Методичні вказівки розроблені на підставі нормативних вказівок ВАК України та випусків Бюлетеня ВАК України розробив авторський колектив у складі: Бобало Ю.Я., Луцик Я.Т., Стадник Б.І., Шишкіна І.О. під редакцією проректора з наукової роботи професора Воронова С.А.

Зміст

# І. Подання документів на попередній розгляд
# ІІ. Призначення експертної комісії
# ІІІ. Прийом до захисту, призначення офіційних опонентів та провідної організації
# IV. Тиражування автореферату
# V. Підготовка документів до захисту
# VI. Проведення засідання ради
# VII. Оформлення документів після захисту
     # VII.1. Оформлення документів після засідання ради
     # VII.2. Документи, які відправляються у ВАК України
     # VII.3. Документи, які зберігаються в раді

Додатки

# 1. Заява пошукувача
# 2. Вимоги до процедури попередньої експертизи дисертацій на кафедрах університету
# 3. Витяг з протоколу засідання кафедри
# 4. Гарантійний лист
# 5. Витяг з протоколу засідання ради про призначення експертної комісії
# 6. Висновок експертної комісії
# 7. Витяг з протоколу засідання ради про прийом до захисту
# 8. Основні вимоги до дисертацій та авторефератів дисертацій
# 9. Приклади оформлення бібліографічного опису у списку джерел
# 10. Зразок оформлення титульного аркушу дисертації
# 11. Зразок оформлення обкладинки автореферату
# 12. Зразок оформлення зворотного боку обкладинки автореферату
# 13. Обкладинка автореферата, призначеного для отримання дозволу на тиражування
# 14. Лист на друкування автореферату
# 15. Лист у Комітет у справах преси та інформації
# 16. Лист в бібліотеку Національного університету "Львівська політехніка"
# 17. Зразок оголошення в журналі “Бюлетень ВАК України ”
# 18. Списки розсилки авторефератів
# 19. Норми оплати офіційним опонентам, довідки і накази про оплату
# 20. Лист і пам'ятка офіційному опоненту
# 21. Листи провідним установам і вимоги до відзиву провідної установи
# 22. Оголошення про захист
# 23. Повідомлення члену ради
# 24. Реєстраційна картка присутності
# 25. Бюлетень голосування
# 26. Напис на конверті з бюлетенями
# 27. Протокол лічильної комісії
# 28. Вимоги до змісту і структури висновку ради про дисертацію
# 29. Порядок роботи ради
# 30. Супровідний лист в УкрІНТЕІ
# 31. Супровідний лист у ВАК України
# 32. Відомості про офіційних опонентів
# 33. Облікова картка здобувача
# 34. Реєстраційно-облікова картка
# 35. Протокол – стенограма засідання ради
# 36. Протокол засідання ради (робочий)
# 37. Опис документів, які скеровуються у ВАК України (зразок для здобувача наукового ступеня
доктора наук)
# 38. Опис документів, які скеровуються у ВАК України (зразок для здобувача наукового ступеня кандидата наук)
# 39. Опис документів, які залишаються в раді
# 40. Зразок напису на папці атестаційної справи
# 41. Порядок підготовки та подання електронних варіантів матеріалів атестаційних справ
# 42. Шифри назв міністерств та відомств
# 43. Висновок про видачу диплома кандидата наук (додаток до файла notes.rtf)

І. Подання документів на попередній розгляд.

     Особи, які навчаються в аспірантурі (докторантурі) Національного університету "Львівська політехніка" і у встановлений термін представляють дисертацію до захисту, а також штатні співробітники Національного університету "Львівська політехніка" представляють у спеціалізовану вчену раду (у подальшому - раду) документи за наступним переліком:

1. Заява здобувача на ім'я проректора з наукової роботи з проханням про прийом роботи до захисту (в заяві необхідно зазначити, чи вперше захищається дисертація) - 1 прим. (див.дод.1)
2. Особовий листок обліку кадрів з відомостями, чинними на час прийняття дисертації до захисту, засвідчений відділом кадрів за основним місцем роботи з фотокарткою, засвідченою печаткою установи - 2 прим.
3. Засвідчені копії дипломів про вищу освіту та про наукові ступені і вчені звання - 2 прим. (У разі зміни здобувачем прізвища додається нотаріально засвідчена копія документа про зміну прізвища).
4. Засвідчене підписами і печаткою установи посвідчення про складені кандидатські іспити за формою, яка затверджена Кабінетом Міністрів України, або засвідчене підписами і печаткою установи посвідчення за формою, яка діяла на час складання кандидатського іспиту (для здобувачів ступеню кандидата наук, а також для здобувачів ступеню доктора наук, якщо дисертація виконана за спеціальністю, яка не збігається з профілем вищої освіти здобувача) -2 прим.
5. Для здобувачів ступеню доктора наук - автореферат захищеної дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата наук.
6. Висновок кафедри, де виконувалась дисертація (або був прикріплений здобувач), із обов'язковим зазначенням, ким і коли була затверджена тема, актуальності, новизни, достовірності результатів, практичної цінності, а також відповідності теми роботи спеціальності ради та детальним аналізом особистого внеску автора, зокрема, персонального внеску здобувача до всіх праць, опублікованих із співавторами (див.дод.2)- 2 прим .

   Термін чинності висновку -1 рік.

7. Перераховані в авторефераті монографії, брошури, авторські свідоцтва (копії), статті (відбитки або копії), тексти депонованих та анотованих в журналах рукописів наукових праць, тези доповідей (копії) - 1 прим.

   Примітка. У випадку подання копій обов’язково повинні бути зазначені точні і повні вихідні дані відповідних видань.

8. Машинописні рукописи дисертації (з підписами автора на титульних аркушах всіх примірників).

Примітки:

1. Кількість примірників дисертації визначається необхідністю представити по одному примірнику в бібліотеку університету, опонентам, провідній організації, для відправлення у ВАК України. Всі примірники дисертації мають бути ідентичними за змістом. При застосуванні копіювальної техніки ідентичність примірників засвідчується спеціалізованою вченою радою.
2. Для відправлення у ВАК України призначається тільки перший примірник дисертації. В додатки до першого примірника дисертації включаються оригінали актів про впровадження або копії, засвідчені печаткою.
3. 2^Й примірник дисертації подається у не зброшурованому вигляді для подальшого відправлення в УкрІНТЕІ після захисту.
4. 2 примірники машинописного рукопису автореферату (з підписами автора на обкладинці).
5. Експертний висновок на автореферат на право відкритого опублікування - 2 прим.
6. Відгук наукового керівника (наукового консультанта), засвідчений печаткою установи, в якій він працює - 1 прим.
7. Електронний варіант автореферату дисертації на дискеті 3,5 дюйма у вигляді файлу aref.rtf , підготовлений у текстових редакторах Word 6 for Windows 3.x або Word 7 for Windows 95, але не Word 8 for Windows 97: кодова таблиця останнього не збігається з кодовими таблицями попередніх версій - 2 прим. на 2^х дискетах (правила підготовлення файлу див.дод.8, розділ "5.6.Структура файла "Автореферат" на дискеті".
8. 4 поштових картки: 2 шт. - з поштовою адресою здобувача, 2 шт. - з поштовою адресою ради (на звороті всіх карток у правому верхньому куті вказати прізвище, ім’я, по-батькові здобувача, галузь наук та науковий ступінь, на який він претендує).
9. Примірник захищеної кандидатської дисертації (для здобувачів наукового ступеня доктора наук).
10. Згода державного атестаційного органу країни, громадянином якої є здобувач наукового ступеня, на захист його дисертації в Україні (для громадян країн СНД).

    Особи, які працюють в інших організаціях та установах, до вказаного вище переліку документів (за винятком п.6) додають:

1. Клопотання від імені організації, де працює здобувач.
2. Висновок установи, де виконувалась дисертація (або був прикріплений здобувач), із обов'язковим зазначенням, ким і коли була затверджена тема, актуальності, новизни, достовірності результатів, практичної цінності, а також відповідності теми роботи спеціальності ради та детальним аналізом особистого внеску автора, зокрема, персонального внеску здобувача до всіх праць, опублікованих із співавторами (як приклад, див.дод.2)- 2 прим.

   Термін чинності висновку -1 рік.

3. Гарантійний лист від своєї організації (див.дод.4), в якому гарантується покриття фінансових витрат, пов'язаних із захистом (за підписом гол. бухгалтера та керівника установи і засвідчений гербовою печаткою).

Примітка. Гарантійний лист організації можна об'єднати з клопотанням про прийом дисертаційної роботи до захисту.

     Здобувач, який представляє дисертацію до захисту в раду в Національному університеті "Львівська політехніка", подає перелічені вище документи вченому секретарю ради, який перевіряє правильність їх оформлення і узгоджує питання, пов'язані з їх змістом, з головою ради.

     Якщо у вченого секретаря і голови ради немає зауважень до представлених документів, це підтверджується їх візами на заяві здобувача ("Дисертація і документи оформлені у відповідності до "Порядку присудження наукових ступенів та присвоєння вчених звань" ВАКу України". Підписи і дати ). Після цього представлені документи реєструються у відділі докторантури та аспірантури Національного університету "Львівська політехніка", візуються зав. відділом докторантури та аспірантури і представляються на візу проректору з наукової роботи.

     Після отримання візи проректора "Голові спеціалізованої вченої ради ________, проф.______ - для попередньої експертизи. Підпис. Дата." - документи передаються вченому секретарю (або голові) ради.

ІI. Призначення експертної комісії.

     На черговому засіданні ради із членів ради – фахівців за науковим напрямком представленої дисертації формується експертна комісія в кількості не менше 3^х осіб, якій доручається попередній розгляд дисертаційної роботи. Призначення комісії відмічається в протоколі засідання ради.

     Експертна комісія за результатами попереднього розгляду дисертаційної роботи в тритижневий термін представляє висновок про науковий рівень дисертації, відповідність її профілеві ради та про повноту опублікованих матеріалів (для докторських дисертацій обов’язковою є наявність не менше 20-ти статей у фахових наукових виданнях України (за переліком, затвердженим ВАК України) та інших країн; для кандидатських дисертацій обов’язковою є наявність не менше 3-х статей у фахових наукових виданнях України (за переліком, затвердженим ВАК України) та інших країн. У висновку також подаються пропозиції про призначення провідної установи (провідною установою може бути тільки наукова установа чи вищий навчальний заклад; відгук провідної установи має бути підписаний доктором наук – провідним фахівцем за темою дисертації, штатним працівником провідної установи, який не входить до складу спеціалізованої вченої ради, в якій розглядається дисертація), офіційних опонентів, про введення (при необхідності) до складу ради додаткових членів та про розсилання автореферату науковим установам, спеціалізованим вченим радам та провідним фахівцям. При розгляді докторської дисертації комісія обов’язково повинна визначити, якою мірою в ній використані матеріали і висновки кандидатської дисертації (матеріали кандидатської дисертації можуть використовуватись лише в оглядовій частині докторської дисертації; положення і результати, які виносилися на захист кандидатської дисертації, не можуть виноситися на захист докторської дисертації).

     Комісія може залучати до підготовки проекту висновку інших наукових фахівців, призначити фахові семінари для апробації дисертації.

     Витяг з протоколу засідання ради, на якому була призначена експертна комісія (див.дод.5), та висновок (2 прим.), підписаний членами експертної комісії (див.дод.6), додаються до документів здобувача.

     Якщо за висновком експертної комісії дисертація не відповідає профілю ради, остання на наступному засіданні знімає її з розгляду. Здобувачу видаються всі представлені ним документи, за винятком заяви здобувача і клопотання про прийом до захисту.

     В разі позитивного висновку експертної комісії дисертаційна робота і документи здобувача представляються проректору з наукової роботи на візу ("Голові спеціалізованої вченої ради ________, проф.______ - для прийому до захисту. Підпис. Дата.", після чого - на наступне засідання ради.

