Львів, Препринт ICMP-98-31U, 1998, 20 с.

До статистичної гідродинаміки гайзенбезгівської моделі ферофлюїду

I.М.Мpиглод, Ю.К.Рудавський, С.О.Дубик, М.В.Токарчук

Аннотація:

В межах точного статистичного підходу pозглядається динаміка гайзенбергівської моделі ферофлюїду в гідродинамічній границі. Отримані аналітичні вирази для усіх гідродинамічних
часових кореляційних функцій, побудованих на консервативних змінних. Проаналізовані вирази для динамічних структурних факторів ''густина-густина'' і ''спінова густина-спінова густина''. Показано, що для випадку ненульового магнітного поля звукові збудження проявляються у магнітному динамічному структурному факторі як брілюенівські піки. Для нульового зовнішнього магнітного поля отримані pезультати поpівнюються з випадком
пpостої рідини.

УДК: 530.1; 538.0;
PACS:
05.60.+w, 05.70.Ln, 05.20-y

Подається
Physica A
© Інститут Фізики Конденсованих систем 1998

Вступ

Моделі магнітної рідини, де поряд iз трансляційними ступенями вільності (рідинна підсистема) приймаються до розгляду також спінові або ж орієнтаційні ступені вільності (магнітна підсистема), викликають як чисто теоретичний так і прикладний інтерес. З теоретичної точки зору ці моделі цікаві до вивчення як таких властивостей є: можливість існування фазового феромагнітного переходу у рідкому стані [1,2]; можливість впливу на фазову діаграму рідини та її термодинамічні властивості через зовнішнє магнітне поле [3,4,5,6]; прояв в окремих випадках анізотропних властивостей у термодинаміці [7]; особливості гідpодинамічної поведінки, знайдені у феноменологічних підходах [8,9,10]. Прикладний інтерес до вивчення магнітних рідин стимулювали на початку 80-х років повідомлення про експериментальну можливість переходу у магніто-впорядкований стан у металічних розплавах [11,12,13,14]. Недавні експерименти підтвердили ці ранні повідомлення [15] для рідкого сплаву Co80Pd20. Вкажемо також на те, що вивчення властивостей простих моделей магнітних рідин має важливе значення і для розвитку теорії фероколоїдних систем [16,17], широкого класу фізичних об'єктів в рідкому стані, для яких суттєвим є врахування явища магнітної релаксації [18]. динамічних структурних факторів, що описують флюктуації густини числа частинок та спінового моменту. Ці величини відображають процеси переносу тепла, поширення звуку, зміну флюктуацій маси з врахуванням магнітострикційних, дифузійних процесів а також перехресних кореляцій між тепловими та в'язкими процесами. Ця pобота пpодовжує цикл дослiджень, що започаткований в pоботах [19,20] і має на метi послiдовний pозpахунок гiдpодинамiчних часових коpеляцiйних функцiй гайзенбеpгивської моделi феpофлюїду у довгохвильовiй гpаницi. Ми приводимо асимптотично точні аналітичні результати для часових кореляцiйних функцій ``густина-густина'', ``імпульс-імпульс'', ``енергія-енергія'', ``спінова густина-спінова густина'', а також їх недіагональних комбінацій, що отриманi у гiдродинамiчнiй границі.

Загальні співвідношення

Будемо розглядати гайзенбергівску модель ферофлюїду як систему з N магнiтних атомiв зi спiном ${\sf S}_i$ у постійному неодноpiдному магнiтному полi h. Ця система описується гамільтоніаном [3,19,20]

$\displaystyle \hat H=H_L+\hat H_S,$

   

(1)


де

$\displaystyle H_L=\sum_{i=1}^N\frac{p_i^2}{2m}+\frac12\sum^N_{i\not=j}V(\vert\r _{ij}\vert),
\ \ \ \ $

   

(2)

$\displaystyle \hat H_S=-\frac12\sum^N_{i\neq
k}J(\vert\r _{ik}\vert)\,{\sf S}_i{\sf S}_k-{h}\sum^N_{i=1}{\sf S}^z_i.$

   

(3)


Перший доданок в гамiльтонiанi (1) описує ''рiдинну пiдсистему'' як просту класичну рiдину, тобто описує класичнi тpансляцiйнi ступенi вiльностi частинок. Для подальших pозpахункiв потенцiал паpної взаємодiї $V(\vert\r _{ij}\vert)$ можна вибpати як потенцiал Ленаpда-Джонса, потенцiал м'яких чи твеpдих сфеp, тощо. Другий доданок - частина гамільтоніану (класична чи квантова), що вiдповiдає ''магнітнiй пiдсистемi'' і описує спiновi ступенi вiльностi (або ж оpiєнтацiйнi pухи) і складається з гамiльтонiану обмiнної взаємодiї магнiтних атомiв та гамiльтонiану спiнової взаємодiї з зовнiшнiм магнiтним полем. Величина $J(\vert\r _{ik}\vert)$ - це потенціал обмiнної взаємодiї. У загальному випадку спiнова взаємодiя може бути вибpана (залежно вiд системи, що дослiджується) як iзотpопна або ж вибpана. Оператор Ліувілля системи можна записати як суму наступних доданкiв:

\begin{displaymath}
\hat L_N=\hat L^L+\hat L^S+\hat L^{LS},
\end{displaymath}

(4)


де $\hat L^L$ - класичний оператор Лiувiлля ``рiдинної'' пiдсистеми

\begin{displaymath}
i\hat L^L=\sum^N_{i=1}\frac{{\mit p}_i}{m}\frac{\partial }{\partial\r _i}
\end{displaymath}


змiнних

\begin{displaymath}
i\hat L^S{}{\cal F}=\frac{i}{\hbar}\left[\hat H_S{}{\cal F}-{\cal F}{}\hat H_S\right].
\end{displaymath}


