
посвячується усім
математикам кого
доля
завела на кафедру
ВМ
Перша математична кафедра у Львівській політехнічній школі була створена у 1851 році. Очолив її відомий на той час проф. Л.Жмурко. Діяльність кафедри була спрямована на створення навчальних посібників і необхідних підручників, а наукова діяльність в цей час була незначною. Тільки в міжвоєнний період (1918-1939 рр) у Львівській політехніці розвинулася доволі сильна математична школа. На кафедрі математики, яку очолював професор В.Стожек, працювали такі видатні математики, як С.Банах, В.Нікліборц, С.Качмарж, К.Куратовський та інші. Викладання математичних дисциплін мало відрізнялося від університетського.
ПЕЧАТКИ УКРАЇНСЬКОГО ТАЄМНОГО УНІВЕРСИТЕТУ
В перші роки окупації Східної Галичини (1920-1925 рр) польською державою двері в в Політехніку для української молоді були зачинені. В цих умовах українська громадськість, протестуючи проти шовіністичної політики польського уряду, утворила у Львові Українську політехнічну школу, яка з уваги на обставини, діяла підпільно. Математичні курси для слухачів школи вели відомі вчені професори Володимир Левицький та Микола Чайковський У зв'язку з початком війни в 1941 р. Львівский політехнічний інститут тимчасово змушений був припинити свою діяльність.
У 1942 р. у Львові, на окупованій німцями території, почали працювати деякі вищі навчальні заклади. Це був своєрідний курйоз, бо ніде на окупованих територіях ні колишньої Польщі, ні СРСР вузи не працювали. Групі колишніх польських професорів вдалося переконати німецьку адміністрацію, що варто організувати так звані вищі професійні курси (Fachkurse) для осіб, що мають закінчену середню освіту. В політехнічному інституті навчання розпочалося у вересні 1942 р., велося за довоєнними (до 1939 р.) польськими програмами і планами; використовувалися і деякі принципи німецької вищої освіти (наприклад, два цикли навчання: 1-2 і 3-4 курси).
Вищу математику в 1942 р. читав проф. В.Нікліборц. Офіційною мовою викладання була німецька, але дозволялося давати пояснення польською або українською мовами. Із вересня 1943 р. лекції з вищої математики почав читати проф. М.О.Зарицький (причому виключно українською мовою, ігноруючи наказ адміністрації про читання німецькою мовою).
Згадані вищі професійні курси не мали юридичного права вузів- переведення на навчання у вузи Німеччини не дозволялося. Але фактично навчання тут нічим не відрізнялося від навчання у вузах. Після визволення Львова у 1944 р. викладачі враховували оцінки, отримані у вузах, що діяли під час німецької окупації.
Таким чином, у 1944 р. кафедра математики відновила свою роботу і, фактично, була створена заново. Завідувачем кафедри був призначений проф. В.Нікліборц. Пізніше кафедру очолювали проф. М.О.Зарицький (1945-1946 рр), доц. Н.В.Благовещенський (1946 р.), проф. С.О.Кованько (1946-1947 рр.), доц Т.Я.Загорський (1948-1963 рр).
1963 р., кафедра була розділена на дві: кафедру математичного аналізу, завідував якою Т.Я.Загорський, і кафедру обчислюваної математики, яку очолив М.О. Ігнатьєв.
1965 р., після чергової реорганізації обидві кафедри були об'єднані в одну кафедру вищої математики, завідувачем якої став доц. М.О.Ігнатьєв (1965-1971 рр).
В наступні роки кафедрою вищої математики завідували доц. Ф.П.Луник (1971-1977 рр), доц. І.П.Пустомельников (1977-1988 рр). З 1988 р. кафедру очолює проф. Ю.К.Рудавський.
З розвитком інституту та розширенням кількості спеціальностей на базі кафедри вищої математики було утворено нові кафедри: теорії математичної обробки геодезичних вимірювань (1968 р.), прикладної математики (1971 р.) та обчислюваної математики і програмування (1978 р.).
Десь у 70-80-их роках кафедра перебирається у новий корпус № 4.
У вересні 1993 р. на базі кафедри вищої математики, прикладної математики, обчислюваної математики та програмування було створено факультет прикладної математики (декан доц. М.І.Худий).
| дивіться також: статистичні дані по роках |
Літ.:1) М.І.Худий, Математика у Львівській політехніці.
2) М. І. Буцко, В. Г. Кипаренко,Державний університет "Львівська Політехніка" 1844-1994,Львів, видав. держ. ун. "ЛП", 1994.
... а сьогодні вже