Запис вебінару «Особливості вступної кампанії 2017 року»

Львівська політехніка першою в Україні «вийшла» на «Горизонт 2020» з вартісним проектом

12 січня 2018, 11:57
Ігор Галущак, прес-служба Львівської політехніки

У 2015 році Україна приєдналася до європейської програми «Горизонт 2020», що передбачає співпрацю у сфері наукових досліджень. Відтак вітчизняні дослідники, наукові й навчальні заклади та інноваційні підприємства нині можуть повноцінно брати участь у цій програмі на рівні із іншими країнами – членами ЄС та кандидатами на вступ до Євросоюзу.

Згідно із Законом України «Про пріоритетні напрями розвитку науки і техніки» визначено пріоритетні напрями розвитку науки і техніки на період до 2020 року. Це, по-перше, фундаментальні наукові дослідження з найважливіших проблем розвитку науково-технічного, соціально-економічного, суспільно-політичного, людського потенціалу для забезпечення конкурентоспроможності України у світі та сталого розвитку суспільства і держави. По-друге, йдеться про інформаційні та комунікаційні технології, розвиток енергетики, енергоефективність та раціональне природокористування. Наступний напрям – розвиток науки про життя, нові технології профілактики та лікування найпоширеніших захворювань. Заторкнуто і проблематику, пов’язану зі створенням нових речовин і матеріалів тощо.

Зазначимо, що програма «Горизонт 2020» є першим проектом ЄС, до якого долучилася Україна в період набуття чинності угоди про асоціацію нашої країни з Євросоюзом. Участь у програмі засвідчує, що Євроспільнота й Україна вважають наукові дослідження та інновації вирішальними для економічного зростання і створення нових робочих місць. Водночас це відкриває широкий спектр нових можливостей для українських науково-дослідних інститутів, університетів та бізнесу – від фундаментальних досліджень до прикладної діяльності. Наприклад, Україна тепер зможе отримувати гранти від Європейської дослідницької ради, звертатися за фінансовою підтримкою для інноваційних програм малих і середніх підприємств, отримувати підтримку наукових розробок і науково-дослідних проектів, а також брати участь у керуванні та координуванні проектів.

Нещодавно проект Національного університету «Львівська політехніка» під назвою «Innovative Optical/Quasioptical Technologies and NanoEngineering of Anisotropic Materials for Creating Active Cellswith Substantially Improved Energy Efficiency» (проект № 778156, акронім IMAGE) отримав позитивне рішення щодо фінансування в рамках програми «Горизонт 2020» y конкурсі «Marie Skłodowska-Curie Research and Innovation Staff Exchange (MSCA-RISE-2017)». Загальна вартість проекту, термін виконання котрого чотири роки, становить 1 692 000 євро. До нього, окрім Львівської політехніки як координуючої організації, будуть долучені ще вісім партнерів – університетів та інноваційних фірм із Німеччини, Франції, Польщі та України. А координатором проекту призначений його ініціатор і натхненник, професор кафедри телекомунікацій Національного університету «Львівська політехніка», доктор технічних наук, знаний в Україні та за кордоном науковець у галузі оптики і лазерної фізики та фізики твердого тіла Анатолій Андрущак.

І успіх цей неабиякий. Адже названий проект у межах конкурсу MSCA-RISE програми «Горизонт 2020» є першим в Україні, де координуючою організацією є українська інституція – Національний університет «Львівська політехніка».

Як наголошує сам Анатолій Андрущак, отримати фінансову підтримку від євросоюзівської програми хоч і непросто, але цілком реально. Звісно, за дотримання двох головних умов: по-перше, проект має бути справді інноваційним, а, по-друге, його ініціатори повинні мати наукові досягнення, визнані у світі, достатню міжнародну співпрацю, а також виявити наполегливість. Адже підготовка такого проекту передбачає 3–4 місяці напруженої командної роботи.

