Вступ 2019: рейтингові списки
 

На АС працювати не страшно: інструктори-атомники провели заняття для студентів Львівської політехніки

17 грудня 2018, 09:09
Ірина Мартин, тижневик «Аудиторія»

Тут треба чітко дотримуватися відповідних правил. Про це та інші конкретні ситуації студентам-атомникам розповідали інструктори Рівненської АС.

Чотири роки тому в Інституті енергетики і систем керування почали готувати інженерів-атомників. Цьогоріч цей перший набір у повному складі вже вступив до магістратури. Однак студентам читають лекції не лише викладачі ІЕСК, а й, за домовленістю з НАЕК «Енергоатом», практики з атомних станцій. Вони діляться практичним досвідом про ситуації, що можуть виникати в роботі, як їм зараджувати. Цього разу прибуло четверо лекторів із Рівненської АС, які працюють у різних спрямуваннях – ядерній, електричній, тепловій і безпеці експлуатування АС.

Виконувач обов’язків начальника повномасштабного тренажера навчально-тренувального центру Рівненської АЕС Сергій Кіпер у Політехніці читає лекції вдруге. За його спостереженнями, студенти готові сприймати інформацію, ставлять додаткові запитання:

– Розповідаю їм про системи, що забезпечують роботу основного обладнання, реакторної установки енергоблоку загалом, тобто системи контролю управління. Наголошую, що на АС тепер дуже сучасні установки – на основі цифрової техніки, мікропроцесорних технологій.

Лекції охоче відвідували бакалаври, магістри, викладачі. Четвертокурсниця Марія Кузьміч намагалася не пропускати занять, адже від практиків почула багато конкретної інформації:

– Нам розповідають про умови нормального експлуатування та аварійні режими, про те, як їх запобігати чи усувати. Це для мене актуально, адже хочу працювати на АС. На Рівненській АС працює багато моїх знайомих. Навіть мама радила після школи вступати на цю спеціальність, адже мене не цікавили ні гуманітарні науки, ні педагогіка чи медицина. Небезпек на АС не боюся, бо українське законодавство захищає жінок від важкої праці і небезпечних ділянок.

Завідувач кафедри теплоенергетики, теплових та атомних електричних станцій (ТТАЕ), де навчаються атомники, професор Михайло Семерак запевняє, що у цій професії найважливіше – уважність і знання, адже щонайменший промах – скажімо, натискання не на ту кнопку – може стати трагедією. Натомість якщо скрупульозно дотримуватися всіх правил, то нема причин боятися. Тому працівники атомної не мають права навіть на декілька секунд запізнитися на роботу чи без потреби заходити до сусіднього кабінету.

Михайло Михайлович часто їздить на атомні станції та переконується, що там дозиметр показує менший рівень радіації, ніж, скажімо, у Києві. І наголошує, що не треба вважати, що найнебезпечніша – атомна станція, бо й на теплових у вугільних шлаках міститься не менше, а подекуди й більше радіоактивних речовин. Аби працювати на АС, недостатньо здобути відповідну освіту. Треба безпосередньо на станції отримати допуск до роботи за пультом і пройти перевірку на психологічну стійкість, адже комісія мусить виявити, чи інженер не розгубиться при аварії і чи до останньої хвилини адекватно діятиме, – наголошує завідувач.

Позаяк «Енергоатом» зацікавлений у добрій підготовці фахівців, то за умовами угоди про співпрацю зі Львівською політехнікою надає стипендії найкращим студентам-атомникам, які за семестровим підсумком мають 71 і більше балів (це попри державну стипендію). Як розповіла заступниця керівника кафедри Тетяна Римар, на сьогодні діє вісім таких стипендій. Однак стипендіати після завершення навчання повинні не менше трьох років попрацювати на одній з атомних станцій (це передбачено умовою угоди). А під час навчання вони там проходять виробничу практику. Однак керівництву кафедри хотілося б, щоб на час практики університет фінансував проживання тим студентам, яким далеко добиратися додому.

– Які студенти вступають на атомну інженерію? – запитую в очільника кафедри Михайла Семерака.

– Цілеспрямовані, адже вони здебільшого з районів, де розташовані атомні станції. Часто на АС працюють їхні батьки. Отож, знають, у чому полягає робота інженера-атомника і скільки він заробляє. Під час профорієнтаційних заходів ми їздимо по школах у тих регіонах, зустрічаємося з учнями випускних класів, розповідаємо про професію.

– Як пояснюєте їм перспективність фаху?

– Наголошуємо, що енергія потрібна всім спеціальностям. Нині дуже популярно вступати на комп’ютерника, але не забуваймо, що комп’ютери не працюватимуть без атомної енергетики.