     Термін між датою подання (реєстрації у відділі докторантури та аспірантури) заяви здобувачем і датою прийому роботи до захисту не повинен перевищувати 2 місяці для кандидатських дисертацій і 3 місяці - для докторських дисертацій.

III. Прийом до захисту, призначення офіційних опонентів та провідної організації.

     Прийом дисертаційної роботи до захисту проводиться на черговому засіданні ради, що відповідним чином відмічається у протоколі засідання.

     На засіданні вчений секретар знайомить присутніх з документами здобувача, після чого один з членів експертної комісії виголошує висновок комісії.

     Рада приймає дисертаційну роботу до захисту відкритим голосуванням простою більшістю голосів. Після цього проводиться обговорення і затвердження кандидатур офіційних опонентів (інформацію про попередню згоду опонентів надає голова ради або вчений секретар), провідної організації та переліку спеціалістів, яким доцільно надіслати автореферат.

     Увага! Тільки один з офіційних опонентів може бути членом спеціалізованої вченої ради або співробітником установи, в якій створено спеціалізовану вчену раду.

     Рада своїм рішенням дозволяє друкувати автореферат і доручає експертній комісії підготувати проект висновку ради про дисертацію.

     В необхідних випадках рада приймає рішення про введення в склад ради додаткових членів.

     Витяг з протоколу засідання ради, на якому було прийнято до захисту дисертаційну роботу, додається до документів здобувача (див.дод.7).

     Для здобувачів ступеню кандидата і доктора наук після прийому роботи до захисту необхідно подати у редакцію “Бюлетеню ВАК України” оголошення про захист дисертації на бланку Національного університету “Львівська політехніка” за підписом голови ради і з гербовою печаткою університету (див.дод.17). Захист дисертації може відбутися не раніше, ніж через 1 місяць після опублікування оголошення у “Бюлетені ВАК України” (або журналі "Науковий світ”- для кандидатських дисертацій). Оголошення подається у редакцію разом з копією платіжного доручення або квитанцією про поштовий переказ вартості публікації – 30 грн. Банківські реквізити редакції для оплати повідомлень: Р/р № 26003000374401 в АКБ "Київ" м. Києва, МФО 322498, код 30970534.

     Якщо з об’єктивних причин в призначений день засідання ради не може відбутися, рада призначає нову дату захисту, повідомивши про це ВАК, установи і фахівців за списком, оформленим аналогічно до списку розсилки автореферату.

     У випадку негативного рішення ради про прийом до захисту здобувачу дається витяг з протоколу засідання з мотивуванням відмови і повертаються всі матеріали за винятком заяви здобувача і клопотання про прийом до захисту.

IV. Тиражування автореферату

     Для тиражування автореферату два машинописних примірники автореферату повинні мати обкладинку, оформлену і засвідчену гербовою печаткою у відповідності з додатком 13, на якій ставлять свої підписи вчений секретар ради, голова ради, офіційні опоненти і проректор з наукової роботи.

     Машинописний варіант автореферату разом із супровідним листом (див.дод.14) та експертними висновками про можливість відкритого опублікування, оформленими у встановленому порядку, передається до типографії для тиражування. Автореферат друкують державною мовою України. Частина тиражу за рішенням ради може бути надрукована іншими мовами.

     Для розсилання автореферату готується список розсилки (3 прим.) за підписом вченого секретаря ради, який містить список обов'язкової розсилки, затверджений ВАКом, список провідних установ за спеціальністю, за якою захищається дисертація, затверджений ВАКом, а також додатковий список фахівців і наукових установ, затверджений радою. Загальний список розсилки оформляється двома окремими списками: один для розсилки в Україні, другий - для розсилки до зарубіжних країн (див.дод.18 ). Автореферат дозволяється розсилати тільки після подання здобувачем вченому секретарю ради примірника публікації (ксерокопії) повідомлення про захист. Ксерокопія повідомлення про захист додається до документів здобувача.

     В надруковані автореферати вноситься інформація про дату і час захисту, дату розсилки. Автореферати не пізніше, як за місяць до захисту, розсилаються рекомендованими листами у відповідності до списку розсилки з відміткою (штампом) канцелярії університету та пошти. До авторефератів, які надсилаються провідним установам за спеціальністю за переліком ВАК України, провідній установі, призначеній спеціалізованою вченою радою, та офіційним опонентам, додаються відповідні супровідні листи (див.дод.20, 21). Штамп пошти проставляється на кожному аркуші списку розсилки. В такий самий термін (не пізніше, як за місяць до захисту) один примірник дисертації та 2 примірники автореферату разом із супровідним листом здаються у бібліотеку університету (вул.Професорська,1). Копія супровідного листа (див.дод.16 з відміткою бібліотеки університету додається до документів здобувача.

     У випадку перенесення дати захисту на пізніший термін з об'єктивних причин (відсутність кворуму, хвороба здобувача або ін.) поштою розсилаються повідомлення за підписом вченого секретаря ради про перенесення дати захисту згідно до списку розсилки повідомлень про перенос дати захисту, ідентичного за формою і змістом до списку розсилки автореферату. Штамп пошти проставляється на кожному аркуші згаданого списку розсилки.      При оформленні атестаційної справи в супровідному листі у ВАК України вказується причина перенесення дати захисту.

V. Підготовка документів до захисту.

     Для проведення процедури захисту попередньо готуються наступні документи:

1. Повідомлення членам ради, де вказується дата, місце проведення і порядок денний чергового засідання ради (див.дод.23). Повідомлення розсилаються членам ради не пізніше, як за три тижні до засідання (рекомендується розсилати повідомлення разом з авторефератом).

1. Реєстраційна картка присутності за ф.10 за підписом вченого секретаря (див.дод.24) - 2 прим.

1. Бюлетені для голосування (див.дод.25) за ф.11 (кількість примірників має точно відповідати кількості членів ради) в конверті, на якому зазначити прізвище, ім’я, по-батькові здобувача, дату захисту і № протоколу (див.дод.26).

2. Протокол лічильної комісії за ф.12 (див.дод.27) - 2 прим.

1. Проект висновку ради (готують члени експертної комісії) - кількість примірників має відповідати кількості членів ради плюс кількість опонентів (див.дод.28).

1. Оголошення про захист (див.дод.22) - вивішується у вестибулі головного корпусу не пізніше, як за 1 тиждень до захисту).

1. Довідки і проекти наказів для оплати опонування та витрат на відрядження опонентам (див.дод.19).

2. Довідки і проекти наказів для оплати витрат на відрядження іногороднім членам ради (див.дод.19).

3. Порядок роботи ради (див.дод.29) - 2 прим. (Примітка: Порядок роботи ради являє собою робочий (допоміжний) документ, в якому детально відображається послідовність процедури захисту на конкретному засіданні).

     Не пізніше, як за один тиждень до захисту у відділ докторантури та аспірантури здається порядок денний чергового засідання.

Заходи і оргзасоби, необхідні для проведення процедури захисту:

1. Підготовка приміщення, плакатів, проектора або інших допоміжних засобів.
2. Магнітофон з мікрофоном для повного запису процедури захисту з аудіокасетами.
1. Скринька для голосування.
1. Указка
2. Клей (для заклеювання конверту з бюлетенями).

VI. Проведення засідання ради

На одному засіданні ради може проводитися захист не більше двох дисертацій, з яких тільки одна може бути докторською. Засідання фіксується на фонограму. Розшифрована і засвідчена фонограма є стенограмою засідання ради. Фонограма зберігається в раді до остаточного рішення ВАК.

Засідання ради проводиться під керівництвом голови ради або, в разі його відсутності, - заступника голови ради. Якщо голова (заступник голови) ради є науковим керівником (консультантом) здобувача, то на початку засідання проводиться процедура обрання головуючого на засіданні ради – члена ради - штатного працівника НУ ”Львівська політехніка”).

У випадку відсутності вченого секретаря ради (або якщо вчений секретар є науковим керівником (консультантом) здобувача) виконання його обов’язків покладається на одного з членів ради - штатного працівника НУ ”Львівська політехніка”. Призначення оформлюється наказом проректора НУ ”Львівська політехніка”. У наказі вказується термін повноважень (до 3-х місяців) виконуючого обов’язки вченого секретаря. Один примірник наказу надсилається у ВАК разом з атестаційною справою здобувача.

Засідання ради не проводиться у разі одночасної відсутності голови і його заступника.

У разі відсутності з поважної причини одного з офіційних опонентів захист може відбутися за умови наявності зареєстрованого у відділі аспірантури і докторантури позитивного відзиву згаданого опонента. У цьому разі на засіданні виголошують відзив відсутнього опонента і заслуховують виступ додаткового офіційного опонента, затвердженого керівництвом ради заздалегідь до засідання ради. Засідання ради не проводять, якщо відсутні два офіційні опоненти або якщо відсутній опонент, котрий подав негативний відзив на дисертацію.

Засідання ради проводиться державною мовою за наступною процедурою:

• До відкриття засідання члени ради мають бути ознайомлені з розданим їм проектом висновку щодо дисертації, підготовленого експертною комісією ради.

• Головуючий за даними реєстраційної картки присутності інформує членів ради про обов’язкові передумови правомочності зібрання і при наявності кворуму відкриває засідання.

• Головуючий (при необхідності) інформує членів ради про погоджену зі здобувачем мову захисту дисертації.

• Головуючий оголошує порядок денний, назву дисертації, відомості про офіційних опонентів і провідну установу.

• Вчений секретар доповідає про подані здобувачем документи та про їхню відповідність встановленим вимогам.

• Здобувач викладає основні положення дисертації та відповідає на запитання, подані усно чи письмово.

• Виступає науковий керівник (консультант).

• Вчений секретар виголошує висновок організації, де виконувалась дисертація або до якої був прикріплений здобувач, відзив провідної установи та інші відзиви на дисертацію та автореферат.

• Здобувач відповідає на зауваження, які містяться у відзивах.

• Виступають офіційні опоненти.

• Після виступу кожного опонента здобувачеві надається слово для відповіді на зауваження, після чого головуючий має пересвідчитися, чи задоволений опонент відповідями здобувача.

• Проводиться публічне обговорення дисертацій, в якому мають право взяти участь всі присутні на засіданні.

• Прикінцеве слово здобувача.

• Вибори лічильної комісії для проведення таємного голосування.

Примітки:

1. Лічильна комісія (не менше 3-х осіб) обирається відкритим голосуванням простою більшістю від кількості присутніх на засіданні членів ради.

2. Ч лени ради, які запізнилися на початок захисту дисертації або залишили засідання до його закінчення, у визначенні кворуму і в таємному голосуванні участі не беруть. Персональну відповідальність за це несе голова ради.

3. Здобувач, котрий захищає дисертацію в раді, членом якої він є, участі в голосуванні не бере і в списку членів ради на даному засіданні не враховується.

4. Протоколи у 2^Х примірниках заповнюються від руки членом лічильної комісії.

5. На всіх невикористаних бюлетенях, які залишились в лічильної комісії, ставиться підпис голови лічильної комісії.

6. Після голосування всі без винятку бюлетені складаються в конверт разом із підписаним членами лічильної комісії примірником протоколу. Конверт заклеюється до оголошення результатів голосування і підписується по лінії склеювання членами лічильної комісії.

• Таємне голосування членів ради.

• Оголошення результатів голосування – рішення вважається позитивним, якщо за нього проголосували не менш як три чверті від кількості присутніх на засіданні членів ради.

• Затвердження протоколу лічильної комісії: протокол затверджується простою більшістю від кількості присутніх на засіданні членів ради. Підставою для незатвердження протоколу може бути тільки виявлене порушення процедури голосування. У разі незатвердження протоколу проводиться повторне голосування.

