В ІТРЕ Львівської політехніки встигли все: і повчитися, і поспівати, і про сесію поговорили

3 грудня 2018, 08:58
Наталія Павлишин, тижневик «Аудиторія»

Студентське життя нагадує американські гірки. І що ближче до сесії, то більше емоції зашкалюють. Одного дня студенти зустрічаються, щоб обговорити, як успішно скласти сесію, а вже невдовзі – на квартирник, щоб поспівати і послухати авторські вірші й пісні своїх друзів.

Для ІТРЕ, як розповів очільник їхньої студентської колегії і профбюро Сергій Мельников, ділитися власними лайфхаками складання іспитів – багаторічна традиція. Завжди під кінець осені організовують такі зустрічі – особливо цікаві першокурсникам. Розповідають про навчальний процес, про те, як відбувається сесія, що таке залік, іспит, як працює рейтингова система, що таке поточний контроль, а також діляться власними порадами, як полегшити собі життя, а коли, навпаки, потрібно більше докласти зусиль.

– Багато студентів полюбляють випитувати про конкретних викладачів, про особливості їхнього характеру. Найпопулярніше питання – що робити, щоб не вигнали з університету. У нас єдиний принцип – вчитися, не затягувати і не боятися. Одним із пунктів таких зустрічей є «студентська міфологія». Вона виникає, коли старшокурсники розповідають різні історії про викладачів. Хоча ми завжди наголошуємо, що вірити цьому аж ніяк не можна, бо кожен має власний досвід і думки суб’єктивні, – каже Сергій.

Та на загал такі зустрічі корисні, бо принаймні допомагають першокурсникам краще зрозуміти сесійний процес і не робити помилок, готуючись до іспитів.

А нещодавно (22 листопада) активісти ІТРЕ знову зібралися, але в ще ширшому колі – на квартирник у Студентському клубі Політехніки. Учасниками літературно-музичного вечора в ретро-стилі були не лише студенти ІТРЕ, а й інших інститутів Політехніки й навіть університетів Львова. Понад три години вони насолоджувалися музикою, авторською поезією та піснями.

– Ми зібралися, щоб разом відпочити, організувати гарно вечір, познайомитися, поділитися своєю творчістю. Приємно, що прийшло багато слухачів. Якщо відверто, то ми навіть були здивовані їх кількістю, бо не очікували аж стільки, – каже мій співрозмовник. – А виконавців – і тих, які декламували поезію, і тих, які співали, було одинадцять. Уже маю чимало добрих відгуків і, що найголовніше, пропозицій знову зустрічатися на таких вечорах.