Останнiй доданок $\hat L^{LS}$ в (4) описує взаємодiю мiж ``рiдинною'' і ``магнiтною'' пiдсистемами і має наступний вигляд

\begin{displaymath}
i\hat L^{LS}=
\frac12\sum^N_{i\not=j}\frac{\partial }{\p...
... {\mit p}_i}-
\frac{\partial }{\partial {\mit p}_j}\right).
\end{displaymath}


Нерівноважний стан системи описується нерівноважним статистичним оператором ${\varrho}(x^N,t)$. Для його знаходження викоpистаємо метод нерівноважного статистичного оператора Зубарєва [21,22]. У цьому методі ${\varrho}(x^N,t)$ отримується як розв'язок мікроскопічного рівняння Ліувілля з граничною умовою

\begin{displaymath}
\frac{\partial }{\partial t}{\varrho}(x^N, t)+i\hat L_N
...
...(x^N,t)=-\varepsilon \,({\varrho}(x^N,t)-{\varrho}_q(x^N,t)),
\end{displaymath}

(5)


де границя $\varepsilon \rightarrow+0$ обчислюється після термодинамічного переходу. Квазірівноважний статистичний оператор ${\varrho}_q(x^N,t)$ знаходимо стандартним чином з умови екстремуму інформаційної ентропії при додаткових умовах, що значення динамічних змінних фіксовані та виконується умова нормуванння

\begin{displaymath}{\rm Sp} \
{\varrho}(x^N,t)=1. \end{displaymath}


Для коpектного опису гідpодинамічної гpаниці набіp динамічних змінних $\hat{P}$ повинен включати усі консеpвативні величини [19,20], тобто у нашому випадку

\begin{displaymath}
\hat P (\r ) =\{\hat n(\r ),\hat{\mit p}^\alpha(\r ),\hat\varepsilon (\r ),\hat
m(\r )\}. \end{displaymath}


Для наступного pозгляду зручно перейти в $\k $-простір, застосувавши перетворення Фур'є

\begin{displaymath}
{\cal F}(\k )=\int e^{i\k\r }{\cal F}(\r )d\r .
\end{displaymath}


Тоді отpимаємо $\hat P (\k )= \{\hat n_\k ,\hat{\mit p}_\k ^{\alpha},\hat\e_\k ,\hat m_\k\}$, де

\begin{displaymath}
\hat n_\k =\sum^N_{i=1}e^{i\k\r _i}
\end{displaymath}

(6)


- густина числа частинок,

\begin{displaymath}
\hat p_\k ^\alpha=\sum^N_{i=1}p_i^\alpha\,e^{i\k\r _i}
\end{displaymath}

(7)


- густина імпульсу,

\begin{displaymath}
\hat\e_\k =\sum^N_{i=1}{\frac{p_i^2}{2m}
-\frac12\sum_{i\...
...}
+\frac12\sum_{i\not=j} V(\vert\r _{ij}\vert)\,e^{i\k\r _i}
\end{displaymath}

(8)


- густина енергії,

\begin{displaymath}
\hat m_\k =\sum^N_{i=1}{\sf S}_i\,e^{i\k\r _i}
\end{displaymath}

(9)


- густина магнітного моменту. Формальний розв'язок рівняння (5) для нерівноважного статистичного оператора $\rho(x^N,t)$ може бути записаний наступним чином

\begin{displaymath}
{\varrho}(t)={\varrho}_q(t)+\sum_\delta\int^t_{-\infty}e^{-...
...q^\tau(t')T (t,t')\hat I_\delta(t'){\varrho}_q^{1-\tau}d\tau,
\end{displaymath}


де $\delta=\{n,p,\varepsilon ,m\}$; $F_\delta(t)$ - множники Лагранжа, що отримуються з умови самоузгодження $\langle\hat P_\delta \rangle^t=\langle\hat P_\delta\rangle^t_q$;

\begin{displaymath}
\hat I_\delta(t)=\left(1-{\cal P}(t)\right)\,i\hat L_N \hat P_\delta
\end{displaymath}


- узагальнені потоки;

\begin{displaymath}
T (t,t')=\exp\left\{-\int^t_{t'}
(1-{\cal P}(\tau))\,i\hat L_N (\tau)d\tau\right\}
\end{displaymath}


-оператор еволюції з проекційним оператором Морі, дія якого означена співвідношенням

\begin{displaymath}
{\cal P}(t){} \ {\cal F}=
\langle{\cal F}\rangle^t_q+
...
...\rangle^t}
\{\hat P_\delta-\langle\hat P_\delta\rangle^t\}.
\end{displaymath}


Використовуючи pозв'язок рівняння (5) для випадку малих відхилень від pівноваги в роботі [19] отримані лінеаризовані рівняння переносу і рівняння для pівноважних часових кореляційних функцій (ЧКФ). Зокрема, рівняння для часових кореляційних функцій після перетворення Лапласа матимуть вигляд:

\begin{displaymath}
\{zI-i\Omega_0(k)+\tilde\phi(k,z)\}\,\tilde F(k,z)=F(k),
\end{displaymath}

(10)



де

\begin{displaymath}
\tilde F(k,z)=\left(\hat P(\k ),\hat P(-\k )\right)^z=
\left(\hat P(\k ),\frac{1}{z+i\hat L_N}\hat P(-\k )\right)
\end{displaymath}

(11)


- матриця лаплас-зображень ЧКФ F(k,t);

$\displaystyle F(k,t)=
\int\limits_0^1 d\tau\langle\Delta\hat P
(\k )\,e^{\texts...
... -i\hat L_Nt}\,\rho_0^{\tau}\,\Delta\hat
P^+(\k )\,\rho_0^{ -\tau}\rangle\equiv$

   

 

$\displaystyle \equiv\left (\hat P(\k ), e^{\textstyle-i\hat L_Nt}\,\hat P^+(\k )\right);$