• Обговорення висновку та прийняття висновку ради. (При негативному рішенні щодо присудження наукового ступеня висновок не приймається).

Здобувач має право зняти дисертацію з розгляду за письмовою заявою, поданою до початку таємного голосування. У цьому разі здобувачеві повертаються документи, які були подані ним в раду, за винятком заяви, одного примірника дисертації та автореферату.

Якщо рада встановила наявність плагіату, то дисертація знімається з розгляду без права її повторного захисту. В цьому разі заява про зняття дисертації з розгляду не приймається, а до ВАК надсилається рішення ради разом з авторефератом і стенограмою засідання.

Атестаційні справи та дисертації, які розглядаються у ВАК, не можуть бути зняті з розгляду здобувачем чи відкликані радою, в якій відбувся захист дисертації.

1. Оформлення документів після захисту (на протязі місяця)
   1. Оформлення документів після засідання ради:

1.Оформляється 4 прим. облікової картки дисертації (ОКД) за допомогою програми POKD.exe (або NIOKR.exe), які підписуються головою ради і скріплюються гербовою печаткою університету.

2. Другий (не зброшурований) примірник дисертації разом з:

• супровідним листом (див. додаток 30)

• надрукованими і засвідченими підписом голови ради та гербовою печаткою університету примірниками ОКД

• електронним варіантом ОКД (на ГМД 3,5 дюйма)

• електронним варіантом автореферату (на ГМД 3,5 дюйма – aref.rtf, див. дод.8, розділ 5.6)

• одним примірником автореферату

• поштовою листівкою з домашньою адресою здобувача

скеровується в УкрІНТЕІ за адресою:

03171, м.Київ-171, вул. Антоновича, 180, Український інститут науково-технічної та економічної інформації (УкрІНТЕІ).

1. Документи, які відправляються у ВАК України (з обов'язковою оплатою доставлення поштою):

для докторських дисертацій

1. Супровідний лист (за підписом голови ради) із зазначенням дати відправлення другого примірника дисертації до УкрІНТЕІ (див. дод.31) - 1 прим.;

1. Облікова картка здобувача (за ф.13) – 1 прим. (див. дод.33);

1. Особовий листок обліку кадрів з відомостями, чинними на час прийняття дисертації до захисту, засвідчений відділом кадрів за основним місцем роботи з фотокарткою, засвідченою печаткою установи –1 прим.

1. Автореферат дисертації, підписаний на обкладинці автором – 5 прим. Автореферат повинен бути надрукований державною мовою.

1. Реєстраційна картка присутності членів спеціалізованої вченої ради на засіданні і участі в таємному голосуванні (за ф.10) – 1 прим (див. дод.24).

1. Стенограма (ідентична за змістом із фонограмою) засідання спеціалізованої вченої ради, підписана головуючим на засіданні спеціалізованої вченої ради і вченим секретарем спеціалізованої вченої ради та засвідчена печаткою установи, при якій функціонує рада із зазначенням присутніх на засіданні постійних та введених додатково до її складу з дозволу ВАК членів ради та їх спеціальностей – 1 прим. У стенограмі обов’язково має бути наведена доповідь здобувача, а також відображені всі критичні зауваження, які містяться у відзивах на дисертацію та автореферат і висловлені під час дискусії щодо дисертації, та відповіді на них здобувача, висновок спеціалізованої вченої ради щодо дисертації (див. дод.35).

1. Зареєстровані у відділі докторантури та аспірантури відгуки офіційних опонентів, засвідчені гербовими печатками установ, де вони працюють – по 1 прим.;

1. Відомості про офіційних опонентів за ф.24 – 1 прим (див. дод.32).

1. Зареєстрований у відділі докторантури та аспірантури відгук провідної організації – 1 прим.;

1. Висновок установи, де виконувалась дисертація (термін чинності – 1 рік) – 1 прим.

1. Висновок експертної комісії спеціалізованої вченої ради – 1 прим.

1. Засвідчені копії дипломів про вищу освіту та про наукові ступені і вчені звання - 1 прим. У разі зміни здобувачем прізвища додається нотаріально засвідчена копія документа про зміну прізвища.

1. Автореферат захищеної здобувачем дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата наук.

1. Засвідчене підписами і печаткою установи посвідчення про складені кандидатські іспити за формою, яка затверджена Кабінетом Міністрів України, або засвідчене підписами і печаткою установи посвідчення за формою, яка діяла на час складання кандидатського іспиту для випадків, коли дисертація виконана за спеціальністю, яка не збігається з профілем вищої освіти здобувача.

1. Реєстраційно-облікова картка за ф.15 (див. дод.34) – 2 прим.;

   Примітка. Для іноземних здобувачів на звороті необхідно вказати англійською мовою назву Національного університету "Львівська політехніка" (Lviv Polytechnic National University), країну, з якої є здобувач, прізвище та ім'я точно у відповідності з паспортом, засвідчити цю інформацію підписом вченого секретаря і гербовою печаткою університету.

1. Дискета 3,5 дюйма із записаними на ній файлами:

   –автореферату – aref.rtf (див. дод.8, розділ 5.6)

   –облікової картки здобувача – form13.xls (див. дод.41)

   –реєстраційно-облікової картки за ф.15 – form15.rtf (див. дод.34, 41)

   –зауважень з висновком про видачу диплома – notes.rtf (див. дод.41, 43).

1. Опис документів, які є в справі (за ф.19 - див. дод.37).

1. Перший примірник дисертації, підписаний автором і засвідчений вченим секретарем спеціалізованої вченої ради щодо його ідентичності за змістом з іншими примірниками дисертації, що були подані до ради;

1. ОКД – 2 прим. (один з них - з відміткою УкрІНТЕІ).

2. Згода державного атестаційного органу країни, громадянином якої є здобувач наукового ступеня, на захист його дисертації в Україні (для громадян країн СНД).

Все Ю у вказаній послідовності в папку із швидкозшивачем (без зав’язок) і з наклеєним всередині конвертом.

В конверт:

- автореферати;

- дискету;

- реєстраційно-облікові картки за ф.15;

- 4 поштові картки за п.I.13.

- 2 конверти розміром 230ґ 160 без напису з наклеєними на них

марками літери "Е"

- ОКД.

для кандидатських дисертацій

1. Супровідний лист (за підписом голови ради) із зазначенням дати відправлення другого примірника дисертації до УкрІНТЕІ (див. дод.31) – 1 прим.;

1. Облікова картка здобувача (за ф.13) – 1 прим. (див. дод.33).

1. Особовий листок обліку кадрів з відомостями, чинними на час прийняття дисертації до захисту, засвідчений відділом кадрів за основним місцем роботи з фотокарткою, засвідченою печаткою установи – 1 прим.

1. Автореферат дисертації, підписаний на обкладинці автором – 5 прим. Автореферат повинен бути надрукований державною мовою.

1. Реєстраційно-облікова картка за ф.15 (див. дод.34) – 2 прим.;

   Примітка. Для іноземних здобувачів на звороті необхідно вказати англійською мовою назву Національного університету "Львівська політехніка" (Lviv Polytechnic National University), країну, з якої є здобувач, прізвище та ім'я точно у відповідності з паспортом, засвідчити цю інформацію підписом вченого секретаря і гербовою печаткою університету.

1. Засвідчене підписами і печаткою установи посвідчення про складені кандидатські іспити за формою, яка затверджена Кабінетом Міністрів України, або засвідчене підписами і печаткою установи посвідчення за формою, яка діяла на час складання кандидатського іспиту – 1 прим.

1. Стенограма (ідентична за змістом із фонограмою) засідання спеціалізованої вченої ради, підписана головуючим на засіданні спеціалізованої вченої ради і вченим секретарем спеціалізованої вченої ради та засвідчена печаткою установи, при якій функціонує рада із зазначенням присутніх на засіданні постійних та введених додатково до її складу з дозволу ВАК членів ради та їх спеціальностей – 1 прим. У стенограмі обов’язково має бути наведена доповідь здобувача, а також відображені всі критичні зауваження, які містяться у відзивах на дисертацію та автореферат і висловлені під час дискусії щодо дисертації, та відповіді на них здобувача, висновок спеціалізованої вченої ради щодо дисертації (див. дод.35).

1. Зареєстровані у відділі докторантури та аспірантури відгуки офіційних опонентів, засвідчені гербовими печатками установ, де вони працюють – по 1 прим.

1. Відомості про офіційних опонентів за ф.24 (див. дод.32) – 1 прим.

1. Зареєстрований у відділі докторантури та аспірантури відгук провідної організації - 1 прим.;

1. Висновок установи, де виконувалась дисертація (термін чинності – 1 рік) - 1 прим.

1. Висновок експертної комісії спеціалізованої вченої ради – 1 прим.

1. Засвідчена копія диплому про вищу освіту – 1 прим. У разі зміни здобувачем прізвища додається нотаріально засвідчена копія документа про зміну прізвища.

1. Дискета 3,5 дюйма із записаними на ній файлами:

   –автореферату – aref.rtf (див. дод.8, розділ 5.6)

   –облікової картки здобувача – form13.xls (див. дод.41)

   –реєстраційно-облікової картки за ф.15 – form15.rtf (див. дод.34, 41)

   –зауважень з висновком про видачу диплома - notes.rtf. (див. дод.41, 43).

1. Опис документів, які є в справі (за ф.19 – див. дод.38).

1. Перший примірник дисертації, підписаний автором і засвідчений вченим секретарем спеціалізованої вченої ради щодо його ідентичності за змістом з іншими примірниками дисертації, що були подані до ради.

1. ОКД – 2 прим. (один з них - з відміткою УкрІНТЕІ).

2. Згода державного атестаційного органу країни, громадянином якої є здобувач наукового ступеня, на захист його дисертації в Україні (для громадян країн СНД).

Все Ю у вказаній послідовності в папку із швидкозшивачем (без зав’язок) і з наклеєним всередині конвертом.

В конверт:

- автореферати;

-дискету;

- реєстраційно-облікові картки за ф.15;

- 4 поштові картки за п.I.13.

- 2 конверти розміром 230ґ 160 без напису з

наклеєними на них марками літери "Е"

- ОКД.

1. Документи, які зберігаються в раді (відділі докторантури та аспірантури Національного університету "Львівська політехніка").

1. Копія супровідного листа у ВАК України.

2. Заява здобувача на ім'я проректора по науковій роботі.

3. Клопотання від імені організації, де була виконана робота (або де працює здобувач).

4. Особовий листок обліку кадрів з відомостями, чинними на час прийняття дисертації до захисту, засвідчений відділом кадрів за основним місцем роботи з фотокарткою, засвідченою печаткою установи.

5. Засвідчені копії дипломів про вищу освіту та про наукові ступені і вчені звання - 1 прим.

6. Дисертація (зберігається в бібліотеці університету) – в справу додається супровідний лист з відміткою бібліотеки Національного університету "Львівська політехніка".

7. Висновок установи, де виконувалась дисертація (або був прикріплений здобувач).

8. Витяг з протоколу (або протокол) засідання про призначення експертної комісії.

9. Висновок експертної комісії.

10. Витяг з протоколу (або протокол) засідання про прийом до захисту, призначення офіційних опонентів та провідної організації.

11. Витяг з протоколу (або протокол) засідання про призначення дати захисту.

12. Відомості про офіційних опонентів за ф.24.

13. Реєстраційна картка присутності за ф.10.

14. Протокол-стенограма (розшифрована фонограма) засідання ради.

15. Протокол засідання лічильної комісії.

16. Заклеєний (опечатаний) і скріплений підписами членів комісії конверт з бюлетенями таємного голосування та другим примірником протоколу засідання лічильної комісії.

17. Засвідчений печаткою відгук наукового керівника (або наукового консультанта).

18. Зареєстровані у відділі докторантури та аспірантури відгуки офіційних опонентів.