Це й довів координатор проекту IMAGE професор Анатолій Андрущак, який має значний досвід міжнародної співпраці. Він, зокрема, очолював низку міжнародних проектів Українського Науково-Технологічного Центру та індивідуальний проект Сьомої Рамкової програми Європейського Союзу. Він також пройшов нострифікацію доктора наук у Вроцлавській політехніці (Польща), має в базі даних Web of Science H-індекс цитованості 17 та більше 70 цитованих робіт, причому майже половина з них написані у співавторстві із закордонними науковцями, які й надалі будуть активними виконавцями проекту IMAGE.

– Під наш проект, – зазначає Анатолій Андрущак, – ми об’єднали фахівців з різних країн і галузей: оптики, матеріалознавства, інформаційних та нанотехнологій. А його координацією та втіленням у життя нині займатиметься нещодавно створений наказом ректора Львівської політехніки Юрія Бобала Науково-навчальний центр інноваційних технологій і наноінженерії (Center of excellence for Innovative Technologies and Nanoengineering). Суть же самого проекту – вивчити і запропонувати нові шляхи використання анізотропних матеріалів під уже напрацьовані нами технології з метою створення новітніх оптоелектронних пристроїв і нового класу кристалічних нанокомпозитів із заданою анізотропією, які, на нашу думку, матимуть широке використання в найрізноманітніших наукоємних виробництвах і в Україні, і за кордоном. Хочу зазначити, що з нашої ініціативи до міжнародного Консорціуму проекту IMAGE були долучені також вітчизняні фірми, зокрема НВО «Карат», що входить до складу «Концерну «Електрон», і компанія «SoftPartners».

Що ж до того, як домогтися такого вартісного проекту, то пан Анатолій радить нашим науковцям-дослідникам, яким є що запропонувати на сучасний ринок інноваційних технологій, бути настійливими і не втрачати надії після перших відмов.

– Скажімо, я подавав свої пропозиції на фінансування цієї програми три роки поспіль, – ділиться досвідом професор Андрущак. – Після першої відмови ми врахували негативні зауваження та внесли до пропонованого проекту відповідні корективи. Відтак покроково набирали все вищі «прохідні» бали, аж допоки не домоглись свого. Що ж до коштів, виділених нам Брюсселем, то ми їх будемо витрачати в основному на зарубіжні відрядження співробітників нашого Центру, яких набиратимемо не лише із львівських політехніків, але й з інших дослідницьких інституцій Львова, що мають стосунок до матеріалознавства та нанотехнологій. Там вони матимуть змогу працювати у провідних фірмах на найновішому обладнанні та реалізовувати наші напрацювання.

Паралельно коштом проекту у Львівську політехніку, як і до інших партнерів з України, будуть приїжджати у відрядження на один, два чи три місяці науковці з-за кордону від партнерів нашого Консорціуму з Німеччини, Франції та Польщі, які проводитимуть наукові дослідження на наявних та новостворених експериментальних установках в лабораторіях Центру. Це сприятиме тіснішій координації робіт з реалізації проекту із зарубіжними партнерами.

– Відзначу, – сказав на завершення розмови Анатолій Андрущак, – всебічне сприяння у становленні новоствореного Центру ректорату нашого університету, зокрема дієву допомогу проректора з наукової роботи професора Наталії Чухрай та проректора з навчально-виробничої роботи Володимира Крайовського. Саме завдяки їм ми отримали просторі приміщення, де вже завершено ремонт. Отож, нині маємо всі умови для створення сучасних дослідницьких лабораторій за кошти Європейського Союзу, прийому закордонних науковців і плідних наукових досліджень.

Наостанок додамо, що сприянням в одержанні грантів за програмою «Горизонт 2020» у Львівській політехніці займається Національний контактний пункт «Дії Марії Кюрі для розвитку навичок, навчання та кар’єри», яким керує кандидат технічних наук Галина Лазько. Цей пункт надає фахові рекомендації з підготовки проектних пропозицій та участі в нових конкурсах «Горизонту 2020».