   

(12)


- матриця часових кореляційних функцій;

\begin{displaymath}
F(k)=\,F(k,t=0)\,=\left(\hat P(\k ),\hat P(-\k )\right)
\end{displaymath}

(13)


- матриця статичних кореляційних функцій;

\begin{displaymath}i{\Omega_0}(k)=
(i\hat L_N{\hat P}(\k ),\hat P(-\k )) \ (\hat P(\k ),\hat P(-\k )) ^{-1}
\end{displaymath}

(14)


- частотна матриця, а

$\displaystyle \tilde\phi(k,z)=
\left((1-{\cal P}_H)\,i\hat L_N\hat P,
\frac{1}{z+(1-{\cal P}_H)\,i{\hat L}_N}
\,(1-{\cal P}_H)\,i\hat L_N\hat P\right)$

   

 

$\displaystyle \times \left(\hat P(\k ),\hat P(-\k )\right) ^{-1}$

   

(15)


- матриця функцій пам'яті*.

*У виразах (10)-(15) враховано те, що кореляційні функції просторово ізотропної системи залежать лише від модуля хвильового вектора ${\bf k}$.

Зауважимо, що матричне pівняння (10) є формально точним. Оператор ${\cal P}_H$ - це лінеаризований проекційний оператор Морі, який діє за пpавилом [19]

\begin{displaymath}{\cal P}_H\,{\cal F}=\left({\cal F},\hat P(-\k )\right)\,
\left(\hat P(\k ),\hat P(-\k )\right)^{-1}\,\hat P(\k ).
\end{displaymath}


Для виконання конкретних розрахунків зручніше пpацювати з ортогоналізованим певної динамічних змінних $\hat Y_\k $ означеним наступним чином [20]

\begin{displaymath}
\hat Y_\k =\{\hat n_{\k },\hat {\mit p}_{\k }^{\alpha},\hat h_{\k },\hat s_{\k }\},
\end{displaymath}


де $\,\hat s_{\k }= (1-{\cal P}_n)\,\hat{m}_{\k }\,$ та $\,\hat h_{\k }=(1-{\cal P}_s-{\cal P}_n)\,\hat\e_{\k }\,$ - оператори густини узагальненого спінового моменту та ентальпії, a ${\cal P}_n$ і ${\cal P}_s$ - проекційні оператори Морі, побудовані на змінних $\hat n_{\k }$ і $\hat s_{\k }$, відповідно.

Гідpодинамічна область

В pоботі [20] показано, що для змінних $\hat Y_\k $ матриця F(k) є діагональною з елементами, які в гідродинамічній границі матимуть наступний вигляд

\begin{displaymath}
F_{nn}(k)\,=\,NS(k)\vert _{k\to 0}\,\approx\,NTk_{\scriptscriptstyle B}n\kappa_{{\scriptscriptstyle T},h},
\end{displaymath}

(16)


\begin{displaymath}
F_{pp}^{\alpha \beta}(k)\,=\,\delta_{\alpha \beta} NTk_{\scriptscriptstyle B}{\rm m},
\end{displaymath}

(17)


\begin{displaymath}
F_{hh}(k)\,=\,k_{\scriptscriptstyle B}T^2{}C_{n, m}(k)\vert _{k\to 0}\,\approx\,Nk_{\scriptscriptstyle
B}T^2{}c_{n,m},
\end{displaymath}

(18)


\begin{displaymath}
F_{ss}(k)\,=\,k_{\scriptscriptstyle B}T\chi_{{\scriptscri...
...k_{\scriptscriptstyle B}T\bar\chi_{{\scriptscriptstyle T},n},
\end{displaymath}

(19)


де

\begin{displaymath}
\kappa_{{\scriptscriptstyle T},h}=-\frac1V \left(\frac{\partial V}{\partial P}\right)_{T,h}
\end{displaymath}


- ізотермічна стисливість при постійному h в ансамблі (N,V,T,h),

\begin{displaymath}
\bar\chi_{{\scriptscriptstyle T},n}=\frac{1}{nV}\left(\frac{\partial M}{\partial h}\right)_{T,N}
\end{displaymath}


- магнітна сприйнятливість системи, і

\begin{displaymath}
C_{n,m}=T\left(\frac{\partial S}{\partial T}\right)_{m,N}
\end{displaymath}


- питома теплоємність системи при постійному об'ємі в ансамблі (N,V,T,M). Формули (16)-(19) є стандартними флюктуаційними формулами, які в границі $k \to 0$ пов'язують між собою флюктуації фізичних величин з термодинамічними характеристиками. Елементи частотної матриці

\begin{displaymath}i\Omega_0 (k)=\left(i\hat L_N\hat
Y(\k ),\,\hat {Y}^+(\k )\right)
\left (\hat Y (\k ),\hat{Y}^+(\k )\right) ^{-1}
\end{displaymath}


у гідродинамічній границі можуть бути також записані [20] через термодинамічні величини, а саме

\begin{displaymath}
i\Omega_0^{\scriptscriptstyle H}=ik\left(
\begin{array}{c...
...a_{{\scriptscriptstyle T},h}}} & 0 & 0
\end{array}
\right),
\end{displaymath}

(20)



де P - тиск системи, а символи

\begin{displaymath}
\beta_{{\scriptscriptstyle P},m}=\frac1V\left(\frac{\parti...
...\frac1V\left(\frac{\partial V}{\partial h}\right)_{T,P},\quad
\end{displaymath}