19. Зареєстрований у відділі докторантури та аспірантури відгук провідної організації.

20. Зареєстровані у відділі докторантури та аспірантури відгуки на дисертацію та автореферат – по 1 прим.

21. Автореферат -2 прим.

22. Експертний висновок на право на відкрите опублікування автореферату – 1 прим.

23. Копія обкладинки автореферату із засвідченим гербовою печаткою НУ"Львівська політехніка" дозволом на тиражування автореферату (дод.13).

24. Облікова картка здобувача за ф.13 - 1 прим.

25. Списки розсилки авторефератів із штампами пошти.

26. Ксерокопія повідомлення в Бюлетені ВАК України (журналі "Науковий світ") про захист дисертації.

27. ОКД з відміткою УкрІНТЕІ.

28. Дублікат ГМД 3,5 дюйма із записаними на ній файлами:

    –автореферату – aref.rtf

    –облікової картки здобувача – form13.xls

    –реєстраційно-облікової картки за ф.15 – form15.rtf

    –зауважень з висновком про видачу диплома – notes.rtf

    –ОКД – okd.txt.

29. Реєстраційно-облікова картка за ф.15 - 1 прим.

30. Магнітофонні аудіо касети із повною фонограмою процедури засідання спеціалізованої вченої ради по захисту дисертації.

31. Копія наказу про призначення в.о.вченого секретаря спеціалізованої вченої ради (при необхідності).

32. Ксерокопії або відбитки опублікованих праць здобувача – 1 комплект по 1 прим.

33. Інші додаткові документи, які стосуються безпосередньо підготовки і проведення процедури захисту (при необхідності).

Всі документи у переліченому вище порядку разом з описом документів за ф.19 (див. дод.39) складаються у папку – швидкозшивач атестаційної справи здобувача.

За результатами засідання оформляється робочий протокол засідання ради (див.дод.36) у двох примірниках за підписами вченого секретаря спеціалізованої ради і головуючого на засіданні спеціалізованої вченої ради. Один примірник протоколу зберігається у відділі докторантури та аспірантури, другий - у вченого секретаря спеціалізованої ради.

Додатки

Додаток 1 (зразок)

Проректору з наукової роботи

Національного університету

"Львівська політехніка"

проф. С.Воронову

асистента кафедри теплотехніки

Харківського національного університету

Маслова Р.П.

З а я в а

Прошу прийняти до захисту на спеціалізованій вченій раді Д 35.052.08 виконану мною дисертацію на тему "___________________________________" на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.11.04- прилади та методи вимірювання теплових величин. Дисертація подається до захисту вперше. Робота виконана в Харківському національному університеті.

"____"___________200_р.

Підпис заявника

Примітка. Заява пишеться від руки особисто здобувачем.

Додаток 2

Вимоги до процедури попередньої експертизи дисертацій
на кафедрах університету.

Всі дисертації, які виконані співробітниками, аспірантами та докторантами Національного університету "Львівська політехніка" і представляються до захисту, повинні пройти попередню експертизу на кафедрах відповідного профілю.

Після представлення дисертації на кафедру завідувач кафедрою призначає 2ё 3 рецензентів із числа співробітників кафедри-спеціалістів за науковим напрямком представленої роботи. Якщо робота виконана на стику двох або більше спеціальностей, то для її рецензування доцільно залучати спеціалістів інших кафедр і наукових установ. Кожний із рецензентів після ознайомлення з роботою в тритижневий термін готує письмовий відгук, в якому коротко аналізується зміст дисертації і даються аргументовані відповіді на наступні запитання:

- актуальність теми дослідження та її зв'язок з планами роботи кафедри, університету;

- особистий внесок автора в отриманні наукових результатів, представлених в роботі;

- ступінь обґрунтованості наукових положень, висновків та рекомендацій;

- ступінь новизни результатів дисертаційного дослідження;

- висновок про повноту опублікування основних положень дисертації;

- наукове та практичне значення отриманих результатів і рекомендації про їх використання;

- оцінка структури дисертації, мови та стилю викладення;

- відповідність дисертації спеціальності, за якою вона представляється до захисту.

У відгуку рецензент наводить також критичні зауваження до дисертації і в обов'язковому порядку декларує свою думку відносно того, рекомендувати чи не рекомендувати представлену роботу до захисту на спеціалізованій вченій раді.

Письмові відгуки рецензентів мають бути представлені на кафедру не пізніше, як за тиждень до засідання кафедри, на якому буде слухатись доповідь здобувача.

Завідувач кафедри доручає одному з рецензентів на основі відгуків підготувати проект висновку кафедри про дисертаційну роботу.

Якщо робота виконана на стику двох або більше спеціальностей, вона може заслуховуватись на спільному засіданні кафедр Національного університету "Львівська політехніка". Головуючим на такому засіданні є завідувач кафедри, яка є профілюючою для даної дисертації.

Якщо керівником дисертаційної роботи є завідувач кафедри, то головуючим на засіданні повинен бути один з членів кафедри.

На одному засіданні кафедри може проводитись обговорення однієї докторської або не більше, як двох кандидатських дисертацій.

Засідання кафедри, присвячене попередній експертизі дисертації, вважається правомочним, якщо на ньому присутні не менше, як дві третини особового складу кафедри.

На засіданні кафедри заслуховуються доповідь здобувача та його відповіді на питання учасників обговорення. Після цього надається слово рецензентам або зачитуються їх відгуки. Здобувач повинен відповісти на всі без винятку зауваження рецензентів.

Приймати участь в дискусії мають право всі присутні на засіданні співробітники кафедри і запрошені на засідання фахівці з інших кафедр або установ. При обговоренні дисертаційної роботи присутність здобувача є обов'язковою. Особливу увагу при обговоренні дисертації необхідно приділити особистому внеску автора дисертації в отриманні наукових і практичних результатів.

Підсумковий результат попередньої експертизи дисертації підводиться при обговоренні пунктів проекту та проекту висновку кафедри в цілому.

Висновок кафедри про дисертацію повинен розкривати суть наступних питань:

- ступінь актуальності теми дисертації на момент захисту і на фоні загальної оцінки стану проблеми у вітчизняній та зарубіжній науці;

- зв'язок теми дисертації з напрямками науково-дослідних робіт кафедри або університету;

- особистий внесок здобувача в отриманні наукових результатів (характеристика особистого внеску має бути максимально конкретизована і відображати роль здобувача в розробці нових наукових ідей, постановці задачі, обґрунтуванні методики її розв'язання, обробці статистичного матеріалу, в проведенні експериментальних досліджень та інтерпретації отриманих результатів); тут же необхідно відобразити долю особистого внеску автора в колективно опублікованих працях;

- ступінь наукової обґрунтованості запропонованих автором рішень, висновків, рекомендацій (якщо наукова обґрунтованість підлягає сумніву, то необхідно перерахувати причини, що викликають згадані сумніви, або акцентувати увагу на питаннях, що мають дискусійний характер) ;

- ступінь новизни всіх основних результатів дисертаційної роботи порівняно з відомими дослідженнями аналогічного характеру;

- перелік основних друкованих праць, в яких викладені результати дисертаційного дослідження, із зазначенням особистого внеску автора; висновок про повноту викладення основних положень та результатів роботи;

- апробація основних результатів дослідження на конференціях, симпозіумах тощо;

- наукове значення виконаного дослідження із зазначенням можливих наукових галузей та розділів програм навчальних курсів, де можуть бути застосовані отримані результати;

- практична цінність результатів дослідження із зазначенням конкретного підприємства або галузі народного господарства, де вони можуть бути застосовані;

- для докторських дисертацій обов'язковою є наявність рекомендацій про включення результатів роботи у навчальні курси у відповідні дисципліни за навчальним планом;

- оцінка структури дисертації, її мови та стилю викладення;

- відповідність дисертації спеціальності, за якою вона представлена до захисту.

Дисертація рекомендується до захисту на спеціалізованій вченій раді, якщо в ході обговорення до неї не було зауважень, або зауваження не торкалися суті роботи і стосувалися тільки композиційних, стилістичних та інших суто технічних моментів, або зауваження були аргументовано відведені автором в процесі дискусії.

Кафедра може прийняти наступні варіанти рішень:

1. Рекомендувати дисертацію до захисту.

2. Рекомендувати дисертацію до захисту з врахуванням композиційних, редакційно-стилістичних, технічних та граматичних поправок.

(В цьому випадку автор вносить необхідні виправлення в текст дисертації і інформує в робочому порядку про це рецензентів і завідувача кафедри).

3. Не рекомендувати дисертацію до захисту у зв'язку з необхідністю внесення змін принципового характеру.

( В цьому випадку автору надається певний термін для виконання роботи по усуненню відмічених недоліків, після чого дисертація повторно розглядається на засіданні кафедри. Якщо, за думкою рецензентів і співробітників кафедри, здобувач успішно вирішив поставлене перед ним завдання, то кафедра приймає рішення про рекомендацію роботи до захисту. Відповідно оформляється два протоколи засідання кафедри і два витяги з протоколів).

4. Не рекомендувати дисертацію до захисту.

(В цьому випадку в протоколі аргументовано висвітлюються причини, які не дозволяють позитивно оцінити представлену роботу).

Негативний висновок кафедри не є перешкодою для прийому роботи до захисту на спеціалізованій раді, якщо здобувач особисто не знімає дисертацію з розгляду.

Висновок кафедри приймається відкритим голосуванням простою більшістю голосів всіх присутніх на засіданні.

Засідання кафедри оформляється протоколом, в якому зазначаються:

- прізвища та ініціали всіх присутніх із зазначенням наукового ступеня, вченого звання та посади (для запрошених - назву кафедри або установи, звідки був запрошений фахівець);

- кількість спеціалістів за профілем дисертації, що розглядається;

- правомочність засідання;

- порядок денний (обговорення дисертаційної роботи);

- дані про здобувача (приналежність до аспірантури або докторантури, прізвище, ім'я, по-батькові здобувача, тема дисертації, ступінь, на який претендує здобувач, шифр і назва спеціальності);

- дані про наукового керівника;

- ким і коли затверджена тема дисертації (обов'язково);

- список рецензентів від кафедри;

- коротка інформація про доповідь здобувача;

- питання присутніх і відповіді здобувача;

- виступи присутніх;

- відповіді здобувача на зауваження рецензентів та присутніх;

- виступ наукового керівника;

- інформація про проект висновку і хід його обговорення;

- висновок кафедри про дисертацію;

- підсумок відкритого голосування по проекту висновку кафедри.

Для спеціалізованої вченої ради висновок кафедри оформляється у вигляді витягу з протоколу засідання кафедри, який затверджується проректором з наукової роботи (див.дод.3).

Спеціалізована вчена рада має право вимагати представлення протоколу засідання кафедри для додаткового контролю. У випадку відсутності протоколу засідання або неправильного його оформлення рада має право відмовитись від представленого кафедрою висновку про дисертацію.

Відповідальність за своєчасне і правильне оформлення протоколу і витягу з нього покладається на завідувача кафедри.

Додаток 3

Затверджую

проректор з наукової роботи

Національного університету "Львівська політехніка"

д.х.н. , проф. Воронов С.А.

"____"___________200_ р.

В И Т Я Г

із протоколу № засідання кафедри "....................................... "

Національного університету "Львівська політехніка" від "___"_ ____200_р

1. Присутні: 18 членів кафедри, а саме: (перерахувати із зазначенням П.І.Б., посади, наукового ступеня, вченого звання).

На засідання запрошені: (перерахувати із зазначенням місця основної роботи, посади, наукового ступеня, вченого звання ).

З присутніх - 4 доктори наук і 12 кандидатів наук - спеціалісти за профілем представленої дисертації.

