Запис вебінару «Особливості вступної кампанії 2017 року»

Сучасні тенденції в комп’ютерній галузі: в Університеті відбулася ХІІ Міжнародна конференція CSIT 2017

13 вересня 2017, 14:24
Катерина Гречин, тижневик «Аудиторія»

У Львівській політехніці 5–8 вересня відбулася ХІІ Міжнародна конференція «Комп’ютерні науки та інформаційні технології» (CSIT 2017).

Її організатори й партнери – Інститут комп’ютерних наук та інформаційних технологій Львівської політехніки, НАН України, факультет комп’ютерних наук Харківського національного університету радіоелектроніки, Технічний університет м. Лодзь (Польща) та IEEE MTT/ED/AP/CPMT/SSC West Ukraine Chapter. Конференція відбулася під патронатом Міністерства освіти і науки України.

У конференції, яку відкрив директор ІКНІ професор Микола Медиковський і від імені ректорату привітав проректор із науково-педагогічної роботи та міжнародних зв’язків професор Олег Матвійків, узяло участь понад 200 науковців з України, Австрії, Болгарії, Ірландії, Молдови, Марокко, Німеччини, Польщі, Румунії, Словаччини, Сербії, Туреччини, Франції та Чехії. Протягом її роботи було заслухано 106 доповідей.

Як відзначила декан повної вищої освіти ІКНІ професор Наталія Шаховська, цього року конференцію вперше організували в новому форматі: відбулося два ворк-шопи – дві підконференції. Один воркшоп був присвячений індуктивному моделюванню, який ІКНІ організував спільно з НАН України (модератор – професор Володимир Степашко). Другий (онлайн) був частиною Світового конґресу керування проектами, який цими днями відбувався в Астані (професор Сергій Бушуєв). До слова, така форма спілкування дуже посприяла поширенню ідей із керування проектами в Україні та світі.

– Основні напрями конференції, на яких зосередили увагу учасники конференції – комп’ютерні науки (штучний інтелект, керування проектами, інтелектуальні керувальні системи), прикладна лінгвістика, інформаційні технології загалом і в проектуванні зокрема, кібер-фізичні системи тощо, – розповідає Наталія Шаховська. – Першого дня у нас були пленарні засідання, наступних два дні всі працювали у восьми секціях (торік було лише чотири). Особливістю цієї конференції було те, що всі виголошені доповіді потрапили до міжнародних баз даних, а відібрані розширені тези доповідей будуть надруковані як статті у відомому німецькому журналі «Springer». Крім цього, теж уперше одна із секцій працювала тільки в онлай-режимі.