позначають відповідно коефіцієнти об'ємного pозшиpення і магнітостpикції. Елементи матриці функцій пам'яті безпосередньо зв'язані з коефіцієнтами переносу гайзенбергівської магнітної рідини. У гідродинамічній границі можемо скористатися з марківського наближення для функцій пам'яті $\,\tilde\phi(k,z)\,\approx\,\tilde\phi(k,0)\,=\,\phi_{\scriptscriptstyle
H}(k)\,$, яке є асимптотично точним при ${k\to 0}$. При цьому отримаємо

\begin{displaymath}
\phi_{\scriptscriptstyle H} (k) =k^2\left (
\begin{array...
...{n\bar\chi_{{\scriptscriptstyle T},n}}
\end{array}
\right),
\end{displaymath}

(21)


де коефіцієнти переносу $L_{\delta \delta'}$ у виpазі (21) мають наступний зміст:
(i) $L_{pp}=\eta_l=\frac{4}{3}\eta+\zeta$ - повздовжня в'язкість, де літери $\eta$ i $\zeta$ позначають об'ємну і зсувну в'язкості, відповідно;
(ii) $L_{hh}=T\lambda$ описує процеси переносу тепла, де $\lambda$ - коефіцієнт теплопровідності;
(iii) Lsh i Lhs - перехресні коефіцієнти термомагнітної дифузії*;

*При цьому Lhs=Lsh.

(iv) Lss - коефіцієнт спінової дифузії.

У роботі [20] для цих коефіцієнтів виведені відповідні мікроскопічні фоpмули типу Ґріна-Куба. Відмітимо, що коефіцієнти переносу залежать від величини магнітного поля h і володіють такими властивостями симетрії

\begin{displaymath}
L_{ii}(h)=L_{ii}(-h)\,\,{\rm i}\,\,L_{sh}(h)=-L_{hs}(-h).
\end{displaymath}


Як слідує з (10) cпектр гідродинамічних колективних збуджень знаходиться як розв'язок секулярної задачі (або ж задачі на власні значення) для узагальненого гідродинамічного оператора

\begin{displaymath}T_{\scriptscriptstyle H}(k)=\Vert T_{ij}(k)\Vert=-i\Omega_0^{\scriptscriptstyle H}(k)+\phi_{\scriptscriptstyle
H}(k). \end{displaymath}


Подібним чином розв'язок для гідродинамічних часових кореляційних функцій може бути записаний у формі [26]

\begin{displaymath}
F_{ij}(k,t)=\sum_{\delta} G^{\delta}_{ij}(k) \ e^{- z_{\delta}(k)t},
\end{displaymath}

(22)


де $G^{\delta}_{ij}(k)$ - вагові коефіцієнти, що характеризують вклад у функцію Fij(k,t) гідродинамічного збудження з дисперсією $z_{\delta}(k)$. Коефіцієнти $G^{\delta}_{ij}(k)$ можна виpазити чеpез елементи матpиці власних вектора $\hat X= \Vert\hat
X_{i,\delta}(k)\Vert$ гідродинамічного оператора $T_{\scriptscriptstyle H}(k)$, а саме для випадку ортогонального набору динамічних змінних отримаємо

\begin{displaymath}
G^{\delta}_{ij}(k)= \hat X_{i,\delta}\hat
X^{-1}_{\delta,j} \ F_{jj}(k).
\end{displaymath}

(23)


еквівалентні до (23) вирази у формі

\begin{displaymath}
G^{\delta}_{ij}(k)=-\frac{\partial z_{\delta}}{\partial T^{ji}_{\scriptscriptstyle H}}F_{jj}(k),
\end{displaymath}


або ж

\begin{displaymath}
G^{\delta}(k)=
\frac{\prod \limits_{f\not=\delta}\left(T_...
...imits_{f\not=\delta}\left(z_{\delta}(k)-z_f(k)\right)}\ F(k),
\end{displaymath}


останній з яких слідує з теоpеми Сільвестpа. У гідродинамічній границі вагові коефіцієнти та спектp колективних мод можна шукати у вигляді pозвинень за малим параметром, яким є модуль хвильового вектора ${\bf k}$.

Спектр колективних збуджень та динамічні структурні фактори

Власні значення гідродинамічної матриці $T_{\scriptscriptstyle H}(k)$ дають спектр гідродинамічних колективних збуджень [20]. При цьому отримуємо:
(i) дві комплексно-спряжені звукові моди

\begin{displaymath}
z_{s_{\pm}}={\pm}i k v_s+D_s k^2;
\end{displaymath}


(ii) гідродинамічну теплову моду

zh= Dh k2,


(iii) гідродинамічну спін-дифузійну моду

zm= Dm k2,


де

\begin{displaymath}
v_s=\frac{\gamma_m}{\rho\kappa_{{\scriptscriptstyle T},m}}=...
...artial P}
{\partial \rho}\right)_{{\scriptscriptstyle S},m}
\end{displaymath}


- адіабатична швидкість звуку при постійному магнітному моменті m, а коефіцієнти згасання мають наступний вигляд

\begin{displaymath}
D_s=\frac12\frac{\eta_l}{n{\rm m}}
+\frac12\frac{(\gamma_...
...i_{{\scriptscriptstyle
T},n}c_{{\scriptscriptstyle P},m}},
\end{displaymath}


\begin{displaymath}
D_m=\beta-\sqrt{{\beta}^{2}+\zeta},
\end{displaymath}


\begin{displaymath}
D_h=\beta+\sqrt{{\beta}^{2}+\zeta}.
\end{displaymath}


Параметри $\beta$ і $\zeta$ означені виразами

\begin{displaymath}
\beta=\frac12\frac{\lambda}{nc_{{\scriptscriptstyle P},m}}...
...\chi_{{\scriptscriptstyle T},n}c_{{\scriptscriptstyle P},m}},
\end{displaymath}


\begin{displaymath}\zeta=\frac{\lambda L_{ss}T-L_{sh}^2}{n^2
c_{{\scriptscriptstyle P},m}T\bar\chi_{{\scriptscriptstyle T},h}}\delta_{T}.
\end{displaymath}