2.СЛУХАЛИ:

2.1. Доповідь к.т.н., с.н.с., докторанта Романюка Івана Петровича по дисертаційній роботі на тему: "..................................................................... " представлену на здобуття наукового ступеня доктора технічних наук за спеціальністю 05.11.04 - прилади та методи вимірювання теплових величин.

Науковий консультант - д.т.н., професор Іванишин С.К.

Тема дисертації затверджена “___”_____200_р. на засіданні вченої ради Національного університету “Львівська політехніка” (факультету ……………….- для дисертацій на здобуття наукового ступеня к.т.н.), протокол № .

2.2. Питання та відповіді по доповіді.

По доповіді було задано 16 питань, на які доповідач дав правильні і ґрунтовні відповіді. Питання задали: доц................., к.т.н...................., проф. ..........., проф. ...........

2.3. Виступи присутніх.

З позитивною оцінкою дисертаційної роботи Романюка І.П. виступили рецензенти:

1. Д.т.н., проф. ...............................

2. К.т.н...........................................

а також присутні на засіданні члени кафедри проф., д.т.н.............., к.т.н., доц.................. та запрошені проф., д.т.н.............., к.т.н., доц..................

З характеристикою наукової зрілості здобувача виступив науковий консультант д.т.н., проф. Іванишин С.К.

Присутні на засіданні обговорили проект висновку, підготовлений рецензентом, к.т.н..........................

3. Заслухавши та обговоривши доповідь к.т.н., с.н.с. докторанта Романюка Івана Петровича прийняла наступні висновки щодо дисертаційної роботи на тему:"................................ ": (наводиться повний текст висновку у відповідності з протоколом )

За затвердження висновку проголосували: за - 15 (п’ятнадцять)

проти - один

утримався - два

кафедра УХВАЛИЛА:

1. Дисертація Романюка І.П. на тему "..............................." є закінченою науковою працею, у якій вирішується конкретне завдання ................................., що має важливе значення для....... (вказати галузь науки)........

2. У ..(зазначити кількість) ...наукових публікаціях автора повністю висвітлені матеріали дисертації Романюка І. П.

3. Дисертація Романюка І. П. на тему "......................" відповідає спеціальності ...(шифр і назва спеціальності)....і пп.12 (або13), 14 "Порядку присудження наукових ступенів і присвоєння вчених звань".

4. З врахуванням наукової зрілості та професійний якостей здобувача Романюка І. П. його дисертаційна робота "...(назва дисертації)...." рекомендується для подання для розгляду у спеціалізовану вчену раду.

Голова засідання,

зав. кафедри "...............",д.т.н., професор _________

Вчений секретар, к.т.н., доцент ________

"___"_________200_р.

Додаток 4 (зразок гарантійного листа)

на бланку організації

Проректору з наукової роботи

Національного університету

"Львівська політехніка"

проф. С.Воронову

79646,Львів-13, вул.С.Бандери,12

Співробітник нашого об'єднання доцент Романюк І.П. представляє до захисту у спеціалізованій вченій раді Д 35.052.08 у Вашому університеті дисертацію "......(назва роботи)...." на здобуття наукового ступеня доктора технічних наук за спеціальністю 05.11.04-прилади та методи вимірювання теплових величин.

Всі фінансові витрати, пов'язані з проведенням процедури захисту дисертаційної роботи Романюка І.П., НВО "Квант" зобов'язується компенсувати.

Генеральний директор НВО “Квант" І.Петренко

Головний бухгалтер А.Маслова

(гербова печатка)

Примітка. Гарантійний лист організації можна об'єднати з клопотанням про прийом дисертаційної роботи до захисту.

Додаток 5 (зразок)

Витяг з протоколу №

засідання спеціалізованої вченої ради Д 35.052.08 від "__"________ 2000 р.

Присутні : ___членів ради.

Слухали: Про призначення експертної комісії для попереднього розгляду дисертаційної роботи аспіранта Національного університету "Київський політехнічний інститут" Петренка Романа Петровича на тему:"_______________ ", представлену на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.11.04 - прилади та методи вимірювання теплових величин.

З оглядом представлених здобувачем матеріалів виступив вчений секретар ради.

З пропозиціями щодо кандидатур членів експертної комісії виступили члени ради проф. _____________, проф. ___________, проф._________ .

Ухвалили: Призначити експертну комісію для попереднього розгляду дисертаційної роботи аспіранта Національного університету "Київський політехнічний інститут" Петренка Романа Петровича на тему:"_________________________ ", представлену на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.11.04 - прилади та методи вимірювання теплових величин, у наступному складі:

1. Д.ф.-м.н., професор ____________

2. Д.т.н., професор _______________

3. Д.т.н., професор _______________

За цю ухвалу проголосували ____ членів ради.

Голова спеціалізованої вченої ради,

д.т.н., проф. ______________

Вчений секретар ради, д.т.н. ______________

Примітка. Якщо засідання ради проводиться тільки для призначення експертної комісії, то оформляється протокол, на початку якого необхідно вказати прізвища і шифри спеціальності в раді всіх членів ради, що були присутніми на засіданні.

Додаток 6 (зразок)

Висновок

експертної комісії спеціалізованої ради Д 35.052.08 про дисертаційну роботу Романюка Івана Петровича на тему: "........................................................ " представлену на здобуття наукового ступеня доктора технічних наук за спеціальністю 05.11.04 - прилади та методи вимірювання теплових величин.

1. Дисертаційна робота є закінченим науковим дослідженням і присвячена розв'язанню актуальної проблеми розвитку нового напряму - шумової термометрії , що ставить на надійну основу вирішення важливої науково-технічної задачі створення нових засобів вимірювання температури, які би забезпечили вимірювання з прогнозованою похибкою температури в промислових об'єктах. В таких засобах особливо зацікавлені енергетичні та металургійні підприємства, які можуть в такий спосіб зменшити витрати на процес вимірювання температури за рахунок скорочення об'ємів застосування термоперетворювачів на основі благородних металів. Шумові термометри, як показують дослідження, мають певні переваги перед традиційними засобами , серед яких можна виділити такі моменти, як .................................................

2. В дисертаційній роботі вирішені наступні завдання:

- проаналізовані шляхи побудови термометрів на основі ....................... і сформульована методологія створення згаданих термометрів ;

- синтезовані та критично проаналізовані структурні схеми шумових термометрів;

- виконано якісний та кількісний аналіз взаємозв'язків між впливаючими факторами та зміною вихідних параметрів термометрів;

- проведені теоретичні розрахунки і експериментальні дослідження різних конструкцій первинних перетворювачів;

- розроблені рекомендації по кожному з відповідальних вузлів термометра для оптимізації його характеристик при інженерної реалізації;

- експериментально досліджена низка матеріалів з метою їх використання в шумовій термометрії;

- проведено теоретичний аналіз та експериментальну перевірку метрологічних параметрів модифікацій термометрів і визначення шляхів їх покращення;

- виконане узагальнення отриманих результатів та розроблені рекомендації для практичного створення термометрів для діапазонів середніх та високих температур.

3. Наукова новизна. Основні наукові результати, висунуті на захист, полягають в тому, що:

1) розвинуті системні аспекти проектування термометрів, що дозволило запропонувати процедуру розробки термометрів від формування вимог до них до оцінки їх метрологічних параметрів;

2) досліджені питання побудови оптимальних структур та алгоритмів з оцінкою похибки і вибору елементної бази, які відповідають конкретним критеріям якості;

3) ...............................

4)...............................

5)...............................

4.Обгрунтованість та вірогідність наукових результатів забезпечується коректністю виконаних експериментів і розрахунків і підтверджується малими значеннями розбіжностей між результатами теоретичного аналізу та експериментальних досліджень.

5.Значення результатів роботи для науки та практики.

Наукова цінність роботи полягає в розробці питань теорії та практики створення шумових термометрів з прогнозованими метрологічними характеристиками для контактного вимірювання температури в складних умовах.

Практична цінність роботи полягає в тому, що за результатами теоретичних та експериментальних досліджень створено декілька модифікацій термометрів для вимірювання середніх і високих температур, розроблені термометри для ............................., експериментальний зразок приладу для .................................... Також створено прилад для вимірювання .........................................

На основі отриманих теоретичних та експериментальних результатів створена база для подальшого розвитку шумової термометрії і розробки нових модифікацій шумових термометрів.

Наукові положення і висновки дисертації успішно використовувались і використовуються при виконанні НДР та ДКР по розробці та виготовленню термоперетворювачів в НВО"Термоприлад" (м. Львів), НВО"Електротермометрія" (м. Луцьк), Національному університеті "Львівська політехніка".

Наукові положення і висновки дисертації лягли в основу лекційних курсів ……………………, які читаються у Національному університеті "Львівська політехніка".

6. Публікації результатів роботи, їх обговорення.

Основні результати дисертаційної роботи опубліковані у 35 друкованих працях. І.Романюк є автором навчального посібника "......................................", співавтором книги "........................ " та довідника "............................. ". Аналіз внеску автора в публікації по питаннях, висвітлених в дисертації, показав, що внесок І.Романюка є вирішальним. Зокрема, в монографії "……………" автором детально представлено розв’язання задачі …………, в статті "………" висвітлено математичний апарат, який дозволяє ………, в статті "………" розв’язано ……….

7. Висвітлення в дисертації результатів, які виносилися на захист кандидатської дисертації (для здобувачів ступеня доктора наук)

Наукові положення і результати, які виносилися на захист кандидатської дисертації, частково висвітлюються в оглядовій частині представленої дисертаційної роботи ...................................................................., а саме ....................

8. Зміст дисертації відповідає спеціальності 05.11.04-прилади та методи вимірювання теплових величин, за якою вона представлена до захисту.

Ухвалили:

1.Вважати, що дисертаційна робота І.Романюка є закінченою науковою працею і відповідає паспорту спеціальності 05.11.04-прилади та методи вимірювання теплових величин. Дисертація присвячена вирішенню актуальної проблеми–розробці теорії та практики створення шумових термометрів для вимірювання середніх та високих температур.

2.Вважати, що дисертаційна робота І.Романюка відповідає вимогам ВАК України, які ставляться до робіт на здобуття наукового ступеня доктора технічних наук, зокрема, пп.12,14 "Порядку присудження наукових ступенів і присвоєння вчених звань", і рекомендувати її до захисту на спеціалізованій вченій раді Д 35.052.08 за спеціальністю 05.11.04-прилади та методи вимірювання теплових величин.

3. Рекомендувати затвердити офіційними опонентами по дисертаційній роботі І.Романюка :

- д.т.н., професора.................................................(місце роботи, посада, місто)

- д.ф.-м.н., професора...........................................(місце роботи, посада, місто)

- д.т.н., с.н.с. .........................................................(місце роботи, посада, місто)

4. Рекомендувати затвердити провідною організацією ......................... (підрозділ, відомча підпорядкованість організації, місто).

Члени експертної комісії:

д.т.н, професор _________________/……………/

д.т.н, професор ________________/……………/

д.т.н, професор ________________/……………/

Додаток 7 (зразок)

Витяг з протоколу №

засідання спеціалізованої вченої ради Д 35.052.08 від "__"______ 2000 р.

Присутні : ____ членів ради.

Слухали: Про прийом до захисту дисертаційної роботи аспіранта Національного університету "Київський політехнічний інститут" Маслова Романа Петровича на тему:"__________________________________ ", представлену на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.11.04 - прилади та методи вимірювання теплових величин.

З оглядом документів особової справи претендента, інформацією про дисертацію виступив вчений секретар ради.

Доповідь щодо відповідності дисертації профілю спеціалізованої ради , про висновки експертної комісії та про додатковий список розсилки автореферату зробив член ради, член експертної комісії проф.________________

На повідомлення про дисертацію претендента, кандидатури офіційних опонентів та провідної організації у членів ради запитань не було (якщо були запитання, то висвітлити запитання і відповіді на них в протоколі).

