Вступ 2019: рейтингові списки
 

Доцент катедри української мови Оксана Микитюк провела відкриту лекцію для працівників Львівської ОДА

5 липня 2019, 10:56
Кафедра УМ Львівської політехніки

4 липня 2019 року доцент катедри української мови Національного університету «Львівська політехніка» Оксана Микитюк провела відкриту лекцію для працівників Львівської ОДА.

Тема: «Про особливості граматики офісної ділової української мови та змін в Українському правописі».

22 травня 2019 року Кабінет міністрів ухвалив до впровадження та використання Правопис, який розробила УНК (наказ № 437).

Правописна система української мови – це відтворення самобутности мови та утвердження визначальної ролі мови у формуванні державотвірного світогляду. Відтак зміна мовної конституції (правопису) – це потреба часу, це необхідність вивчати історичну правду, це засадниче завдання кожного українця брати участь у десовєтизації мови.

Зміни в правописній системі стосуються трьох площин: фонетичної, морфологічної та власне правописної, кожна з яких повинна бути вмотивованою та відповідати питомим українським варіянтам.

У фонетичній системі подано низку паралельних (компромісових) форм на взірець: а) ирій – ірій, Ирод – Ірод, ич – іч – ич (вигук та частка); б) Верґілій – Вергілій, Габсбурґ – Габсбург; в) катедра – кафедра, міт – міф, етер – ефір; г) авдиторія – аудиторія, павза – пауза, аудієнція – аудієнція та ин. Важливо, що саме форми ирій, катедра, авдиторія та ин. були репресовані сталінсько-постишівським правописом 1933 року, відтак важливо ці лексеми впроваджувати в активний ужиток.

Правопис 2019 узаконив форми проєкт, траєкторія, рієлтор, проєкція (з латинським -jekt), форму госпіс (не хоспіс!!!), Ляйпциґ, (тобто німецьке -ei- (-ай)), що відтворює правдиву історію утвердження цих слів відповідно до української вимови.

Прикро, але повністю знехтувано в Правописі початковим е (Европа, Евген), звукосполукою -ія (матеріяльний, діяметральний), англійським w (Вайлд (не Уайлд), Гемінгвей (не Хемінгуей)) та ин. Відтак варто й далі поширювати ці українські репресовані свого часу слова.

Позитивом щодо морфологічної норми є те, що Правопис зазначає невластивість активних дієприкметників для української мови та подає в родовому відмінкові форми незалежности, крови, любови, соли (хоча, на жаль, зазначає ці форми лише для художнього стилю).

Низка змін стосується власне правопису, що є об’єктом вивчення шкільної програми й не є маркерами для утвердження державного статусу мови.

Отож, якщо мобільний заряджено хоч би на 50 відсотків, то ми з ним можемо йти… Тому використовуймо відновлені самобутні українські форми, які є символом переможної ходи української мови.

Оксана МИКИТЮК