосконалення процесів викладання та навчання, підвищення професійного рівня викладачів включено як одне із основних у Стратегічний план розвитку Університету до 2025 року.

– Чи є можливість запрошувати топових лекторів світового рівня для навчання на певних програмах?

– Це дуже актуальне питання. Впродовж минулого року з лекціями у нашому університеті виступило понад 60 професорів та науковців. Здебільшого кожен із гостей прочитав для наших студентів 1–3 лекції. Ми досліджували, як це питання розв’язують в українських і закордонних університетах, і переконалися, що Політехніка має всі передумови, щоб залучати топових лекторів світового рівня.

Для цього необхідно опрацювати документально-правову підтримку для запрошення іноземних викладачів та науковців. Зараз напрацьовуємо положення про програму «Візит-професора», де передбачимо всі організаційно-правові питання.

Нещодавно погодили можливість викладання дисциплін блоками. Адже іноземні науковці не зможуть перебувати в нашому університеті увесь семестр, тож програма передбачає, що лектор приїжджатиме на 3–4 тижні і за цей час вичитуватиме семестровий лекційний курс.

Маємо намір також виділити кошти (можливо, організувати фонд) на оплату візитів топових лекторів. Деякі науковці світового рівня матимуть змогу приїхати до нас на волонтерських засадах. Та, як правило, гонорари й вимоги щодо умов проживання таких лекторів – надзвичайно високі, і їх потрібно виконувати.

Плануємо провести кампанію офіційних запрошень. Тож кожна кафедра повинна визначитися, кого хотіли б запросити. Можливо, проведемо опитування серед викладачів та студентів, а після цього цілеспрямовано працюватимемо з конкретними науковцями, в яких найбільше зацікавлені. Безумовно, основну підтримку і координацію цієї роботи покладаємо на Центр міжнародної освіти.

– Які нові навчальні програми варто очікувати? З ким у співпраці?

– Ми щороку впроваджуємо нові освітні програми, розроблені спільно з працедавцями. До прикладу, у минулому навчальному році разом із IT-кластером розробили і впровадили такі програми: «Інтернет речей», «Системи штучного інтелекту», «Тестування засобів вимірювання та їх програмного забезпечення», а з іншими провідними підприємствами – «Економіка та управління будівництвом», «Геотехнічний інжиніринг».

А вже в цьому навчальному році серед нових програм – «Управління IT-проектами», «Системи енергетики сталого розвитку», «Аналіз даних» (Data Science), «Хімічні технології неорганічних речовин і водоочищення». У процесі розробки – міждисциплінарна програма «Музейна, пам’яткоохоронна діяльність і культурний туризм».

– Молодь щораз швидше старається знайти роботу, витрачаючи час на заробітки, які не пов’язані з майбутньою спеціальністю. Як вважаєте, як повернути цю ситуацію в прогресивне русло?

– Підвищення мотивації до навчання пов’язане з покращенням економічної ситуації в країні, розвитком промисловості, коли молода людина зможе реалізувати отримані знання на практиці.

Сьогодні на зміну механізмам прямого бюджетного фінансування повинні прийти опосередковані методи державного фінансування, коли держава надає студенту фінансову підтримку в різноманітних формах – субсидії та кредити на оплату навчання, різного роду стипендії тощо. Водночас кредитування освіти має бути доступним для широких верств населення, особливо для талановитої молоді.

Цікавою є фінансово-економічна модель вищої освіти, заснована на принципах державного ринку. Теоретичною базою цієї моделі є концепція так званого «гуманного капіталізму й активної держави». Прибічники такої моделі вважають, що фінансування має забезпечувати не результат діяльності університету, а гарантовані рівні можливості доступу до навчання в ЗВО. Освіта – це інвестиційний капітал і приносить вигоду. Тож за збереження обсягів державного фінансування освіти перевагу надають підвищенню вкладень у студента або зацікавлених у його навчанні. Така система відкрита для часткового приватного фінансування вищої освіти й укладення договорів із фірмами на підготовку студентів. Така стратегія фінансування базується на зменшенні загальних державних витрат та інвестуванні державних коштів на розв’язання окремих проблем освіти. Думаю, це дало б позитивний результат і в нашому університеті.

– Чи часто до Вас приходить активісти студентського самоврядування? Що вони пропонують? Чи варто було б їм бути ініціативнішими?

– Я відкритий до спілкування з кожним студентом. Зрештою, досить часто зустрічаюсь з активом зі студентського самоврядування. Щодо пропозицій, то вони різні – від організації навчання до організації вільного часу, як приклад – створення студентських кафе в навчальних корпусах № 1 та № 4, студентського простору біля Комбінату харчування, інженерних ярмарків, ярмарків кар’єри тощо.

Молодь також хоче мати власний простір для творчості. Тож, думаю, таким місцем може стати Студентська бібліотека. Ще в цьому році плануємо завершити там повну реконструкцію третього поверху, а наступного – відремонтуємо другий поверх. Також у 2020 році розпочнеться реконструкція другого поверху Студентського комбінату харчування, де теж є достатньо місця для створення студентського простору.

Цього року я також побував на заключному концерті фестивалю «Весна Політехніки – 2019» – мав нагоду відчути атмосферу студентського життя. Тож розумію, в якому ритмі живе молодь і чого саме потребує в університеті.