Ухвалили: Прийняти до захисту дисертаційну роботу аспіранта Національного університету "Київський політехнічний інститут" Маслова Романа Петровича на тему:"__________________________________ ", представлену на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.11.04 - прилади та методи вимірювання теплових величин - як таку, що відповідає профілю спеціалізованої ради.

Вважати, що основні твердження та результати дисертаційного дослідження достатньо повно відбиті у ____ надрукованих працях та ____ авторських свідоцтвах на винаходи.

Затвердити офіційними опонентами:

- доктора технічних наук, професора _______ (місце роботи, посада, місто) ;

- доктора технічних наук, професора ________(місце роботи, посада, місто).

Затвердити, як провідну організацію _______________________(підрозділ, відомча підпорядкованість організації, місто).

Дозволити публікацію автореферату та його розсилку у встановленому порядку згідно з затвердженим списком організацій та осіб після подання здобувачем вченому секретареві ради примірника публікації (ксерокопії) повідомлення про захист дисертації.

Призначити попередню дату захисту дисертації Маслова Р.П. на ______ м-ць 2000 р.

За таку ухвалу проголосували ___ членів ради.

Голова спеціалізованої вченої ради

д.т.н., проф. ________

Вчений секретар ради, д.т.н. _________

Примітка. Якщо засідання ради проводиться тільки для прийому дисертації до захисту, то оформляється протокол, на початку якого необхідно вказати прізвища всіх членів ради, що були присутніми на засіданні.

Додаток 8

ОСНОВНІ ВИМОГИ ДО ДИСЕРТАЦІЙ ТА АВТОРЕФЕРАТІВ
ДИСЕРТАЦІЙ

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Згідно з "Порядком присудження наукових ступенів та присвоєння вчених звань" дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата і доктора наук необхідно оформлювати відповідно до Державного стандарту України ДСТУ 3008-95 "Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення". З огляду на високі вимоги нормативних документів необхідно неухильно дотримуватися порядку подання окремих видів текстового матеріалу, таблиць, формул та ілюстрацій, а також правил оформлення автореферату.

2. Назва дисертації повинна бути, по можливості, короткою, відповідати обраній спеціальності та суті вирішеної наукової проблеми (задачі), вказувати на мету дисертаційного дослідження і його завершеність. Іноді для більшої конкретизації до назви слід додати невеликий (4-6 слів) підзаголовок.

   У назві не бажано використовувати ускладнену термінологію псевдонаукового характеру. Треба уникати назв, що починаються зі слів "Дослідження питання...", "Дослідження деяких шляхів...", "Деякі питання...", "Матеріали до вивчення...", "До питання..." і т. ін., в яких не відбито в достатній мірі суть проблеми.

3. При написанні дисертації здобувач повинен обов'язково посилатися на авторів і джерела, з яких запозичив матеріали або окремі результати.

   Використовуючи в дисертації ідеї або розробки, що належать також і співавторам, разом з якими були написані наукові праці, здобувач повинен відзначити цей факт у дисертації.

   В разі використання запозиченого матеріалу без посилання на автора та джерело дисертація знімається з розгляду незалежно від стадії проходження без права її повторного захисту.

4. В дисертації необхідно стисло, логічно і аргументовано викладати зміст і результати досліджень, уникати загальних слів, бездоказових тверджень, тавтології.

5. Дисертацію на здобуття наукового ступеня подають у вигляді спеціально підготовленого рукопису в твердому переплетенні.

1. СТРУКТУРА ДИСЕРТАЦІЇ
   1. Дисертація повинна містити:

   титульний аркуш,

   зміст,

   перелік умовних позначень (при необхідності),

   вступ,

   основну частину,

   висновки,

   список використаних джерел,

   додатки (при необхідності).

2. ВИМОГИ ДО ЗМІСТУ ДИСЕРТАЦІЇ

   Титульний аркуш дисертації (форма 5, див. дод.10)

   Титульний аркуш дисертації містить найменування наукової організації або вищого навчального закладу, де виконана дисертація;

   прізвище, ім'я, по батькові автора; індекс УДК; назву дисертації;

   шифр і найменування спеціальності; науковий ступінь, на який претендує здобувач; науковий ступінь, вчене звання, прізвище, ім'я, по батькові наукового керівника і (або) консультанта; місто і рік.

   На титульному аркуші дисертації обов'язково зазначається "На правах рукопису" та гриф обмеження розповсюдження відомостей (за необхідності).

   Зміст

   Зміст подають на початку дисертації. Він містить найменування та номери початкових сторінок усіх розділів, підрозділів та пунктів (якщо вони мають заголовок), зокрема вступу, висновків до розділів, загальних висновків, додатків, списку використаної літератури та ін.

   Перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів (за необхідності).

   Якщо в дисертації вжита специфічна термінологія, а також використано маловідомі скорочення, нові символи, позначення і таке інше, то їх перелік може бути поданий в дисертації у вигляді окремого списку, який розміщують перед вступом.

   Перелік треба друкувати двома колонками, в яких зліва за абеткою наводять, наприклад, скорочення, справа - їх детальну розшифровку.

   Якщо в дисертації спеціальні терміни, скорочення, символи, позначення і таке інше повторюються менше трьох разів, перелік не складають, а їх розшифровку наводять у тексті при першому згадуванні.

   Вступ

   Розкриває сутність і стан наукової проблеми (задачі) та її значущість, підстави і вихідні дані для розробки теми, обґрунтування необхідності проведення дослідження.

   Далі подають загальну характеристику дисертації в рекомендованій нижче послідовності.

   Актуальність теми

   Шляхом критичного аналізу та порівняння з відомими розв'язаннями проблеми (наукової задачі) обґрунтовують актуальність та доцільність роботи для розвитку відповідної галузі науки чи виробництва, особливо на користь України.

   Висвітлення актуальності не повинно бути багатослівним. Досить кількома реченнями висловити головне – сутність проблеми або наукового завдання.

   Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

   Коротко викладають зв'язок вибраного напрямку досліджень з планами організації, де виконана робота, а також з галузевими та (або) державними планами та програмами.

   Обов’язково зазначають номери державної реєстрації науково-дослідних робіт, базових для підготовки та подання дисертаційної роботи, а також і роль автора у виконанні цих науково-дослідних робіт.

   Мета і задачі дослідження

   Формулюють мету роботи і задачі, які необхідно вирішити для досягнення поставленої мети. Не слід формулювати мету як "Дослідження...", "Вивчення...", тому що ці слова вказують на засіб досягнення мети, а не на саму мету.

   Об’єкт дослідження – це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію і обране для вивчення.

   Предмет дослідження – міститься в межах об’єкта.

   Об’єкт і предмет дослідження як категорії наукового процесу співвідносяться між собою як загальне і часткове. В об’єкті виділяється та його частина, яка є предметом дослідження. Саме на нього спрямована основна увага дисертанта, оскільки предмет дослідження визначає тему дисертаційної праці, яка визначається на титульному аркуші, як її назва.

   Методи дослідження. Подають перелік використаних методів дослідження для досягнення поставленої в роботі мети. Перераховувати їх треба не відірвано від змісту роботи, а коротко та змістовно визначаючи, що саме досліджувалося тим чи тим методом. Це дасть змогу пересвідчитися в логічності та прийнятності вибору саме цих методів.

   Наукова новизна одержаних результатів.

   Подають коротку анотацію нових наукових положень (рішень), запропонованих здобувачем особисто. Необхідно показати відмінність одержаних результатів від відомих раніше, описати ступінь новизни (вперше одержано, удосконалено, дістало подальший розвиток).

   Кожне наукове положення чітко формулюють, відокремлюючи його основну сутність і зосереджуючи особливу увагу на рівні досягнутої при цьому новизни. Сформульоване наукове положення повинно читатися і сприйматися легко і однозначно (без нагромадження дрібних і таких, що затемнюють його сутність деталей і уточнень). У жодному випадку не можна вдаватися до викладу наукового положення у вигляді анотації, коли просто констатують, що в дисертації зроблено те й те, а сутності і новизни положення із написаного виявити неможливо. Подання наукових положень у вигляді анотацій є найбільш розповсюдженою помилкою здобувачів при викладенні загальної характеристики роботи.

   До цього пункту не можна включати опис нових прикладних (практичних) результатів, отриманих у вигляді способів, пристроїв, методик, схем, алгоритмів і т. ін. Слід завжди розмежовувати одержані наукові положення і нові прикладні результати, що випливають з теоретичного доробку дисертанта.

   Усі наукові положення з урахуванням досягнутого ними рівня новизни є теоретичною основою (фундаментом) вирішеної в дисертації наукової задачі або наукової проблеми. Насамперед за це здобувачеві присуджується науковий ступінь.

   Практичне значення одержаних результатів.

   В дисертації, що має теоретичне значення, треба подати відомості про наукове використання результатів досліджень або рекомендації щодо їх використання, а в дисертації, що має прикладне значення, - відомості про практичне застосування одержаних результатів або рекомендації щодо їх використання. Відзначаючи практичну цінність одержаних результатів, необхідно подати інформацію щодо ступеня готовності до використання або масштабів використання.

   Необхідно дати короткі відомості щодо впровадження результатів досліджень із зазначенням назв організацій, в яких здійснена реалізація, форм реалізації та реквізитів відповідних документів.

   Особистий внесок здобувача.

   У випадку використання в дисертації ідей або розробок, що належать співавторам, разом з якими були опубліковані наукові праці, здобувач повинен відзначити цей факт у дисертації та в авторефераті з обов'язковим зазначенням конкретного особистого внеску в ці праці або розробки.

   Апробація результатів дисертації.

   Вказується, на яких наукових з'їздах, конференціях, симпозіумах, нарадах оприлюднені результати досліджень, що включені до дисертації.

   Публікації.

   Вказують, у скількох монографіях, статтях у наукових журналах, збірниках наукових праць, матеріалах і тезах конференцій, авторських свідоцтвах опубліковані результати дисертації.

   Основна частина

   Основна частина дисертації складається з розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів. Кожний розділ починають з нової сторінки. Основному тексту кожного розділу може передувати передмова з коротким описом вибраного напрямку та обґрунтуванням застосованих методів досліджень. В кінці кожного розділу формулюють висновки із стислим викладенням наведених у розділі наукових і практичних результатів, що дає змогу вивільнити загальні висновки від другорядних подробиць.

   В розділах основної частини подають:

   огляд літератури за темою і вибір напрямків досліджень;

   виклад загальної методики і основних методів досліджень;

   експериментальну частину і методику досліджень;

   відомості про проведені теоретичні і (або) експериментальні дослідження;

   аналіз і узагальнення результатів досліджень.

   В огляді літератури здобувач окреслює основні етапи розвитку наукової думки за своєю проблемою. Стисло, критично висвітлюючи роботи попередників, здобувач повинен назвати ті питання, що залишились невирішеними і, отже, визначити своє місце у розв'язанні проблеми. Бажано закінчити цей розділ коротким резюме стосовно необхідності проведення досліджень у даній галузі. Загальний обсяг огляду літератури не повинен перевищувати 20% обсягу основної частини дисертації.

   В другому розділі, як правило, обґрунтовують вибір напрямку досліджень, наводять методи вирішення задач і їх порівняльні оцінки, розробляють загальну методику проведення дисертаційних досліджень. В теоретичних роботах розкривають методи розрахунків, гіпотези, що розглядають, в експериментальних - принципи дії і характеристики розробленої апаратури, оцінки похибок вимірювань.

   В наступних розділах з вичерпною повнотою викладають результати власних досліджень автора з висвітленням того нового, що він вносить у розробку проблеми. Здобувач повинен давати оцінку повноти вирішення поставлених задач, оцінку достовірності одержаних результатів (характеристик, параметрів), їх порівняння з аналогічними результатами вітчизняних і зарубіжних праць, обґрунтування потреби додаткових досліджень, негативні результати, які обумовлюють необхідність припинення подальших досліджень.

