Запис вебінару «Особливості вступної кампанії 2017 року»

На Україну повернусь через роки, через віки: Дні української діаспори у Львові, присвячені 50-річчю СКУ

28 серпня 2017, 11:28
Борис Козловський, прес-служба Львівської політехніки

Щоразу, коли бачу у Львові так багато українців з усього світу, мимоволі звучить у душі відома пісня «На Україну повернусь» на слова Степана Галябарди і музику Остапа Гавриша у виконанні Іво Бобула:

На Україну повернусь
Через роки, через віки,
Устами вдячно притулюсь
До материнської руки...

Етнічних українців за межами нашої держави – понад 20 мільйонів. Це приблизна кількість, адже важко порахувати, скільки громадян України становлять нові хвилі еміграції, так званих заробітчан.

Нагадаємо, що перша хвиля еміграції українських селян (переважно з Галичини) до США, Канади. Бразилії розпочалася ще наприкінці ХІХ століття. Наші земляки за межами рідної землі виявили неабияку силу волі, працездатність, кмітливість, чимало з них стали успішними науковцями, політиками, бізнесменами. Велика проблема усіх хвиль еміграції – це асиміляція у чужомовному середовищі. Але свідомі українці прагнуть зберегти свою ідентичність – мову, культуру, звичаї та обряди. Підживлює ці устремління постійний зв’язок між собою українських родин, українських громад, батьківська віра і, звичайно, опертя на свою першу Батьківщину – Україну.

Відзначення 50-річчя Світового Конгресу Українців розпочалося 26 серпня у Мистецькому Арсеналі міста Києва. У цьому ювілейному заході справді світового значення взяли участь Президент України Петро Порошенко разом із дружиною Мариною Порошенко. Глава держави у своєму виступі підкреслив, що Світовий Конгрес Українців – це надійна і потужна сила, яка далеко за межами України відстоює політичні, економічні та культурні інтереси нашої держави. Президент Світового Конгресу Українців Евген Чолій підкреслив, що СКУ чимало зробив для просування України на шляху євроінтеграції, а нині своїм пріоритетним завданням вважає вплив на уряди і парламенти своїх країн з тим, щоб якнайшвидше припинити агресію Росії проти незалежної України.

Урочисте зібрання українців світу розпочалося у неділю, 27 серпня, у Львові велелюдним віче на площі Святого Юра поблизу пам’ятника Митрополиту Андрею. Він ніби з висоти десятиліть дивиться мудрими очима на це дійство, що є торжеством історичної справедливості. Площа прикрашена державними прапорами 53 країн світу, у яких діють українські громади під «парасолькою» Світового Конгресу Українців.

Першим виголосив слово Президент Світового Конгресу Українців Евген Чолій, який є очільником СКУ від 2008 року. Його виступ не містив жодного офіціозу. Він ніби розмовляв з людьми, які зібралися на площі. Склавши подяку і поздоровлення владикам, всечесним отцям, керівникам обласної і міської влади, президент СКУ особисто привітав присутніх на урочистості ректора Львівської політехніки Юрія Бобала і директора Міжнародного інституту освіти, культури та зв’язків з діаспорою Ірину Ключковську. Адже Львівська політехніка та Інститут є давніми і надійними партнерами СКУ.

Евген Чолій пригадав свою участь у торжествах з нагоди 25-ї річниці Незалежності України. Тоді, 24 серпня 2016 року, на Хрещатику накрапав невеликий дощ. «Мені подумалося, – згадував пан Евген, – що це сльози радості українців, які вибороли свою Незалежність. Але водночас це були і сльози Небесної Сотні. Сльози 10 тисяч людей різного віку, які загинули у боях з російським агресором на Сході України, це сльози політичних в’язнів і полонених у Росії та на окупованих територіях. Це сльози сотень тисяч вимушено переміщених осіб». Президент СКУ висловив упевненість, що українці, згуртувавшись, виженуть з України усі ворожі сили. «Світове українство не шкодуватиме сил, щоб допомогти Україні реформуватися, здолати корупцію і впевнено йти до Європейського Союзу», – наголосив він наприкінці.

