Підготовчі курси (за програмою ЗНО)
Всеукраїнська олімпіада  Львівської політехніки
 

«Чи справді в чоловіків і жінок рівні можливості для самореалізування?»: відповідають студенти Університету

15 березня 2019, 09:00
Анастасія Степаняк (Мозгова), тижневик «Аудиторія»

Іван Крук, студент третього курсу Інституту права і психології:
«Ми рівні у правах»

Так. Ми всі рівні у правах. У суспільному становищі жінки й чоловіка відмінність певна є: чоловік – голова сім’ї, тому він важливіший і в суспільстві, ухвалює рішення. У мусульманських країнах це відбувається на законодавчому рівні – жінки мають правові обмеження, а в Україні нас зрівняли у правах.

Ірина Перів, студентка третього курсу Інституту права і психології:
«За законом ми рівні, але стереотипи…»

З погляду юриспруденції, ми маємо рівні права, але основна проблема – існування стереотипів. Більшість чоловіків демонструють неупереджене ставлення до розширення прав жінок, але кожен десятий з них досі погоджується зі стереотипними твердженнями, що це призводить до обмеження прав чоловіків, а жінки, які виходять на ринок праці, відбирають робочі місця у чоловіків. На жаль, більшість моїх однолітків продовжують пов’язувати соціальне призначення жінок з функціями домогосподарок, які мають народжувати й виховувати дітей. Як тільки жінка починає заявляти про свої права, одразу піддається насильству – економічному, сексуальному, фізичному або емоційному. Найбільш поширений стереотип, з яким я стикаюсь у повсякденні – оцінювання моїх інтелектуальних здібностей за зовнішністю.

Зоряна Андрущак, студентка третього курсу факультету прикладної математики й інформатики ЛНУ ім. І. Франка:
«Відчуваю упереджене ставлення, бо я – дівчина»

Я б хотіла відповісти «так», але… Я навчаюся на факультеті прикладної математики й інформатики, з чого вже можна зрозуміти, що відсоткова кількість хлопців і дівчат тут суттєво різна. У моїй групі – троє дівчат і двадцять хлопців. Я відчуваю упередження стосовно того, що я дівчина. Це буває рідко, але інколи чую ремарки стосовно свого кольору волосся, хоч цього не повинно бути. Деколи мою роботу оцінюють не за тим, як виконано завдання, а за якимись іншими критеріями. Однак я все одно вірю, що в наш час значний відсоток успіху залежить від зусиль, які я докладаю, а не від зовнішніх чинників. Навчання мені дається не важко, я з легкістю можу довести, чому моя робота виконана правильно.