   Виклад матеріалу підпорядковують одній провідній ідеї, чітко визначеній автором.

   Висновки

   Викладають найбільш важливі наукові та практичні результати, одержані в дисертації, які повинні містити формулювання розв'язаної наукової проблеми (задачі), її значення для науки і практики. Далі формулюють висновки та рекомендації щодо наукового та практичного використання здобутих результатів. В першому пункті висновків коротко оцінюють стан питання. Далі у висновках розкривають методи вирішення поставленої в дисертації наукової проблеми (задачі), їх практичний аналіз, порівняння з відомими розв'язаннями. У висновках необхідно наголосити на якісних та кількісних показниках здобутих результатів, обґрунтувати достовірність результатів, викласти рекомендації щодо їх використання.

   Список використаних джерел

   Список використаних джерел слід розміщувати одним із таких способів: в порядку появи посилань в тексті (найбільш зручний для користування і рекомендований при написанні дисертацій), в абетковому порядку прізвищ перших авторів або заголовків, у хронологічному порядку.

   Бібліографічний опис складають відповідно до чинних стандартів з бібліотечної та видавничої справи. Зокрема, потрібну інформацію можна одержати із стандартів: ГОСТ 7.1-84 "Библиографическое описание документа. Общие требования и правила составления", ДСТУ 3582-97 "Інформація та документація. Скорочення слів в українській мові в бібліографічному описі. Загальні вимоги та правила", ГОСТ 7.12-93 "Библиографическая запись. Сокращение слов в русском языке. Общие требования и правила".

   Додатки

   За необхідності до додатків доцільно включати допоміжний матеріал, необхідний для повноти сприйняття дисертації:

   - проміжні математичні доведення, формули і розрахунки;

   - таблиці допоміжних цифрових даних;

   - протоколи і акти випробувань, впровадження, розрахунки економічного ефекту;

   - інструкції і методики, опис алгоритмів і програм вирішення задач на ЕОМ, які розроблені в процесі виконання дисертаційної роботи;

   - ілюстрації допоміжного характеру.

3. ПРАВИЛА ОФОРМЛЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ
   1. Загальні вимоги

      Дисертацію друкують машинописним способом через два міжрядкових інтервали або за допомогою комп'ютера (текстовий редактор Word, шрифт 14 пунктів, полуторний інтервал) на одній стороні аркуша білого паперу формату А4 (210ґ 297 мм) до тридцяти рядків на сторінці. Мінімальна висота шрифту 1,8 мм. Можна також використати папір форматів у межах від 203ґ 288 до 210ґ 297 мм і подати таблиці та ілюстрації на аркушах формату А3.

      Всі примірники дисертації повинні бути ідентичними. В разі використання здобувачем копіювальної техніки ідентичність усіх примірників дисертації повинна бути засвідчена спеціалізованою вченою радою.

      Обсяг основного тексту дисертації на здобуття наукового ступеня доктора наук повинен становити 11-13 авторських аркушів (для суспільних і гуманітарних наук - 15-17 авторських аркушів). Обсяг основного тексту дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата наук повинен становити 4,5-7 авторських аркушів (для суспільних і гуманітарних наук – 6,5-9 авторських аркушів).

      Текст дисертації необхідно друкувати, залишаючи береги таких розмірів: лівий - не менше 20 мм, правий - не менше 10 мм, верхній - не менше 20 мм, нижній - не менше 20 мм.

      Шрифт друку повинен бути чітким, стрічка - чорного кольору середньої жирності. Щільність тексту дисертації повинна бути однаковою.

      Вписувати в текст дисертації окремі іншомовні слова, формули, умовні знаки можна чорнилом, тушшю, пастою тільки чорного кольору, при цьому щільність вписаного тексту повинна бути наближеною до щільності основного тексту.

      Друкарські помилки, описки і графічні неточності, які виявилися в процесі написання дисертації, можна виправляти підчищенням або зафарбуванням білою фарбою і нанесенням на тому ж місці або між рядками виправленого тексту (фрагменту малюнка) машинописним способом. Допускається наявність не більше двох виправлень на одній сторінці

      Роздруковані на ЕОМ програмні документи повинні відповідати формату А4 (мають бути розрізаними), їх включають до загальної нумерації сторінок дисертації і розміщують, як правило, в додатках.

      Текст основної частини дисертації поділяють на розділи, підрозділи, пункти та підпункти.

      Заголовки структурних частин дисертації "ЗМІСТ", "ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ", "ВСТУП", "РОЗДІЛ", "ВИСНОВКИ", "СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ", ДОДАТКИ" друкують великими літерами симетрично до тексту. Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного підступу. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою. Заголовки пунктів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу в розрядці в підбір до тексту. В кінці заголовка, надрукованого в підбір до тексту, ставиться крапка.

      Відстань між заголовком (за виключенням заголовка пункту) та текстом повинна дорівнювати 3-4 інтервалам.

      Кожну структурну частину дисертації треба починати з нової сторінки.

      До загального обсягу дисертації, визначеного Порядком, не входять додатки, список використаних джерел, таблиці та рисунки, які повністю займають площу сторінки. Але всі сторінки зазначених елементів підлягають нумерації на загальних засадах.

   2. Нумерація

      Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів, малюнків, таблиць, формул подають арабськими цифрами без знака №.

      Першою сторінкою дисертації є титульний аркуш, який включають до загальної нумерації сторінок дисертації. На титульному аркуші номер сторінки не ставлять, на наступних сторінках номер проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці.

      Зміст, перелік умовних позначень, вступ, висновки, список використаних джерел не мають порядкового номера, але всі аркуші, на яких розміщені згадані структурні частини дисертації, нумерують звичайним чином. Не нумерують лише їх заголовки, тобто не можна друкувати "1.ВСТУП", або "Розділ 6. ВИСНОВКИ".

      Номер розділу ставлять після слова "РОЗДІЛ", після номера крапку не ставлять, потім з нового рядка друкують заголовок розділу.

      Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. В кінці номера підрозділу повинна стояти крапка, наприклад: ''2.3.'' (третій підрозділ другого розділу). Потім у тому ж рядку йде заголовок підрозділу.

      Пункти нумерують у межах кожного підрозділу. Номер пункту складається з порядкових номерів розділу, підрозділу, пункту, між якими ставлять крапку. В кінці номера повинна стояти крапка, наприклад: "1.3.2." (другий пункт третього підрозділу першого розділу). Потім у тому ж рядку йде заголовок пункту. Пункт може не мати заголовка.

      Підпункти нумерують у межах кожного пункту за такими ж правилами, як пункти.

      Ілюстрації (фотографії, креслення, схеми, графіки, карти) і таблиці необхідно подавати в дисертації безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці. Ілюстрації і таблиці, які розміщені на окремих сторінках дисертації, включають до загальної нумерації сторінок. Таблицю, малюнок або креслення, розміри якого більше формату А4, враховують як одну сторінку і розміщують у відповідних місцях після згадування в тексті або у додатках.

      Ілюстрації позначають словом "Рис." і нумерують послідовно в межах розділу, за винятком ілюстрацій, поданих у додатках.

      Номер ілюстрації повинен складатися з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка. Наприклад:

      Рис. 1.2 (другий рисунок першого розділу). Номер ілюстрації, її назва і пояснювальні підписи розміщують послідовно під ілюстрацією. Якщо в дисертації подано одну ілюстрацію, то її нумерують за загальними правилами.

      Таблиці нумерують послідовно (за винятком таблиць, поданих у додатках) в межах розділу. В правому верхньому куті над відповідним заголовком таблиці розміщують напис "Таблиця" із зазначенням її номера. Номер таблиці повинен складатися з номера розділу і порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка, наприклад: "Таблиця 1.2'' (друга таблиця першого розділу).

      Якщо в дисертації одна таблиця, її нумерують за загальними правилами.

      При переносі частини таблиці на інший аркуш (сторінку) слово "Таблиця" і номер її вказують один раз справа над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть слова "Продовження табл." і вказують номер таблиці, наприклад: "Продовження табл.1.2".

      Формули в дисертації (якщо їх більше одної) нумерують у межах розділу. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номери формули в розділі, між якими ставлять крапку. Номери формул пишуть біля правого берега аркуша на рівні відповідної формули в круглих дужках, наприклад: (3.1) (перша формула третього розділу).

      Примітки до тексту і таблиць, в яких вказують довідкові і пояснювальні дані, нумерують послідовно в межах одної сторінки. Якщо приміток на одному аркуші декілька, то після слова "Примітки" ставлять двокрапку, наприклад:

      Примітки:

      1....

      2. ...

      Якщо с одна примітка, то її не нумерують і після слова "Примітка" ставлять крапку.

   3. Ілюстрації

      Ілюструють дисертації, виходячи із певного загального задуму, за ретельно продуманим тематичним планом, який допомагає уникнути ілюстрацій випадкових, пов’язаних із другорядними деталями тексту і запобігти невиправданим пропускам ілюстрацій до найважливіших тем. Кожна ілюстрація має відповідати тексту, а текст – ілюстрації.

      Назви ілюстрацій розміщують після їх номерів. При необхідності ілюстрації доповнюють пояснювальними даними (підрисунковий підпис).

      Підпис під ілюстрацією звичайно має чотири основних елементи:

      найменування графічного сюжету, що позначається скороченим словом "Рис.";

      порядковий номер ілюстрації, який вказується без знаку номера арабськими цифрами;

      тематичний заголовок ілюстрації, що містить текст із якомога стислою характеристикою зображеного;

      експлікацію, яка будується так: деталі сюжету позначають цифрами, які виносять у підпис, супроводжуючи їх текстом. Треба зазначити що експлікація не замінює загального найменування сюжету, а лише пояснює його.

      Приклад:

      Рис.1.24. Схема розміщення елементів касети:

      1-розмотувач плівки;

      2-сталеві ролики;

      3-привідний валик;

      4-опорні стояки.

      Основними видами ілюстративного матеріалу в дисертаціях є : креслення, технічний рисунок, схема, фотографія, діаграма і графік.

      Не варто оформлювати посилання на ілюстрації як самостійні фрази, в яких лише повторюється те, що міститься у підписі. У тому місці, де викладається тема, пов’язана з ілюстрацією, і де читачеві треба вказати на неї, розміщують посилання у вигляді виразу в круглих дужках "(рис.3.1)" або зворот типу "……як це видно з рис.3.1" або "……як це показано на рис.3.1".

      Якість ілюстрацій повинна забезпечувати їх чітке відтворення (електрографічне копіювання, мікрофільмування). Ілюстрації виконують чорнилом, тушшю або пастою чорного кольору на білому непрозорому папері.

      В дисертації слід застосовувати лише штрихові ілюстрації і оригінали фотознімків.

      Фотознімки розміром меншим за формат А4 повинні бути наклеєні на стандартні аркуші білого паперу формату А4.

   4. Таблиці

      Цифровий матеріал, як правило, повинен оформлятися у вигляді таблиць.

      Приклад побудови таблиці

      Таблиця (номер) - Назва таблиці

      Головка							Заголовки граф
      							Підзаголовки граф
      Рядки
      	Боковик (заголовки рядків)	Графи (колонки)

       

      Кожна таблиця повинна мати назву, яку розміщують над таблицею і друкують симетрично до тексту. Назву і слово "Таблиця" починають з великої літери. Назву не підкреслюють.

      За логікою побудови таблиці її логічний суб’єкт, або підмет (позначення тих предметів, які в ній характеризуються), розміщують у боковику, головці, чи в них обох, а не у прографці; логічний предмет таблиці, або присудок (тобто дані, якими характеризується присудок) – у прографці, а не в головці чи боковику. Кожен заголовок над графою стосується всіх даних цієї графи, кожен заголовок рядка в боковику – всіх даних цього рядка.

