Наталя Яценко, тижневик «Аудиторія»
Театр-студія «Хочу»

Народний театр-студія «Хочу» взяв участь у всеукраїнському фестивалі аматорських театрів «День театру». Актори-політехніки репрезентували глядачам і журі у Національному академічному драматичному театрі ім. І. Франка (Київ) відновлену авторську виставу «Тричі мені являлася любов».

На третій фестиваль українського аматорського театру завітало 140 театральних колективів із 46-ти міст України. Свою творчість вони представили на семи професійних сценах столиці. Актори різних вікових категорій – діти, люди старшого віку й люди з особливими потребами – створили дуже дружню атмосферу. Наприкінці трьох фестивальних днів у київській мерії відбувся театральний бал. Під час нього журі не оголошувало переможців: цього разу вирішили обійтися без розподілу місць, бо мета фестивалю – об’єднувати театралів, надавати можливості для показу їхніх талантів і обміну сценічним досвідом. Але найкращих таки відзначили – народний театр-студія «Хочу» вразив усіх сценічним створенням образу Івана Франка як поета. Роздуми про кохання з ароматом кави полонили й глядачів, інших учасників фестивалю – вони висловлювали компліменти виставі й акторам.

– Це був наш найкращий показ вистави про Франка, – резюмує режисерка «Хочу» Анастасія Непомняща. – Дуже сподобалося організування фестивалю, зокрема перед виступом, до якого ми готувалися майже годину, нам допомогли з оформленням сцени. Цей фестиваль під егідою НСТДУ дав змогу аматорам вийти на професійну сцену, що посилило їхнє почуття відповідальності, сконцентрованості й спонукало прагнути більшого.

Перед поїздкою у Львові щодня відбувалися репетиції. У Києві виступили Олександр Кравчук (ІКТА, грав роль Франка середнього віку), Дмитро Качковський (ІСТР, Франко зрілий), Інна Скічко (ІНЕМ, Целіна Зиґмунтовська), Тетяна Топчій (ІГСН, Юзефа Дзвонковська), Каріна Колодій (ІНЕМ, Ольга Рошкевич), Алла Кольгофер (випускниця, грала співачку з кафе), Євгенія Шаховець (ІГСН, господарка каварні, де відбувається дійство вистави), Ростислав Бережницький (ІНПП, чоловік господарки каварні).

Святослав Покорчак, студент третього курсу ІНЕМ, грав роль Василя Щурата. Відвідує театр-студію «Хочу» з весни, до того і тепер танцює в народному ансамблі танцю «Вірність». Швидко опанував свою роль, бо має акторський досвід – раніше займався у театральному гуртку при ЛПГ.

– Тільки потрапив у Театр ім. І. Франка, зрозумів, що то цілковито інший світ. Там є п’ять виходів на сцену, що створює багато можливостей для подачі матеріалу. Декорації мінімалістичні, але ти себе вже бачиш у виставі. Доповнили цю магію театру добрі освітлення й акустика, – поділився враженнями Святослав.

Майбутню дружину Франка, Ольгу Хоружинську, грала студентка другого курсу ІНПП Юля Чорній. Спочатку цю роль виконувала інша акторка, та на цьогорічних Наукових фестинах – уже Юля.

– Журі назвало нас театром, який співає – у виставі є пісні на слова Франка. Після виступу могли з його учасниками поспілкуватися, вислухати зауваження і поради. Журі сказало, що в нас усе було точно і делікатно, та порадило акторам бути більш відкритими у вираженні емоцій: уникати формалізму, говорити «я тебе люблю» переконливо, з серця. Паралельно з нашою виставою на головній сцені були «Три товариші», в яких грали Василь Баша й Остап Ступка. Побачити зірок сцени, сфотографуватися з ними – це велике щастя, – згадує Юля Чорній та наприкінці додає, що ця поїздка її надихнула розвиватися далі, грати в новій виставі.

Молодого Франка, якому 18 років, втілив на сцені першокурсник ІКНІ Роман Музика.

– Граю лише місяць, роль складна. Ранні твори поета – напруга романтизму, зародження власної філософії, пошуки ідеалу. Щоб увійти в роль, читав Франка, ходив на репетиції, шліфував кожне слово, щоби його вібрації збігалися з вібраціями моїми. І намагався зрозуміти психологію людини, яка була щаслива у своїх нещастях, – каже хлопець. – Опісля вистави приємно було чути добрі відгуки глядачів. Ми ж дуже хотіли виступити якнайкраще, щоб сподобатися не лише журі чи режисеру, а насамперед самим собі.

«Хочисти» вповні скористалися нагодою ліпше пізнати Київ і побачити відомих акторів зблизька. Очікуючи на дипломи й подяки від організаторів фестивалю, вони мріють про успішне складання сесії і нові прем’єри.