Відповідно до повідомлення Міністерства освіти та науки, яке готувало зміни, оцінювати результати роботи наукових установ будуть незалежні експертні групи. Раніше це робили різні міністерства та президії академій наук.

Неефективні установи будуть реорганізовувати чи ліквідовувати, а тим, які отримають позитивні оцінки, збільшать обсяги підтримки. Атестація є обов'язковою для установ державної і комунальної форм власності, а також для тих, у чиїх статутних капіталах є частка держави. Інші можуть проходити держатестацію за власною ініціативою.

– Які зміни відбудуться в результаті атестації?

– Зазначається, що методику та критерії оцінювання наукових установ Міносвіти підготує найближчим часом, – каже Наталія Чухрай, професор, проректор із наукової роботи Національного університету «Львівська політехніка». – Через це поки що важко сказати, які саме зміни відбудуться. Відомо лише, що за підсумками оцінювання наукові установи поділять на чотири групи: лідери; стабільні наукові установи, що можуть бути провідними за певними напрямами досліджень; унікальні в певній галузі, але демонструють невисокий рівень розвитку потенціалу; ті, які втратили перспективи розвитку.

– Це означає, що комусь дадуть фінансування, а когось ліквідують?

– Завдяки змінам серйозним науковим установам, можливо, забезпечать бодай якусь стабільність, базове (нехай мінімальне – 3200 гривень) фінансування. Це дасть змогу людям стабільно займатися наукою... Скажімо, у нас науковою роботою займаються викладачі (і для освітнього процесу, і для науки) і вони мають постійну ставку за викладацьку роботу. Однак в університеті також є група науковців, які не займаються викладанням дисциплін, а мають лише наукову роботу. Частина науковців перебивається від договору до договору, не має за що жити.

– Що дасть поділ інститутів, університетів та інших закладів на групи?

– Наприклад, якщо університети в Польщі отримують рівень А+, А чи В, то вони мають державне фінансування. За кордоном оцінюється освітня, наукова складова, міжнародна діяльність. Від цього залежить, скільки виділять грошей на факультет чи лабораторію. А що буде в нас, які обсяги підтримки будуть передбачені, які застосують методики і критерії оцінювання –  наразі не відомо.

– Чи всім вченим (навіть перспективним) потрібна однакова державна допомога?

– Є наукові напрями, які самі цілком нормально розвиваються через держдоговори. Наприклад, геодезія, будування тощо. Але є фундаментальна наука, яка обов'язково потребує державної підтримки, бо часто займається тривалими в часі дослідженнями. Без коштів держави паростки такої науки просто загинуть. Тепер є надія, що вони будуть розвиватися. З іншого боку, вже давно точаться розмови про те, що частина нашої Академії наук стала неефективною, а гроші на неї йдуть.