      Заголовок кожної графи в головці таблиці має бути по можливості коротким. Слід уникати повторів тематичного заголовка в заголовках граф, одиниці виміру зазначати у тематичному заголовку, виносити до узагальнюючих заголовків слова, що повторюються.

      Боковик, як і головка, вимагає лаконічності. Повторювані слова тут також виносять в об’єднувальні рубрики; загальні для всіх заголовків боковика слова розміщують у заголовку над ним.

      У прографці повторювані елементи, які мають відношення до всієї таблиці, виносять в тематичний заголовок або в заголовок графи; однорідні числові дані розміщують так, що їх класи співпадали; неоднорідні – посередині графи; лапки використовують тільки замість однакових слів, які стоять одне під одним.

      Заголовки граф повинні починатися з великих літер, підзаголовки - з маленьких, якщо вони складають одне речення із заголовком, і з великих, якщо вони є самостійними. Висота рядків повинна бути не меншою 8 мм. Графу з порядковими номерами рядків до таблиці включати не треба.

      Таблицю розміщують після першого згадування про неї в тексті, таким чином, щоб її можна було читати без повороту переплетеного блоку дисертації або з поворотом за годинниковою стрілкою. Таблицю з великою кількістю рядків можна переносити на інший аркуш. При перенесенні таблиці на інший аркуш (сторінку) назву вміщують тільки над її першою частиною. Таблицю з великою кількістю граф можна ділити на частини і розміщувати одну частину під іншою в межах одної сторінки. Якщо рядки або графи таблиці виходять за формат сторінки, то в першому випадку в кожній частині таблиці повторюють її головку, в другому випадку - боковик.

      Якщо текст, який повторюється в графі таблиці, складається з одного слова, його можна заміняти лапками; якщо з двох або більше слів, то при першому повторенні його замінюють словами "Те ж", а далі лапками. Ставити лапки замість цифр, марок, знаків, математичних і хімічних символів, які повторюються, не слід. Якщо цифрові або інші дані в якому-небудь рядку таблиці не подають, то в ньому ставлять прочерк.

   5. Формули

      При використанні формул необхідно дотримуватися певних техніко-орфографічних правил.

      Найбільші, а також довгі і громіздкі формули, котрі мають у складі знаки суми, добутку, диференціювання, інтегрування, розміщують на окремих рядках. Це стосується також і всіх нумерованих формул. Для економії місця кілька коротких однотипних формул, відокремлених від тексту, можна подати в одному рядку, а не одну під одною. Невеликі і нескладні формули, що не мають самостійного значення, вписують всередині рядків тексту.

      Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів треба подавати безпосередньо під формулою в тій послідовності, в якій вони дані у формулі. Значення кожного символу і числового коефіцієнта треба подавати з нового рядка. Перший рядок пояснення починають зі слова "де" без двокрапки.

      Рівняння і формули треба виділяти з тексту вільними рядками. Вище і нижче кожної формули потрібно залишити не менше одного вільного рядка. Якщо рівняння не вміщується в один рядок, його слід перенести після знака рівності (=) або після знаків плюс (+), мінус (-), множення (х) і ділення (:).

      Нумерувати слід лише ті формули, на які є посилання у наступному тексті. Інші нумерувати не рекомендується.

      Порядкові номери позначають арабськими цифрами в круглих дужках біля правого берега сторінки без крапок від формули до її номера. Номер, який не вміщується у рядку з формулою, переносять у наступний нижче формули. Номер формули при її перенесенні вміщують на рівні останнього рядка. Якщо формула знаходиться у рамці, то номер такої формули записують ззовні рамки з правого боку навпроти основного рядка формули. Номер формули-дробу подають на рівні основної горизонтальної риски формули.

      Номер групи формул, розміщених в окремих рядках і об’єднаних фігурною дужкою (парантезом), ставиться справа від вістря парантеза, яке знаходиться в середині групи формул і звернене в сторону номера.

      Загальне правило пунктуації в тексті з формулами таке: формула входить до речення, як його рівноправний елемент. Тому в кінці формул і в тексті перед ними розділові знаки ставлять відповідно до правил пунктуації.

      Двокрапку перед формулою ставлять лише у випадках, передбачених правилами пунктуації: а)у тексті перед формулою є узагальнююче слово; б)цього вимагає побудова тексту, що передує формулі.

      Розділовими знаками між формулами, котрі йдуть одна за одною і не відокремлені текстом, можуть бути кома або крапка з комою безпосередньо за формулою до її номера.

      Розділові знаки між формулами при парантезі ставлять всередині парантеза. Після таких громіздких математичних виразів, як визначники і матриці, можна розділові знаки не ставити.

   6. Загальні правила цитування та посилання на використані джерела

      При написанні дисертації здобувач повинен давати посилання на джерела, матеріали або окремі результати з яких наводяться в дисертації, або на ідеях і висновках яких розроблюються проблеми, задачі, питання, вивченню яких присвячена дисертація. Такі посилання дають змогу відшукати документи і перевірити достовірність відомостей про цитування документа, дають необхідну інформацію щодо нього, допомагають з'ясувати його зміст, мову тексту, обсяг. Посилатися слід на останні видання публікацій. На більш ранні видання можна посилатися лише в тих випадках, коли в них наявний матеріал, який не включено до останнього видання.

      Якщо використовують відомості, матеріали з монографій, оглядових статей, інших джерел з великою кількістю сторінок, тоді в посиланні необхідно точно вказати номери сторінок, ілюстрацій, таблиць, формул з джерела, на яке дано посилання в дисертації.

      Посилання в тексті дисертації на джерела слід зазначати порядковим номером за переліком посилань, виділеним двома квадратними дужками, наприклад, "... у працях [1-7]...''.

      Якщо в тексті дисертації необхідно зробити посилання на складову частину або на конкретні сторінки відповідного джерела, можна наводити посилання у виносках, при цьому оформлення посилання має відповідати його бібліографічному опису за переліком посилань

      Приклад:

      Цитата в тексті:"... незважаючи на пріоритетне значення мовних каналів зв’язку між діловими партнерами, ні в якому разі не можна ігнорувати найбільші канали передачі інформації /6/ 1)".

      Відповідний опис у переліку посилань:

      6. Дороніна М.С. Культура спілкування ділових людей: навчальний посібник.-К.: "KM Academia", 1998.-192 с.

      Відповідне подання виноски:

      /6/ 1) розділ 1.Ділове спілкування, стор.29.

      Рекомендується в основному тексті або у заключних абзацах розділів давати посилання на особисті наукові праці здобувача (принаймні ті, перелік яких наведено в авторефераті).

      Посилання на ілюстрації дисертації вказують порядковим номером ілюстрації, наприклад, ''рис.1.2''.

      Посилання на формули дисертації вказують порядковим номером формули в дужках, наприклад "... у формулі (2.1)''.

      На всі таблиці дисертації повинні бути посилання в тексті, при цьому слово "таблиця" в тексті пишуть скорочено, наприклад: "...в табл.1.2''.

      У повторних посиланнях на таблиці та ілюстрації треба вказувати скорочено слово "дивись", наприклад: "див.табл.1.3".

      Для підтвердження власних аргументів посиланням на авторитетне джерело або для критичного аналізу того чи іншого друкованого твору слід наводити цитати. Науковий етикет вимагає точно відтворювати цитований текст , бо найменше скорочення наведеного витягу може спотворити зміст, закладений автором.

      Загальні вимоги до цитування такі:

      а) текст цитати починається і закінчується лапками і наводиться в тій граматичній формі, в якій він поданий в джерелі, із збереженням особливостей авторського написання. Наукові терміни, запропоновані іншими авторами, не виділяються лапками, за винятком тих, що викликали загальну полеміку. У цих випадках використовується вираз "так званий";

      б) цитування повинно бути повним, без довільного скорочення авторського тексту і без перекручень думок автора. Пропуск слів, речень, абзаців при цитуванні допускається без перекручення авторського тексту і позначається трьома крапками. Вони ставляться у будь якому місці цитати (на початку, всередині, на кінці). Якщо перед випущеним текстом або за ним стояв розділовий знак, то він не зберігається;

      в) кожна цитата обов’язково супроводжується посиланням на джерело;

      г) при непрямому цитуванні (переказі, викладі думок інших авторів своїми словами), що дає значну економію тексту, слід бути гранично точним у викладенні думок автора, коректним щодо оцінювання його результатів і давати відповідні посилання на джерело;

      д) якщо необхідно виявити ставлення автора дисертаційної праці до окремих слів або думок з цитованого тексту, то після них в круглих дужках ставлять знак оклику або знак запитання;

      е) якщо автор дисертаційної праці, наводячи цитату, виділяє в ній деякі слова, робиться спеціальне застереження, тобто після тексту, який пояснює виділення, ставиться крапка, потім дефіс і вказуються ініціали автора дисертації, а весь текст застереження вміщується у круглі дужки. Варіантами таких застережень є: (курсив наш. - М.Х.), (підкреслено мною. - М.Х.), (розрядка моя. - М.Х.).

   7. Оформлення списку використаних джерел

      Список використаних джерел – елемент бібліографічного апарату, котрий містить бібліографічні описи використаних джерел і розміщується після висновків.

      Бібліографічний опис складають безпосередньо за друкованим твором або виписують з каталогів і бібліографічних покажчиків повністю без пропусків будь-яких елементів, скорочення назв і т. ін.

      Список використаних джерел слід розміщувати одним із таких способів: в порядку появи посилань в тексті (найбільш зручний для користування і рекомендований при написанні дисертацій), в абетковому порядку прізвищ перших авторів або заголовків, у хронологічному порядку.

      Відомості про джерела, включені до списку, необхідно давати відповідно до вимог державного стандарту з обов’язковим наведенням назв праць. Зокрема, потрібну інформацію можна одержати із стандартів: ГОСТ 7.1-84 "Библиографическое описание документа. Общие требования и правила составления", ДСТУ 3582-97 "Інформація та документація. Скорочення слів в українській мові в бібліографічному описі. Загальні вимоги та правила", ГОСТ 7.12-93 "Библиографическая запись. Сокращение слов в русском языке. Общие требования и правила".

   8. Додатки

   Додатки оформлюють як продовження дисертації на наступних її сторінках або у вигляді окремої частини (книги), розміщуючи їх у порядку появи посилань у тексті дисертації.

   Якщо додатки оформлюють на наступних сторінках дисертації, кожний такий додаток повинен починатися з нової сторінки. Додаток повинен мати заголовок, надрукований угорі малими літерами з першої великої симетрично відносно тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої друкується слово "Додаток ____'' і велика літера, що позначає додаток.

   Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Г, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад, додаток А, додаток Б і т.д. Один додаток позначається як додаток А.

   При оформленні додатків окремою частиною (книгою) на титульному аркуші під назвою дисертації друкують великими літерами слово "ДОДАТКИ".

   Текст кожного додатка за необхідності може бути поділений на розділи й підрозділи, які нумерують у межах кожного додатка. У цьому разі перед кожним номером ставлять позначення додатку (літеру) і крапку, наприклад, А.2 - другий розділ додатка А; В.3.1 - підрозділ 3.1 додатка В.

   Ілюстрації, таблиці і формули, які розміщені в додатках, нумерують у межах кожного додатка, наприклад: рис. Д.1.2 - другий рисунок першого розділу додатка Д; формула (А.1) - перша формула додатка А.

4. АВТОРЕФЕРАТ ДИСЕРТАЦІЇ
   1. Загальні вимоги до автореферату

      Написання автореферату - заключний етап виконання дисертаційної роботи перед поданням її до захисту. Призначення автореферату - широке ознайомлення наукових працівників з методикою дос