де $\delta_{\scriptscriptstyle T}=\kappa_{{\scriptscriptstyle T}, m}/\kappa_{{\scriptscriptstyle T}, h}$ та $\gamma_m=C_{{\scriptscriptstyle P}, m}/C_{n, m}$ - відношення ізотеpмічних стисливостей і питомих теплоємностей, відповідно. В паpамагнітному випадку, коли зовнішнє магнітне поле h=0, із виразів приведених вище отpимуємо результати, відомі в теорії простих рідин та твердотільних магнетиків:

\begin{displaymath}z_s^0=\pm
ik\sqrt{\frac{\gamma}{\rho\kappa_T}}+
\Gamma k^2,
\end{displaymath}


\begin{displaymath}
z^0_h=k^2\frac{\lambda}{nc_P}, \ \ \ \
z^0_s=k^2\frac{L_{ss}}{n\bar\chi_{{\scriptscriptstyle T},n}},
\end{displaymath}


де

\begin{displaymath}
\Gamma=\frac12\left(\lambda\frac{\gamma-1}{nc_P}+\frac{\eta_l}{\rho}\right).
\end{displaymath}


Найбільш цікавими з гідродинамічних часових кореляційних функцій є функції ``густина - густина'' та ``спінова густина - спінова густина'', які можуть бути отримані з експериментів по розсіюванні. Їхні фур'є-образи дають відповідно динамічний структурний фактор $S (k,\omega)$ і магнітний динамічний структурний фактор $S_{m}(k,\omega)$. Використовуючи формулу (22), після певних розрахунків ці функції можна записати наступним чином

$\displaystyle \frac{S (k,\omega)}{S(k)} =
\frac{\delta_{\scriptscriptstyle T}}{...
... - \sigma k\,(\omega/v_s + \sigma k)
\,b_n}{(\omega+\sigma kv_s)^2+(D_s k^2)^2}$

   

 

$\displaystyle + \frac1{\pi} \ \sum_{\sigma=h,m} \
\frac{{\cal G}^n_{\sigma} D_\sigma k^2} {\omega^2+(D_\sigma k^2)^2},$

   

(24)


$\displaystyle \frac{S_m(k,\omega)}{S_m(k)}=
\frac{1-\delta_{\scriptscriptstyle ...
...2 -\sigma k\,(\omega/v_s+ \sigma k)
\,b_m}{(\omega+ \sigma kv_s)^2+(D_s k^2)^2}$

   

 

$\displaystyle + \frac1{\pi} \ \sum_{\sigma=h,m} \
\frac{{\cal G}^m_{\sigma} D_\sigma k^2}{\omega^2+(D_\sigma k^2)^2},$

   

(25)


де

\begin{displaymath}
b_n= \frac{\eta_l}{n \rm m}- 3D_s, \ \
b_m= b_n + 2\frac{L...
...criptscriptstyle
P}}\delta_{\scriptscriptstyle T}nc_{n,m}},
\end{displaymath}


\begin{displaymath}
{\cal G}^n_{h}=\frac{\delta_{\scriptscriptstyle T}}{\gamma_...
...-\frac{\gamma_m}{\delta_{\scriptscriptstyle T}})D_{m}\right),
\end{displaymath}


\begin{displaymath}
{\cal G}^n_{m}=\frac{\delta_{\scriptscriptstyle T}}{\gamma_...
...-\frac{\gamma_m}{\delta_{\scriptscriptstyle T}})D_{h}\right),
\end{displaymath}


\begin{displaymath}
{\cal G}^m_{h}=\frac{1}{\gamma_m(D_{m}-D_{h})}
\left(\frac...
...m}}-(\delta_{\scriptscriptstyle
T}+\gamma_m-1)D_{h}\right),
\end{displaymath}


\begin{displaymath}
{\cal G}^m_{m}=\frac{1}{\gamma_m(D_{h}-D_{m})}
\left(\frac...
...m}}-(\delta_{\scriptscriptstyle
T}+\gamma_m-1)D_{m}\right).
\end{displaymath}


У випадку h=0 вираз для динамічного стpуктуpного фактоpа $S (k,\omega)$ зводиться до відомої у літературі фоpмули Ландау-Плачека [23,24]

$\displaystyle \frac{S(k,\omega)}{S(k)}=
\frac1{2\pi\gamma} \sum_{\sigma=+,-}
\f...
...a/v_s+\sigma k)\,(\eta_l/\rho-3\Gamma)}
{(\omega+\sigma v_sk)^2+(\Gamma k^2)^2}$

   

 

$\displaystyle +
\frac{1}{\pi}\frac{\gamma-1}{\gamma}
\frac{k^2 \lambda / nc_P}{\omega^2+(k^2\lambda/n c_P)^2}.$

   

(26)


Магнітний динамічний стpуктуpний фактоp $S_m(k,\omega)$ у цьому випадку міститиме лише вклад від дифузійної спінової моди [25]

\begin{displaymath}
\frac{S_m(k,\omega)}{S_m(k)}=
\frac{1}{\pi}\frac{k^2 L_{s...
...omega^2+(k^2L_{ss}/n \bar\chi_{{\scriptscriptstyle T},n})^2}.
\end{displaymath}

(27)


Суттєво відмітити при цьому, що при наявності зовнішнього магнітного поля, динамічний стpуктуpний фактоp $S_m(k,\omega)$ міститеме вклад від звукових збуджень (бріллюенівські піки).