Голова Львівської облдержадміністрації Олег Синютка звернувся зі словами вдячності до керівників СКУ за те, що свій ювілей така поважна інституція вирішила відзначити не лише у Києві, а й у княжому Львові, який завжди був і є душею та серцем України. Промовець нагадав, що цього року, відзначаючи 26-у річницю Незалежності України, на військовому параді у Києві разом зі Збройними Силами України пройшли підрозділи 10 країн Європи, США і Канади. У цьому є заслуга й світового українства. Все більше і більше людей у світі усвідомлюють, що Україна бореться за європейські і християнські цінності. «Ми впевнені, – зазначив очільник області, – що з вашою допомогою знову побачимо державні прапори України в Донецьку, Луганську, Севастополі». А закінчив свій виступ Олег Синютка словами Івана Франка «Нам пора для України жить...», нагадавши, що 27 серпня – це день народження поета і письменника.

Заступник міського голови Львова Андрій Москаленко зазначив, що саме через Львів громадяни багатьох країн світу дізнаються правду про Україну: «Сьогодні ми наочно бачимо й відчуваємо, що увесь світ з нами...».

Ректор Національного університету «Львівська політехніка» Юрій Бобало у своєму виступі, зокрема, сказав: «Важливим є те, що ця подія відбувається саме тут, на площі Святого Юра, поблизу пам’ятника митрополиту Андрею Шептицькому, який був не тільки духовним будівничим, а й провідником української нації. Впродовж свого архієрейського служіння він завжди переймався долею українських мігрантів та радив українцям на чужині не втрачати передусім віру і триматися Божого закону... Згадаймо слова митрополита Андрея: «Їдьте з Богом і з Богом повертайтеся, здорові душею і тілом, вертайтеся кращими, як ви виїхали, вертайтеся з Божою ласкою...».

Від імені багатотисячної академічної спільноти Львівської політехніки ректор Юрій Бобало привітав кожного, хто своєю працею, працею своїх батьків жертовно плекав українство в країнах свого поселення, утверджував Україну в умовах її бездержавності, а сьогодні бореться за її свободу як найвищу людську цінність. Завершив свій виступ промовець словами Андрея Шептицького, які той пророче виголосив у свій передсмертний час: «Україна увільниться від упадку і стане державою могутньою, об’єднаною, величавою, яка буде дорівнювати іншим високорозвинутим державам».

Директор Міжнародного інституту освіти, культури та зв’язків з діаспорою Львівської політехніки Ірина Ключковська звернулася безпосередньо до українців, які прибули на це торжество: «Ми безмежно вдячні вам за те, що ви тримали над нами наше українське небо в умовах нашої бездержавності. Ви були з нами і в години радості, і в години випробувань, ви були з нами на Майдані, коли він стікав кров’ю, ви з нами і зараз, коли ми даємо відсіч російському агресорові».

Архієпископ і Митрополит Львівський УГКЦ Ігор Возьняк благословив проведення Днів української діаспори у Львові і запросив усіх присутніх взяти участь у Вечірній службі Божій у соборі Святого Юра.

Після завершення Служби Божої наші гості попрямували до головного корпусу Львівської політехніки. Усі вестибюлі, сходи головного корпусу стали місцем проведення різноманітних виставок. Одна з них присвячена відзначенню 125-річчю Патріарха Йосипа Сліпого. З цікавістю оглядали наші гості високохудожні вироби сучасного українського ювелірного і декоративно-прикладного мистецтва Київського ювелірного дому «Лобортас». Етногалерея «Спадок» з Тернополя представила артефакти народної духовності, автентичні зразки ужиткових речей: українські строї, прикраси, скрині, рушники тощо. А поруч – сучасні українські строї етнодизайнера, члена Національної спілки художників України Марії Гнилякевич. Усе це повертало представників української діаспори до тієї України, яку зберегли у пам’яті і серці вони самі, їхні батьки і пращури.
 

Фото Йосипа Марухняка

У продовження теми

Ректор Юрій Бобало: «Двері Львівської політехніки завжди будуть відкриті навстіж для української діаспори...»

Міжнародна конференція «СКУ в 50 років і далі: Європейський контекст»: відкриття та секційні засідання

Пріоритети Світового Конгресу Українців для України: відсіч російській агресії та європейська інтеграція

Святкування Днів української діаспори у Львові з нагоди 50-ліття Світового Конгресу Українців завершено

Урочиста академія з нагоди 50-ліття Світового Конгресу Українців: з журбою радість обнялась...