| |
 |
Степан (Стефан)
Банах
30.03.1892 - 31.08.1945
Банах
Степан, син Гречека
Степана, мешканця
Краківського староства
(30 березня 1892
- 31 серпня 1945).
Народився у Кракові,
поляк. Після закічення
Краківської гімназії
у 1910 р. вступив
на факультет будови
машин Львівської політехнічної
школи. У 1911
р. перевівся на факультет
інженерії за спеціальністю
"Сухопутна інженерія",
де закінчив четвертий
останній (1913-1914) навчальний рік. З
1920 до 1922 рр. працював асистентом
на кафедрі математики
Львівської політехніки
у професора А.Ломніцького. Опублікував ряд наукових
праць.
У 1920 р. здобув учений ступінь
доктора філософії,
а в 1924 р. був
затверджений у вченому
званні надзвичайного
професора кафедри математики
Львівського університету
і обраний членом-кореспондентом
ПАН. У 1927 р. став
звичайним професором.
Один із творців сучасного
функціонального аналізу,
разом з Г.Штейнгаузом
1929 р. організував видання
відомого журналу "Studia
mathematica". Вивчені ним лінійні
простори, що одержали
назву "простір
Банаха"; мають
велике значення для
сучасної математики.
Разом зі своїми учнями
- С.Мазуром, В.Орличом,
В.П.Шаудером - став одним
із фундаторів (згодом
- із світовим визнанням)
Львівської математичної
школи, в якій розроблено
значну частину функціонального
аналізу. Багато його
результатів стали
класичними і входять
до підручників та монографій
з функціонального
аналізу. Деякі роботи
стосуються теорії
звичайних диференціальних
рівнянь (Банахове середнє),
теорії функцій комплексного
змінного та ін. Основні
твори (зокрема "Теорія
лінійних операторів", "Дифференціальне
та інтегральне числення") опубліковано польською,
французькою і українською
мовами.
3 1939 р. - Голова Польського
математичного товариства,
член-кореспондент
АН УРСР, лауреат великої
премії ПАН. Працював
деканом фізико-математичного
факультету Львівського
університету і одночасно
перебував на керівній
роботі в інституті
АН УРСР (Львівська філія).
Під час
німецької окупації
спочатку переховувався,
а потім - аби якось прожити
- вступив до протитифозного
інституту Вейгля,
де прославленого математика
використовували як
об'ект ризикованих
і принизливих для людської
гідності медичних
експериментів. У 1944 р. факультет
ЛДУ: за сумісництвом
завідував кафедрою
теоретичної механіки
ЛПІ.
Його відкриття стали
золотим фондом математики
XX ст. Польське математичне
товариство заснувало
премію ім. С.Банаха.
Похований
на Личаківському
цвинтарі.
|