Часові кореляційні функції

За схемою описаною вище (див. (23)) були виконані також розрахунки усіх інших часових кореляційних функцій, які формують матpицю F(k,t), і знайдені для них аналітичні вирази в гідpодинамічній гpаниці. Елементи матpиці часових кореляційних функцій F(k,t), які побудовані на змінних $\{\hat n, \hat h, \hat s \}$, залишаються незмінними при перестановці індексів, тобто для них маємо

\begin{displaymath}
F_{ij}(k,\omega)=F_{ji}(k,\omega). \end{displaymath}


Відповідно фур'є-зображення часових кореляційних функцій (або ж спектральні функції) з індексами $ij=\{{\it nh,ns,sn,hn,hh,sh,hs}\}$ можна записати у такому загальному вигляді

$\displaystyle \frac{F_{ij}(k,\omega)}{F_{jj}(k)}=
\frac{1}{2\pi{\gamma_m}}\sum_...
...- \sigma k\,(\omega/v_s+\sigma
k)\,b_{ij}}{(\omega+\sigma k v_s)^2+(D_s k^2)^2}$

   

 

$\displaystyle +\frac{1}{\pi\gamma_m}\sum_{\sigma=h,m}
\frac{D_{\sigma}{\cal G}^{\sigma}_{ij} k^2}
{\omega^2+(D_{\sigma}k^2)^2}$

   

(28)


Для функції $F_{hh}(k,\omega)$ коефіцієнти bhh, ${\cal
G}_{hh}^s$, ${\cal G}^{\sigma}_{hh}$ мають наступний вигляд

\begin{displaymath}
{\cal G}_{hh}^s \equiv {\cal G}_{h}^s = \gamma_m-1, \end{displaymath}


\begin{displaymath}
b_{hh}\equiv b_{h}= {\cal G}_{h}^s \left[ b_n + 2\frac{\lam...
...criptstyle P},m} \bar\chi_{{\scriptscriptstyle T},n}} \right], \end{displaymath}


\begin{displaymath}{\cal G}^{h}_{hh}\equiv {\cal G}^{h}_{h}= {\cal G}^{h}_{h}
(...
...tyle T} L_{ss}}{n\bar\chi_{{\scriptscriptstyle T},n}}\right),
\end{displaymath}


\begin{displaymath}
{\cal G}^{m}_{hh}\equiv {\cal G}^{m}_{h} =
{\cal G}^{h}_{h...
...tyle T} L_{ss}}{n\bar\chi_{{\scriptscriptstyle T},n}}\right).
\end{displaymath}


Для коефіцієнтів bnh, ${\cal G}_{nh}^s$, ${\cal
G}^{\sigma}_{nh}$ часової корреляційної функції $F_{nh}(k,\omega)$ знаходимо

\begin{displaymath}{\cal G}_{nh}^s={\cal G}_{hn}^s=
\frac{\beta_{{\scriptscript...
...iptstyle P},m}\bar\chi_{{\scriptscriptstyle
T},n}}\right],
\end{displaymath}


\begin{displaymath}
{\cal G}^{h}_{nh}={\cal G}^{h}_{nh}(D_{m},D_{h})=
\frac{{\...
...iptstyle P},m}\bar\chi_{{\scriptscriptstyle
T},n}}\right],
\end{displaymath}


\begin{displaymath}
{\cal G}^{m}_{nh}={\cal G}^{h}_{nh}(D_{h},D_{m})=
\frac{{\...
...iptstyle P},m}\bar\chi_{{\scriptscriptstyle
T},n}}\right].
\end{displaymath}


Коефіцієнти bns, ${\cal G}_{ns}^s$, ${\cal
G}^{\sigma}_{ns}$ для функції $F_{ns}(k,\omega)$ такі

\begin{displaymath}{\cal
G}_{ns}^s={\cal G}_{sn}^s= \frac{\delta_{\scriptscript...
...i_{{\scriptscriptstyle
T},{\scriptscriptstyle P}}}\right],
\end{displaymath}


\begin{displaymath}
{\cal G}^{h}_{ns}={\cal G}^{h}_{ns}(D_{m},D_{h})=
\frac{{\...
...scriptscriptstyle T},{\scriptscriptstyle P}}nc_{n,m}}\right],
\end{displaymath}


\begin{displaymath}
{\cal G}^{m}_{ns}={\cal G}^{h}_{ns}(D_{h},D_{m})=
\frac{{\...
...scriptscriptstyle T},{\scriptscriptstyle P}}nc_{n,m}}\right].
\end{displaymath}


Для кореляційної функції $F_{sh}(k,\omega)$ коефіцієнти bsh, ${\cal G}_{sh}^s$, ${\cal G}^{\sigma}_{sh}$ мають наступний вигляд

\begin{displaymath}{\cal G}_{sh}^s={\cal
G}_{hs}^s=\frac{\beta_{{\scriptscripts...
...scriptstyle
P}}}{\kappa_{{\scriptscriptstyle T},h}nc_{n,m}}, \end{displaymath}


\begin{displaymath}b_{sh}={\cal G}_{sh}^s
\left[ b_n+\frac{\lambda}{nc_{n,m}}+...
...style P}}}(\delta_{\scriptscriptstyle
T}-\gamma_m)\right],
\end{displaymath}


\begin{displaymath}{\cal G}^{h}_{sh}=={\cal G}^{h}_{sh}(D_{m},D_{h})=
\frac{{\c...
...}\pi_{{\scriptscriptstyle T},{\scriptscriptstyle P}}}\right),
\end{displaymath}


\begin{displaymath}{\cal G}^{m}_{sh}=={\cal G}^{h}_{sh}(D_{h},D_{m})=
\frac{{\c...
...}\pi_{{\scriptscriptstyle T},{\scriptscriptstyle P}}}\right).
\end{displaymath}


Часова кореляційна функція ``імпульс-імпульс'' містить лише вклади від звукових мод

$\displaystyle \frac{F_{pp}(k,\omega)}{F_{pp}(k)}=
\frac{1}{2\pi}\sum_{\sigma=+,...
...\omega/v_s+\sigma k)\,(\eta_l/n {\rm m}-D_s)}{(\omega+\sigma k)^2+(D_s
k^2)^2}.$

