Закоханий у Шевченка: у Львівській політехніці відкрилася виставка відомого фотомитця Йосипа Марухняка

13 березня 2018, 12:01
Ігор Галущак, прес-служба Львівської політехніки

«Любітеся, брати мої, Україну любіте…» – так називається вже 24-та за ліком персональна фотовиставка відомого львівського фотомитця Йосипа Марухняка, яка зараз відбувається у стінах Національного університету «Львівська політехніка» і цього разу присвячена 204-м роковинам від дня народження Тараса Шевченка.

Йосип Марухняк – член Національної спілки фотохудожників України, художник міжнародної федерації фотомитців AFIAP, член Національної спілки журналістів України, член Світового об’єднання фотографів-українців, учасник і призер міжнародних та всеукраїнських фотовиставок, лауреат обласної премії в галузі культури 2017 року в номінації «Журналістика і публіцистика» (премія імені В’ячеслава Чорновола). Він є автором фотокниг «Молитва і пісня Михайла Вербицького» (видавництво «Камула», Львів, 2016); «Відлуння дзвонів Маркіяна Шашкевича» («Камула», Львів, 2017); «Границі долі Осипа Маковея» («Камула», Львів, 2017), співавтором книг і фотоальбомів.

«Ця фотовиставка – не стільки до дати, а радше від душі», – каже фотомитець, у якого Шевченкіана є домінуючою темою творчості і яку він вже увосьме пропонує глядачеві – й не лише львівському. Нині це новий виток світлинної Шевченкіани невтомного фотомайстра, яка експонувалась у Львові, Каневі, Мінську у різні роки й під різними назвами: «Ну що б, здавалося, слова…», «Натхненні Кобзарем», «Тарасовими шляхами», «Шевченківськими місцями Білорусі», «Тарас Шевченко на Львівщині (пам’ятники)», «Свою Україну любіть»…

Теперішню фотовиставку формує кілька тем: місця, пов’язані із Тарасом Шевченком у Санкт-Петербурзі, в Україні й у Білорусі, де він теж бував, ще один блок формують світлини із циклу «Натхненні Кобзарем», де йдеться про тих митців, яких надихнула творчість Шевченка, й авторська інтерпретація творів Кобзаря із циклу «Читаючи Шевченка».

– У 2001 році група львівських художників, яких надихнув тодішній директор Палацу мистецтв Роман Наконечний, здійснила цікаву поїздку в Санкт-Петербург і відвідала пам’ятні місця, пов’язані з Кобзарем. Це й надало імпульс натхненню львівських митців і відобразилося в їхній подальшій творчості, що було згодом представлено на різних виставках, – розповідає Йосип Марухняк. – Я був учасником цієї поїздки і задокументував події. Сьогодні це вже історія. Звичайно, документував місця, пов’язані зі світлою пам’яттю Тараса Шевченка. Велике враження на нас усіх справила «Академія художеств», де він навчався і жив у маленькій мансардній кімнатці, ті сходи, на яких обірвалося його життя, Літній сад, куди він ходив малювати з натури… Пізніше були поїздки художників до Канева і до Білорусі, де ми теж відвідали місця, пов’язані з Тарасом Шевченком, і про які мало хто знає. Дещо із цього доробку є представлено на фотовиставці… Це були роки великого національного піднесення, відродження нації, і хотілося глибше торкнутись до творчості Шевченка. Це піднесення було відчутне у творчих майстернях художників.

Окремий блок Марухнякової Шевченкіани становлять світлини із зображеннями пам’ятників Кобзарю.

– Нині у світі встановлено 1384 пам’ятників, бюстів і скульптурних комплексів Тарасові Шевченкові у 35 країнах світу на всіх континентах. За цим показником на нашій планеті геній українського духу поступається лише Будді. Звісно, мені не вистачить і декількох творчих життів, аби відвідати всі ці місця й показати їх широкому загалові своїм фотооком у найкращому світлі. Але сподіваюсь на те, що моя Шевченкіана, якою я займаюсь уже низку років, буде цікавою для галицького глядача, – каже автор.

Варто додати, що вагомими мистецькими подіями в житті Львівщини стали фотовиставки Йосипа Марухняка, присвячені не лише Тарасові Шевченкові, але й 200-літнім ювілеям видатних постатей України Маркіянові Шашкевичу та Михайлові Вербицькому, авторові мелодії Державного гімну, об’єднані спільною тематичною рубрикою «Великі ювілеї». Окрім цих експозицій, великий резонанс серед громадськості та у пресі мали фотовиставки «Мені життя прожитого не жаль…» (до 75-ліття Романа Лубківського), «Вітай життя!», «Вишнева віхола», «Світ грає мерехтливо» (за мотивами творчості Богдана-Ігоря Антонича), «В дорогу! Іду, моя доле…» (до 150-річчя Осипа Маковея) та інші.