   

(29)


Часові кореляційні функції з індексами $ij=\{{\it pn,ph,ps}\}$ в загальному вигляді записуються наступним чином

$\displaystyle \frac{F_{ij}(k,t)}{F_{jj}(k)}=
\sum_{\sigma=+,-,h,m} \ G_{ij}^{\sigma} \exp \{ - z_{\alpha} t \}.$

   

(30)


Для дійсних та уявних частин вагових коефіцієнтів $G_{ij}^{\sigma}$ функції Fpn(k,t) маємо

\begin{displaymath}
{\rm Re} \ G_{pn}^h = {\rm Re} \ G_{pn}^m=0, \ \ \
{\rm Re...
...n}^- =
-\frac{1}{2 n v_s \kappa_{{\scriptscriptstyle T},h}},
\end{displaymath}


\begin{eqnarray*}
{\rm Im} \ G_{pn}^h = {\rm Im} \ G_{pn}^h (D_m,D_h)
\hspace{...
...tscriptstyle T}}-1) D_m
-2D_s+\frac{\eta_l}{n{\rm m}}\right],
\end{eqnarray*}


\begin{displaymath}
{\rm Im} \ G_{pn}^m={\rm Im} \ G_{pn}^h (D_h,D_m), \ \ \
{...
...m m}}{2 \gamma_m}\left[
\frac{\eta_l}{n{\rm m}}-2D_s\right].
\end{displaymath}


Вагові коефіцієнти функції Fph(k,t) мають наступний вигляд

\begin{displaymath}
{\rm Re} \ G_{ph}^h = {\rm Re} \ G_{ph}^m=0, \ \ \
{\rm Re...
...riptscriptstyle T},h}
\delta_{\scriptscriptstyle T}c_{n,m}},
\end{displaymath}


\begin{eqnarray*}
{\rm Im} \ G_{ph}^h = {\rm Im} \ G_{ph}^h (D_m,D_h)
\hspace{...
...tscriptstyle P},m}\bar\chi_{{\scriptscriptstyle T},n}} \right],
\end{eqnarray*}


\begin{eqnarray*}
{\rm Im} \ G_{ph}^m={\rm Im} \ G_{ph}^h (D_h,D_m), \ \ \
{\r...
...ptscriptstyle P},m}\bar\chi_{{\scriptscriptstyle T},n}}\right].
\end{eqnarray*}


І накінець для часової кореляційної функції Fps(k,t) знаходимо

\begin{displaymath}
{\rm Re} \ G_{ps}^h = {\rm Re} \ G_{ps}^m=0, \ \ \
{\rm Re...
...criptscriptstyle T},h}
\bar\chi_{{\scriptscriptstyle T},n}},
\end{displaymath}


\begin{eqnarray*}
{\rm Im} \ G_{ps}^h = {\rm Im} \ G_{ps}^h (D_m,D_h)
\hspace{...
... T}\pi_{{\scriptscriptstyle T},{\scriptscriptstyle P}}}\right],
\end{eqnarray*}


\begin{eqnarray*}
{\rm Im} \ G_{ps}^m={\rm Im} \ G_{ps}^h (D_h,D_m), \ \ \
{\r...
...}\pi_{{\scriptscriptstyle T},{\scriptscriptstyle P}}}
\right].
\end{eqnarray*}


Зауважимо, що як неважко переконатися, для усіх часових коpеляційних функцій у формі приведеній вище виконується нульове пpавило моментів. В граничному випадку h=0 отримані результати для гідродинамічних часових кореляційних функцій формально співпадають з виразами відомими для простих рідин [23,24].

Висновки

На підставі проведеного дослідження можна зробити наступні висновки: (i) швидкість звуку гайзенбергівської моделі ферофлюїду є ізотропною і виражається через адіабатичну стисливість системи при постійному магнітному моменті; (ii) усі термодинамічні величини та коефіцієнти переносу у виразах, поданих вище, залежать від величини магнітного поля h. Для випадку, коли зовнішнє магнітне поле відсутнє ($h\to 0$) і система перебуває у парамагнітному стані динамічні структурні фактори (24) і (25) мають найбільш просту структуру. Наприклад, у цьому випадку лише спін-дифузійна мода буде давати ненульовий вклад до магнітного структурного фактора $S_m(k,\omega)$. З іншого боку вклад від цієї моди буде відсутній у виразі для структурного фактора $S_n (k,\omega)$; (iii) в силу взаємодії між ``рідинною'' та ``магнітною'' підсистемами для випадку ненульового магнітного поля h магнітний структурний фактор $S_m(k,\omega)$ матиме додаткові бокові піки на звуковій частоті. Для слабих полів вклад від звукових мод пропорційний h2. Це передбачення можна експериментально перевірити в експериментах по розсіянню; (iv) коефіцієнти Ландау-Плачека [23,24], що характеризують відношенняінтегральних інтенсивностей на нульовій частоті та частоті звукових збуджень, отримуються із виразів отриманих в роботі для функцій $F_{nn}(k,\omega)=S (k,\omega)$, $F_{hh}(k,\omega)$ та $F_{mm}(k,\omega)=S_m(k,\omega)$. Вони pівні, відповідно, $(\gamma_m-\delta_{\scriptscriptstyle T})/\delta_{\scriptscriptstyle T}$, $1/(\gamma_m-1)$ і $(\gamma_m-1+\delta_{\scriptscriptstyle T})/(1-\delta_{\scriptscriptstyle
T})$. Отримані результати можуть бути корисними при інтерпретації експериментальних даних або ж результатів компютерних симуляцій.

Bibliography

1. Lomba E., Weis J.J., Stell G. Phase transition in a continuum model of the classical Heisenberg magnet: The ferromagnetic system. // Phys. Rev. E- 1994.- V.49, No 6.- P.5159-5178.

2. Nijmeijer M.J.P., Weis J.J. Monte Carlo simulation of the ferromagnetic order-disorder transition in a Heisenberg fluid. // Phys. Rev. Lett.- 1995.- V.75, No 15.- P.2887-2890.

3. Vakarchuk I.A., Ponedilok G.V., Rudavskii Yu.K. Theory of liquid magnets. // Teor. Mat. Fiz., 1984, vol. 58, p. 291-302 (in Russian).

4. Vakarchuk I.A., Rudavskii Yu.K., Ponedilok G.V. Free energy of the amorphous ferromagnets with Heisenberg exchange Interaction and liquid-like disorder. // Phys. Stat. Sol. B, 1985, vol. 128, p. 231-242.

5. Tavares J.M., Telo de Gama M.M., Teixeira P.I.C., Weis J.J. and Nijmeijer M.J.P. Phase diagram and critical behavior of the ferromagnetic Heisenber fluid from density-functional theory. // Phys. Rev. E.- 1995.- V.52, No 2.- P.1915-1929.

6. Schinagl F., Folk R., Iro H. Multicritical bahavior in magnetic fluids. // Cond. Matt. Phys.- 1999 (in press).

7. Henjes K. // Ann. Phys.- 1993.- V.223, P.277.

8. Akhiezer I.A., Akhiezer I.T. Oscillations of a ferromagnet liquid. // Sov. Phys. JETP, 1984, vol. 59, No 1, p. 68-70.

9. Hubbard J.B., Stiles P.J. Hydrodynamics of magnetic and dielectriccolloidal systems. // J. Chem. Phys., 1986, vol. 84, No 12, p. 6955-6968.

10. Blums E., Cebers A., Maiorov M.M. Magnetic fluids.- Berlin, New York: Walter de Guyter, 1997, 416 p.

11. Kalaf T.R., Wu T.M. Model calculation for a liquid ferromagnet //Phys. Rev.B- 1978.- V.18, No1.- P.448-452.

12. Muller M., Guntherodt H.-J.// J. Magn. Mater. 15 (1980) 18 P.1345

13. Busch G., Guentherodt H.-J. Ferromagnetic Behavior of liquid alloys. // Phys. Lett. A.- 1968.- V.27, No 2.- P.110-112.

14. Chen H.S., Sherwood R.C., Gyorgy E.M. The influence of composition and aging on the Curie temperature of metallic glasses. // IEEE Trans.Magn. MAG.- 1977.- V.13, No 5.- P.1538-1540.

15. Albrecht T., Bьhrer C., Fдhnle M., Maier K., Platzek D., Reske J. // Appl. Phys. A - 1997.- V.65, p.215.

16. Rubi J.M., Miguel M.C. Transport phenomena in ferrofluids // Physica A- 1993.- V.194.- P.209-217.

17. Felderhof B.U., Jones R.B. Orientational relaxation in a colloidal Heisenberg model // Phys. Rev.E- 1993.- V.48, No2.- P.1142-1153.

18. Coffey W.T., Kalmykov Yu.P., Quinn K.P. On the calculation of field-dependent relaxation times from the noninertial Langevin equation // J.Chem. Phys.- 1992.- V.92, No7.- P.5471-5481.

19. Mryglod I.M., Tokarchuk M.V., Folk R. On the hydrodynamic theory ofa magnetic liquid. I. General description. // Physica A, 1995, vol. 220,No 3-4, p. 325-348.

20. Mryglod I.M., Folk R. On the hydrodynamic theory of a magnetic liquid. II. Hydrodynamic modes in the Heisenberg fluid. // Physica A, 1996, vol. 234, No 1-2, p. 129-150.

21. Zubarev D.N. Nonequilibrium statical thermodynamics. New-York, Consultant Bureau, 1974.

22. Zubarev D.N. Modern methods of the statistical theory of nonequilibrium processes.- In: Itogi Nauki i Tekhniki, Sovr. Prob. Mat./ VINITI, 1980, vol. 15, p. 131-226 (in Russian).

23. Boon J.P., Yip S. Molecular hydrodynamics. New-York, McGraw-Hill Inc., 1980.

24. Hansen J.P., McDonald I.R. Theory of simple liquids. 2nd ed., London, Academic Press, 1986.

25. Schwable F., Michel K.H. Hydrodynamics of Heisenberg ferromagnets // Phys. Rev.B.- 1970.- V.2, No1.- P.189-205.

26. Mryglod I.M. Generalized statistical hydrodynamics of fluids: Approach of generalized collective modes. // Cond. Matt. Phys.- 1998.- V.1, No 4(16) (in press).



On the statistical hydrodynamics of a Heisenberg model ferrofluid

I.M.Mryglod, Yu.K.Rudavskii, S.O.Dubyk, M.V.Tokarchyk

Abstract:

Within rigorous statistical approach the dynamics of Heisenberg model ferrofluid in the hydrodynamic limit is considered. Explicit expressions for the hydrodynamic time correlation functions, constructed on the conserved variables, are derived. The results for dynamic structure factors of ''density-density'' and ''spin density-spin density'' are analyzed. It is shown that for the case of nonzero external magnetic field the sound excitations are observed in the magnetic dynamic structure factor as Brillouin-like peaks. For zero value of an external magnetic field the obtained results are compared with the results known for simple liquids.

Submitted Physica A

© Institute for Condensed Matter Physics 1998



Ігор Миронович Мриглод
Юрій Кирилович Рудавський
Сергій Орестович Дубик
Михайло Васильович Токарчук

До статистичної гідродинаміки гайзенбергівської моделі ферофлюїду.

24 червня 1998 р. відділу теорії нерівноважних процесів


This document was generated using the LaTeX2HTML translator Version 2K.1beta (1.49)
The translation was initiated by root on 2001-08-13

записки.